Справа № 734/2421/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/147/19
Категорія - ч. 3 ст. 368 КК України Доповідач ОСОБА_2
30 січня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 20 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017270000000138 за апеляційними скаргами захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2018 року щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України;
Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2018 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки, з конфіскацією майна.
Стягнуто із ОСОБА_9 у дохід держави грошові кошти в розмірі 2379 грн. 52 коп. процесуальних витрат.
Накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2017 року арешт на майно, належне на праві власності обвинуваченому ОСОБА_9 , - на грошові кошти в сумі 200 доларів США та 119 грн., мотоцикл марки «Lifan YK150», 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишено в силі до набрання вироком законної сили.
У задоволенні позову ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про стягнення моральної (немайнової) шкоди відмовлено.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Не погоджуючись з вироком суду були подані апеляційні скарги в яких:
- захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок місцевого суду та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що потерпілий ОСОБА_10 , який діяв від імені фермерського господарства «Ніжне» (далі - ФГ «Ніжне»), в судовому засіданні місцевого, заявив позов від свого імені, хоча відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи. Апелянт зазначає, що ОСОБА_9 , згідно посадової інструкції, не наділений повноваженнями сприяти укладенню договорів і свідок ОСОБА_11 підтвердив дану обставину в судовому засіданні місцевого суду. Також вказує, що твердження сторони захисту про те, що продукцію підприємства необхідно було реалізовувати на тендері не знайшло свого підтвердження, а тому ОСОБА_10 не був поставлений в умови за яких змушений був надавати неправомірну вигоду обвинуваченому і останній не висував будь-якої вимоги надання йому неправомірної вигоди, поєднаної з погрозою не укласти договір купівлі-продажу в разі несплати неправомірної вигоди.
На думку апелянта, в оскаржуваному вироку не знайшли свого відображення доводи сторони захисту та не зазначено, чому суд відкинув докази, про наявність провокації зі сторони ОСОБА_10 відносно ОСОБА_9 до отримання неправомірної вигоди, зокрема, не враховано докази, які підтверджують факт тривалої співпраці ОСОБА_10 з правоохоронними органами. І вважає, що дії потерпілого були спрямовані на підбурювання ОСОБА_9 до скоєння кримінального правопорушення.
- адвокат ОСОБА_8 у поданій ним апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у оскаржуваному вироку суду відсутній аналіз, оцінка доказів, на які суд послався у ньому, також відсутні посилання на обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст.. 91 КПК України. Також, вважає, що місцевим судом не дано належної оцінки показанням потерпілого та свідків, а долучені до матеріалів кримінального провадження докази навіть не були відображені у вироку, які, на думку сторони захисту, вказують на неправдивість показів потерпілого ОСОБА_10 і свідчать, що останній являється провокатором та приймає активну участь в провокуванні кримінальних правопорушень в інших державних установах і являється директором товариств, які є фігурантами кримінальних проваджень. Стосовно висновку суду першої інстанції щодо критичної оцінки показань свідка ОСОБА_12 апелянт зазначає, що його показання є допустимими в даному кримінальному провадженні та підтверджуються вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2018 року, який набрав законної сили. Апелянт також зазначає, що згідно статуту ФГ «Ніжне» в ньому не має жодного виду діяльності, пов'язаного з обробкою деревини, що, на його думку, свідчить про те, що ОСОБА_13 діяв як провокатор за вказівкою співробітників відділу Управління захисту економіки Чернігівської області і переконав ОСОБА_9 в тому, що йому необхідна деревина та він може придбати її по ціні 10 000 грн. за кубічний метр.
Крім того, захисник вважає, що грошові кошти в сумі 25 604,28 грн. сплачені ОСОБА_10 за пиловник дубу першого сорту до ДП «Остерський військовий лісгосп» належать працівникам поліції і в матеріалах кримінального провадження відсутній документ, що вказані грошові кошти були отримані співробітниками поліції з видатків спеціального призначення Національної поліції України.
Також, на думку апелянта є недопустимими доказами протокол проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22 червня 2017 року, оскільки в ньому не вказані технічні засоби, і в порушення ч. 1 ст. 252 та ч. 2 ст. 104 КПК України в протоколі про проведення негласної слідчої дії аудіо-, відео контролю особи від 23 червня 2017 року відсутні будь-які відомості про залучення ОСОБА_10 та ОСОБА_14 до проведення НСРД, а в протоколі про НСРД у вигляді спеціального слідчого експерименту від 22 червня 2017 року відсутні відомості про ОСОБА_14 та у вказаних протоколах не має відомостей про технічні засоби, якими фіксувалися вказані слідчі дії.
