79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.01.2019 р. Справа № 914/1992/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Іванів Н.С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальність "Прогрес Д.Ф.", м. Львів
про вимоги до боржника: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2", на суму 529 583,83 грн.
у справі за заявою: Фізичної особи-підприємця Малиновського Тараса Олеговича, м. Львів
про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" (79019, м. Львів, вул. Могильницького, буд. 28, ідентифікаційний код 39892947)
за участю представників:
від кредитора (ФОП Малиновського Т.О.): Микитишин О.Я. - адвокат
від боржника: не з'явився
розпорядник майна: не з'явився
від ТзОВ «АВ метал груп»: Загуліна М.В. - адвокат
від ФОП Манчура Я.Б.: Микитишин О.Я. - адвокат
від ТзОВ «Прогрес Д.Ф.»: Поліковський Г.М. - адвокат
Фізична особа-підприємець Малиновський Тарас Олегович звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" (79019, м. Львів, вул. Могильницького, буд. 28, ідентифікаційний код 39892947) за загальним порядком провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 29.10.2018 р. заяву ФОП Малиновського Т.О. про відкриття провадження у справі про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" залишено без руху, надано заявнику строк до 10 днів з дня вручення ухвали для усунення таких недоліків: - надати суду докази зарахування до спеціального фонду державного бюджету судового збору згідно з квитанцією №18124248 від 24.10.2018 р. на суму 17 620,00 грн. (відповідну довідку Управління державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова Львівської області); надати суду докази надсилання копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів на адресу боржника листом з описом вкладення.
Ухвалою суду від 06.11.2018 р. заяву прийнято до розгляду; арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою - Поду Вячеслава Володимировича, зобов'язано протягом трьох робочих днів з дня отримання ухвали надати суду заяву на участь у справі про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" відповідно до вимог ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підготовче засідання суду призначено на 20.11.2018 р.
Ухвалою суду від 20.11.2018 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2"; визнано вимоги кредитора у розмірі в розмірі 3 148 571 грн. 98 коп.; також визнано вимоги по пені в розмірі 370 633 грн. 72 коп. (які не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича; встановлено арбітражному керуючому Поді В.В. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень шляхом її авансування заявником (кредитором); попереднє засідання суду призначено на 29.01.2019 р.
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 21.11.2018 р. за №55738.
Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, у встановлений абзацом 1 ч.1. ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тридцятиденний строк, надійшла заява ТзОВ "Прогрес Д.Ф." з грошовими вимогами до боржника на суму 524 545,02 грн., яку ухвалою суду від 11.12.2018 р. прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 29.01.2019 р.
28.01.2019 р. від ТзОВ "Прогрес Д.Ф." на адресу суду надійшла заява про збільшення грошових вимог до боржника, якою заявник збільшує свої грошові вимоги на суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 5038,81 грн., стягнутого рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2017 р. у справі №914/1583/17.
Судове засідання 29.01.2019 р., за клопотанням ТзОВ "АВ метал груп", проведено в режимі відеоконференції, участь в якому ТзОВ "АВ метал груп" забезпечувалась Господарським судом Дніпропетровської області.
В судове засідання 29.01.2019 р. розпорядник майна не з'явився, причин неявки суду не повідомив, надіслав на адресу суду заяву про визнання кредиторських вимог від 22.01.2019 р., в якій зазначає, що заяву з кредиторськими вимогами ТзОВ "Прогрес Д.Ф." в розмірі 524 545,02 грн. ним розглянуто, вимоги визнано повністю в розмірі 524 545,02 грн., з яких: 268 644,30 грн. основного боргу, 83 898,47 грн. збитків від інфляції, 17 907,17 грн. 3% річних підлягають внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів та 154 095,08 грн. неустойки (пені) до шостої черги.
Боржник явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.
Присутній в судовому засіданні представник кредитора (ФОП Малиновського Т.О.) проти заявлених кредиторських вимог ТзОВ "Прогрес Д.Ф." не заперечив.
