про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 802/1446/18-а
04 лютого 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4 вищезазначеного Закону визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставки судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2018 року визначений у розмірі 1762 грн.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся з позовними вимогами майнового характеру і розмір майнових вимог становить 43334,99 грн.
Тобто, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 1762,00 грн.
Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі становить 2643,00 грн. (1762,00 грн. *150%).
В порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, відповідачем не надано документа про сплату судового збору у розмірі 2643,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по даній справі.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному ст.4 Закону України "Про судовий збір" з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Окрім цього, апелянтом разом з апеляційною скаргою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, оскільки її майновий стан не дає змоги їй сплатити судовий збір в установленому розмірі. Так, в обгрунтування зазначеного клопотання апелянт зазначає, що є пенсіонеркою, непрацездатною особою, єдине джерело доходів - пенсія по інвалідності, яка за 2016 рік становила 15904,00 грн. (копія довідки про розмір пенсії наявна в матеріалах справи). Таким чином, загальна сума судового збору, який підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги, значно перевищує 5% загального розміру річного доходу апелянта.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 133 КАС України).
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже за змістом наведених норм, судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, врахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату. При цьому, КАС України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Згідно матеріалів справи, апелянт у даній справі оскаржує рішення щодо стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця, однак достатніх доказів щодо незадовільного майнового стану відповідача не надано, як і не надано доказів, що особа не займається підприємницькою діяльністю і не отримує доходів.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з зазначених підстав, та залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу залишити без руху.
2. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, десятиденний термін для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання даної ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору у визначеному розмірі, або надання інших письмово підтверджених доказів щодо незадовільного майнового стану.
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.