На думку автора апеляційної скарги при вирішенні питання про долю речових доказів також було допущено істотні порушення норм КПК України, оскільки місцевим судом не було встановлено хто є власником дубу пиловника першого сорту, з огляду на те, що грошові кошти в сумі 25 604, 28 грн. сплачені ОСОБА_10 йому не належать, крім того, було встановлено, що вказаний речовий доказ пиловник дубу знищений і даний речовий доказ сторони провадження оглянути не змогли.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_9 згідно з наказом від 01 лютого 2016 року № 11-ОС директора Державного підприємства «Остерський військовий лісгосп» призначений на посаду лісничого Карпилівського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп», був керівником структурного підрозділу вище вказаного підприємства, у зв'язку з чим виконував організаційно-розпорядчі функції. ОСОБА_9 згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України був службовою особою. Відповідно до посадової інструкції лісничого, затвердженої 01 лютого 2016 року директором ДП «Остерський військовий лісгосп», ОСОБА_9 за своєю посадою належав до професійної групи «Керівники»: був посадовою особою державної лісової охорони; здійснював керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва; забезпечував виконання встановлених завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; організовував виконання усього комплексу лісогосподарських робіт; координував роботу старших майстрів та майстрів дільниць; забезпечував додержання порядку спеціального використання лісових ресурсів, облік фінансово-господарської діяльності та звітність лісництва.
У середині червня 2017 року, у точно невстановлений слідством час та місці, до ОСОБА_9 , як посадової особи державного лісогосподарського підприємства звернувся директор Фермерського господарства «Ніжне» ОСОБА_10 із приводу можливості відпуску вище вказаному фермерському господарству ділової деревини породи «дуб» першого сорту. ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, із метою власного незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи намір одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що згідно діючого в ДП «Остерський військовий лісгосп» прейскуранту мінімальні договірні ціни на ділову деревину породи «дуб» першого сорту є значно нижчими за ринкові ціни на даний вид продукції і що придбати таку деревину складно у зв'язку з незначними обсягами її продажу на ринку, повідомив ОСОБА_10 про те, що організує відпуск ФГ «Ніжне» ділової деревини породи «дуб» першого сорту у разі, якщо ОСОБА_10 сплатить кошти в сумі 10 тисяч гривень за кожен метр кубічний лісопродукції, частину з яких складатиме офіційний платіж за придбану деревину в ДП «Остерський військовий лісгосп» згідно діючого в підприємстві прейскуранту, а решту коштів складатиме винагорода для нього особисто за організацію відпуску такої деревини. ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_9 погодився.
У подальшому, 21 червня 2017 року ОСОБА_15 , перебуваючи в с. Лошакова Гута Козелецького району Чернігівської області, організував відпуск згідно товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним автотранспортом (ТТН-ліс) серії ЧНБ № 371356 від 21 червня 2017 року Фермерському господарству «Ніжне» ділової деревини породи «дуб» першого сорту об'ємом 11.980 метрів кубічних, що була заготовлена під час рубки головного користування, проведеної на території виділу № 12 кварталу № 237 Карпилівського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп». Після підрахунку об'єму деревини, відпуск якої здійснювався Фермерському господарству «Ніжне», ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 про необхідність сплати згідно їхньої попередньої домовленості грошових коштів в сумі 25604.28 гривні в якості офіційного платежу на банківський рахунок ДП «Остерський військовий лісгосп» за придбану лісопродукцію та коштів в сумі 92 тисячі гривень йому особисто в якості винагороди за організацію відпуску даної деревини. На виконання вимоги ОСОБА_9 приблизно о 14.10 годині 21 червня 2017 року ОСОБА_10 внесені на банківський рахунок ДП «Остерський військовий лісгосп» № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», грошові кошти в сумі 25604.28 гривень за придбання ФГ «Ніжне» у лісогосподарського підприємства 11.980 метрів кубічних ділової деревини породи «дуб» першого сорту.
Після цього, близько 15.35 години 21 червня 2017 року ОСОБА_9 , перебуваючи на околиці с. Лошакова Гута Козелецького району Чернігівської області, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел щодо власного незаконного збагачення, на прохання ОСОБА_10 дозволив останньому зменшити раніше зазначену ним суму винагороди для себе та одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в значному розмірі, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а саме - грошові кошти в сумі 90 тисяч гривень за організацію відпуску ФГ «Ніжне» вищевказаних 11.980 метрів кубічних ділової деревини породи «дуб» першого сорту. Після чого ОСОБА_9 викритий працівниками правоохоронних органів та вище вказані грошові кошти у нього вилучені.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників-адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити з наведених вище підстав, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вказані вимоги закону, як вважає колегія суддів, судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_9 були дотримані.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_9 за обставин, викладених у вироку, суд першої інстанції обґрунтував доказами, дослідженими під час судового розгляду, які оцінені відповідно до положень ст. 94 КПК України.