Розглянувши заяву ТзОВ "Прогрес Д.Ф." з кредиторськими вимогами до боржника, в якій кредитор просить визнати грошові вимоги в розмірі 524 545,02 грн., та заяву про збільшення грошових вимог до боржника на суму 5 038,81 грн., а разом на суму 529 583,83 грн., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Кредиторські вимоги ТзОВ "Прогрес Д.Ф." обгрунтовує тим, що 18.01.2016 р. між кредитором та боржником було укладено договір №1 про оренду опалубки, на виконання умов якого кредитор, як наймодавець, передав боржнику, як наймачеві, у користування за оплату Опалубку в комплексі, перелік якої визначено Актом №1 приймання-передачі від 18.01.2016 р. та Актом №2 приймання-передачі від 22.02.2016 р., які у відповідності до п. 1.1 договору, є невід'ємною частиною договору. 18.05.2016 р. сторонами було підписано Акт №3 приймання-передачі (повернення), згідно якого опалубку в комплексі наймач (боржник) повернув наймодавцю (кредитору) (договір та акти додаються).
Як зазначено в заяві про визнання грошових вимог, у зв'язку з несплатою боржником орендних платежів по договору №1 про оренду опалубки, заборгованість боржника перед кредитором станом на 31.07.2017 р. становила 268 644,30 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 р. у справі №914/1583/17, яким з ОК "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" стягнуто на користь ТзОВ "Прогрес Д.Ф." 268 644,30 грн. боргу, 67 267,77 грн. пені та 5 038,81 грн. судового збору, та наказом від 02.10.2017 р., виданим на примусове виконання вказаного рішення (рішення та наказ додано до заяви).
Оскільки ОК "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" на день порушення справи про банкрутство заборгованість, стягнуту рішенням суду від 18.09.2017 р. у справі №914/1583/17, не погасив, кредитор керуючись ст. 625 ЦК України нарахував боржнику інфляційні збитки в розмірі 83 898,47 грн., 3% річних в розмірі 17 907,17 грн., та на підставі п. 4.1.5 договору пеню в розмірі 86 827,31 грн.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. А згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснено п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Згідно розгорнутого розрахунку відшкодування матеріальних втрат та санкцій, кредитором здійснено нарахування від основної суми заборгованості (що згідно рішення суду від 18.09.2017 р. у справі №914/1583/17 складає 268 644,30 грн. та встановлена станом на 02.08.2016 р.) інфляційних втрат за період з вересня 2016 р. по жовтень 2018 р. на суму 83 898,47 грн., та 3 % річних за період з 01.09.2016 р. до 20.11.2018 р. на суму 17 907,17 грн.
Таким чином, вказані вимоги розраховані відповідно до ст.625 ЦК України та є обґрунтованими.
Щодо вимог кредитора в частині нарахованої пені, яка згідно розгорнутих розрахунків відшкодування матеріальних втрат та санкцій, нарахована від основної суми заборгованості за період з 06.12.2017 р. по 05.06.2018 р. в розмірі 43 019,89 грн. та за період з 05.06.2018 р. по 20.11.2018 р. в розмірі 43 807,42 грн., а всього на суму 86 827,31 грн., то суд зазначає наступне.
За умовами п. 3.1. договору, за користування опалубкою наймач сплачує наймодавцеві орендну плату відповідно до рахунку наймодавця. Згідно умов п. 3.2 договору, орендна плата починає нараховуватись з дня підписання акту прийому-передачі та нараховується до повернення опалубки згідно акту (повернення).
Пунктом 4.1.5. договору визначено, що у випадку протермінування наймача щодо сплати орендної плати, наймач сплачує наймодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з орендної плати за кожен день такого протермінування.
