Справа № 395/1701/18
Провадження № 3/395/8/2019
01 лютого 2019 року м. Новомиргород
Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовський В.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Новомиргородського ВП Маловисківського відділу ГУНП України в Кіровоградській областіщодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що не працює, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст.130 ч.1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 106768 від 21.10.2018 року в цей же день о 00 годин 40 хвилин ОСОБА_1 по вул. Центральній, 61, у смт. Драбів керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 у судове засідання 01.02.2019 року на 10.15 год. не з'явився. Проте з'явився його захисник-адвокат ОСОБА_2, який надав письмові пояснення та зазначив, що його підзахисний знаходиться за межами України, при цьому свою вину не визнає та просив врахувати надані письмові пояснення. ОСОБА_1 вказав, що на час зупинки працівниками поліції керував вказаним у протоколі автомобілем у тверезому стані і не відмовлявся проходити медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в умовах лікарні, оскільки не довіряє приладу «Драгер». У подальшому працівники поліції склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за те, що він не передав їм у руки посвідчення водія, після чого він розписався у цьому протоколі, отримав його копію і поїхав на своєму автомобілі. Протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП щодо нього не складався, відповідно йому не давали копію такого протоколу, не відбирали пояснень, він за це ніде не розписувався. Що стосується свідків, то при ньому ні у кого пояснень не відбирали, а тому він наполягає на допиті свідків, прізвища яких зазначені у протоколі, безпосередньо у судовому засіданні, оскільки вважає, що матеріали справи є сфальсифіковані. Підтвердженням того, що він був тверезий і у нього не було ознак сп'яніння є дії працівників поліції, які не відсторонили його від керуванням транспортним засобом.
Заслухавши захисника-адвоката ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП з наступних підстав.
Згідно ст.251 КПК України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Оцінка доказів у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Частиною 3 статті 256 КУпАП передбачено, що у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкції (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі в якій в розділі IX.
З огляду на досліджені докази судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 106768 від 21.10.2018 року складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП. Так, у протоколі відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або запис про відмову особи від підписання протоколу; відсутній запис про ознайомлення ОСОБА_1 з правами згідно до ст. 268 КУпАП. Місце події в протоколі зазначено вул. Центральна, 61, смт. Драбів (не вказано яка область), тоді як в поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначено вул. Центральна, 35, смт. Драбів, проте через неявку свідків у судове засідання усунути такі протиріччя у судовому засіданні неможливо, у зв'язку з чим суд вважає недопустимими доказами письмові пояснення вказаних свідків.
Крім того, у протоколі не конкретизовано, що саме відмовився робити ОСОБА_1, а саме пройти огляд на стан сп'яніння з застосуванням приладу «Драгер» чи пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння в умовах лікарні.
До того ж, ОСОБА_1 не був відсторонений працівниками поліції від подальшого керування транспортним засобом, що не відповідає вимогам ст.266 ч.1 КУпАП у разіякщо дійсно були підстави вважати, що він перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,
Оцінюючи допустимість і можливість використання направленого до суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд, окрім встановленого вище, керується наступним.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
У справі «Малофєєв проти Росії» (пункти 111-120 рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, перед судом поставлена під обґрунтований сумнів допустимість як доказу протоколу в справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому відповідно до раніше зазначених правових положень та ст.62 Конституції України він не береться судом до уваги.
Відтак, суд не вбачає законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, зважаючи на визнання протоколу в справі про адміністративне правопорушення та письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недопустимими доказами, а також об'єктивну неможливість допитати у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по причині їх неявки з метою встановлення обставин вчинення правопорушення ОСОБА_5, у тому числі: з'ясування по якій причині йому не було вручено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 106768 від 21.10.2018 року; чому у протоколі відсутній запис про відмову особи від підписання протоколу; встановлення дійсного місця вчинення адміністративного правопорушення та усунення протиріч з цього приводу у показаннях свідків порівняно з обставинами вказаними у протоколі.
За викладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшла свого підтвердження, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП,
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.
Суддя: підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя: В. А. Орендовський