Зокрема, суд першої інстанції свої висновки про винуватість ОСОБА_9 обґрунтував показаннями: самого обвинуваченого, який частково визнав вину та пояснив, що у червні 2017 року під час зустрічі з ОСОБА_10 останній розповів, що хоче купити деревину породи дуб високої якості і у нього в наявності близько 100 тисяч гривень, тобто, по 10 тисяч гривень за куб.м деревини породи дуба, і ціна його влаштовує. 21 червня 2017 року у лісгоспі був укладений договір на купівлю цієї деревини, він заповнив товарно-транспортні накладні, здійснив розрахунок об'єму деревини, надав вказівку її чіпувати та у присутності ОСОБА_16 підписав її. Пакет із грошима поклав до кишені штанів. У ОСОБА_10 грошові кошти не вимагав, останній постійно пропонував гроші і він спокусився на його умовляння. Частину грошових коштів, як офіційний платіж у сумі 25604.28 гривні, необхідно було сплатити до каси підприємства, а інші кошти - йому. Гроші в сумі 92395.72 гривень призначалися йому. Вирішив заробити коштів собі, але це не був хабар, він хотів ввести в оману ОСОБА_10 ;
- потерпілого ОСОБА_10 який пояснив, що у травні 2017 року він звернувся до ОСОБА_9 з проханням продати деревину породи дуб, і останній повідомив, що дуб коштуватиме 10 тисяч гривень за куб.м та за такою ціною продає. ОСОБА_9 також сказав, що повідомить про те, які кошти необхідно буде сплатити до каси, а які - не до каси. Він зв'язався із Чернігівським обласним управлінням захисту економіки та про все розповів. У м. Чернігові 19 червня 2017 року написав заяву до правоохоронних органів із метою з'ясувати правомірність дій ОСОБА_9 , а 21 червня того ж року у лісництві ОСОБА_9 сказав, що частину грошей у сумі 25 тисяч гривень необхідно сплатити до каси підприємства, а решту грошей - йому. До каси підприємства він сплатив гроші в сумі 25600 гривень. На ділянці ОСОБА_9 сказав, що не проти 90 тисяч гривень і він вручив йому гроші близько 15.30 годині 21 червня 2017 року біля с. Лошакова Гута. Вважає, що було вимагання грошей. Знає, що деревина коштує набагато дешевше. Із 25 604 гривень сплачених до каси підприємства, йому належать гроші в сумі 11 600 гривень.
- свідка ОСОБА_14 який в судовому засіданні місцевого суду пояснив, що працював на посаді начальника відділу Управління захисту економіки Чернігівської області. ОСОБА_10 звернувся із заявою про вимагання коштів ОСОБА_9 при відпуску лісопродукції. Будучи водієм у ОСОБА_10 він виконував функції представника правоохоронного органу. Коли він знаходився в автомобілі, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пішли до офісу для складання документів для відпуску деревини, вони розмовляли про те скільки було відвантажено, скільки необхідно заплатити за деревину та скільки необхідно заплатити неправомірної вигоди. Потім ОСОБА_9 видав документи на деревину, а ОСОБА_10 передав йому гроші, обвинувачений поклав гроші до кишені штанів;
- свідка ОСОБА_16 з показань якого слідує, що 20 і 21 червня 2017 року він працював майстром лісу ДП «Остерський військовий лісгосп». ОСОБА_9 є його безпосереднім керівником. У 237 кварталі здійснювалася рубка деревини, у т.ч. дуба. Із цього кварталу у червні 2017 року відпускалася деревина дуба, ОСОБА_9 надав вказівку чіпувати деревину для її реалізації, відпускав деревину покупцю, виписував товарно-транспортну накладну та здійснював кінцеві вимірювання деревини. При завантаженні на причеп автомобіля деревини в об'ємі приблизно 12 куб.м були присутніми він, а також ОСОБА_10 і ОСОБА_9 ;
- свідка ОСОБА_11 згідно показань якого станом на 20-21 червня 2017 року він працював головним інженером ДП «Остерський військовий лісгосп». У той день приїхав на роботу, його чекали ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Склали договір про купівлю деревини, гроші були внесені до каси підприємства через банківську установу. Договір складала ОСОБА_17 , яка є головним економістом підприємства. ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_10 сплатив грошові кошти і можна укладати вказаний договір. Лісопродукцію ОСОБА_10 відпускав ОСОБА_9 ;