Проте як роз'яснено пунктом 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Таким чином, беручи до уваги рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 р. у справі №914/1583/17, яким за неналежне виконання боржником взятих на себе зобов'язань за договором №1 про оренду опалубки від 18.01.2016 р. та на підставі п. 4.1.5 договору, вже було стягнуто з боржника на користь кредитора пеню в розмірі 67 267,77 грн., та враховуючи положення частини шостої статті 232 ГК України і викладене в п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а також відсутність в договорі передбачення більшої тривалості періоду для нарахування пені аніж визначеного ч.6 ст. 232 ГК України(умова п.4.1.5 договору такою не може вважатися, оскільки,як уже зазначалося вище, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції), суд приходить до висновку що кредитором безпідставно нараховано боржнику пеню за період з 06.12.2017 р. по 05.06.2018 р. в розмірі 43 019,89 грн. та за період з 05.06.2018 р. по 20.11.2018 р. в розмірі 43 807,42 грн. за зобов'язаннями травня 2016 р. (згідно актів надання послуг №103 від 18.05.2016 р. та №111 від 23.05.2016 р., заборгованість за якими встановлена рішенням від 18.09.2017 р. у справі №914/1583/17, та за якими зобов'язання мало бути виконане у травні 2016 р., відповідно пеня могла бути нарахована за період 6 місяців, до грудня 2016 р., і в цей період не входить заявлений кредитором до стягнення період нарахування пені). Відтак грошові вимоги в частині заявленої пені за період з 06.12.2017 р. по 05.06.2018 р. в розмірі 43 019,89 грн. та за період з 05.06.2018 р. по 20.11.2018 р. в розмірі 43 807,42 грн., а всього на суму 86 827,31 грн., судом відхиляються.
Щодо вимог кредитора, заявлених у заяві про збільшення грошових вимог на суму 5 038,81 грн., то як вже вище зазначалося та підтверджується матеріалами справи, вказана сума є судовим збором, який було стягнуто з ОК "Житлово-будівельний кооператив "Егоїст 2" на користь ТзОВ "Прогрес Д.Ф." рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 р. у справі №914/1583/17. Докази сплати боржником вказаної суми в матеріалах справи відсутні. Відтак заява про збільшення грошових вимог є обґрунтованою, а заявлена в ній сума в розмірі 5 038,81 грн. підлягає визнанню. Щодо черговості зазначеної суми, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1. ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Відповідно до абз. 1 ч. 4. ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Заява про збільшення грошових вимог, яка датована 24.01.2019 р., надійшла до суду 28.01.2019 р. за вхідним №210/19, тобто поза межами тридцятиденого строку, встановленого ч. 1. ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відлік тридцятиденного строку відповідно до оголошення оприлюдненого на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 21.11.2018 р. за №55738, почався 22.11.2018 р.). Таким чином грошові вимоги ТзОВ "Прогрес Д.Ф." на суму 5 038,81 грн., заявлені після закінчення строку, а відтак підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Підсумовуючи все вищенаведене, визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають вимоги ТзОВ "Прогрес Д.Ф." в розмірі 442 756,52 грн., з яких: 370 449,94 грн. - основного боргу (в т.ч. 268 644,30 грн. - основного боргу, 83 898,47 грн. - інфляційних втрат, 17 907,17 грн. - 3% річних) - підлягає внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; 67 267,77 грн. - пені - до шостої черги реєстру вимог кредиторів; 5 038,81 грн. судових витрат погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Решта вимог в розмірі 86 827,31 грн. (пеня) підлягають відхиленню.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Витрати на оплату судового збору в сумі 3 524,00 грн., сплачені платіжним дорученням №3541 від 03.12.2018 р. та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 04.12.2018 р., покладаються на боржника та підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 23, 25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 129, 234 ГПК України, суд -
1. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальність "Прогрес Д.Ф." (79034, м. Львів, вул. Навроцького, буд. 33, ідентифікаційний код 39006413) визнати частково в розмірі 442 756 грн. 52 коп., з яких підлягають внесенню:
- 370 449 грн. 94 коп. основного боргу - до четвертої черги реєстру вимог кредиторів;
- 67 267 грн. 77 коп. пені - до шостої черги реєстру вимог кредиторів;
- 5 038 грн. 81 коп. судових витрат погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
2. Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальність "Прогрес Д.Ф." відхилити.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 3 524 грн. 00 коп. покласти на боржника, які підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 256, ст. 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.02.2019 р.
Суддя Морозюк А.Я.