- свідка ОСОБА_18 яка пояснила, що працює головним економістом ДП «Остерський військовий лісгосп». Близько 13.00 години 21 червня 2017 року склала проект договору із ФГ «Ніжне», сторони його підписали. ОСОБА_9 її повідомив про те, що ОСОБА_10 за лісопродукцію кошти сплатив. Вона визначила ціну на відпуск деревини;
- свідка ОСОБА_19 з показань якої слідує, що вона є головним спеціалістом аудиту Чернігівського обласного управління лісового і мисливського господарства. За вказаним фактом у червні 2017 року проводила перевірку діяльності ДП «Остерський військовий лісгосп». Складений аудиторський звіт, в якому відображені допущені недоліки. Виявлене порушення по лісопродукції, що відпущена ОСОБА_9 . Вся деревина повинна була виставлятися на аукціон. До прейскуранту підприємством зміни не вносилися. Встановлено, що підприємством недоотримані кошти в сумі 64643 гривні внаслідок реалізації цієї лісопродукції;
- свідка ОСОБА_20 який пояснив, що влітку 2017 року зателефонував ОСОБА_9 та попросив замовити автомобіль для перевезення деревини із смт. Десна до м. Обухів, про що й домовилися. Кошти за перевезення повинен був сплатити ОСОБА_10 . Водію ОСОБА_21 дав номер телефону і той поїхав на місце завантаження. Пізніше водій повідомив, що завантажений деревиною автомобіль (ДАФ, р.н. НОМЕР_3 , із причепом) затриманий до з'ясування обставин;
Встановлені судом обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, також підтверджується даними, що, зокрема містяться у наступних доказах:
- протоколі огляду від 05 липня 2017 року та доданою до нього ілюстративною таблицею;
- протоколі огляду документу від 11 липня 2017 року;
- протоколом огляду предмета від 19 липня 2017 року;
- копії договору купівлі-продажу № 233, укладеного 20 червня 2017 року між ДП «Остерський військовий лісгосп» і ФГ «Ніжне», що підтверджує факт поставки пиловника (дуба) першого гатунку, об'ємами 5.19 куб.м, 6.12 куб.м і 0.67 куб.м, загальною вартістю 26981.98 гривня;
- товарно-транспортній накладній при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЧНБ № 371356 від 21 червня 2017 року, виданої ДП «Остерський військовий лісгосп», у змісті якої значаться: перевізником - приватна особа, автомобіль ДАФ, р.н. НОМЕР_3 , причіп, р.н. НОМЕР_4 , водій - ОСОБА_22 ; вантажоодержувачем - ФГ «Ніжне» м. Обухів; вантаж - пиловник, дуб, об'ємом 11.980 куб.м, у кількості 32 шт;
- копії платіжного доручення від 22 червня 2017 року, що підтверджує сплату грошових коштів у сумі 25604.28 гривні ФГ «Ніжне», ОСОБА_10 за пиловник дуб першого сорту до ДП «Остерський військовий лісгосп»;
- протоколі огляду речей (грошових коштів) від 21 червня 2017 року, зі змісту якого виходить, що об'єктом огляду є грошові купюри: 78400 гривень - несправжні (імітаційні) засоби номінальною вартістю 200 гривень кожна, надані працівником УЗЕ в Чернігівській області ОСОБА_23 ; 11600 гривень надані ОСОБА_10 для підтвердження фактичних обставин у кримінальному провадженні;
- протоколі вручення помічених грошових коштів від 21 червня 2017 року, зі змісту якого виходить, що грошові кошти в сумі 90000 гривень (із них: 78400 гривень - несправжні (імітаційні) засоби і 11600 гривень, надані ОСОБА_10 ) поміщені до чорної шкіряної сумки (барсетки) і вручені працівником правоохоронного органу ОСОБА_10 ;
- протоколі про результати виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 20 червня 2017 року, що підтверджує виготовлення та передачу несправжніх (імітаційних) засобів працівнику правоохоронного органу - 500 купюр номінальною вартістю по 200 гривень кожна;
- протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22 червня 2017 року;
- протоколі огляду (дослідження) матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій від 19 липня 2017 року;
- протоколі огляду предметів від 21 липня 2017 року;
- протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи від 23 червня 2017 року і доданими до нього додатками №№ 1-6;
- протоколі обшуку від 21 червня 2017 року;
Вищезазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку підтверджують вину ОСОБА_9 в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в значному розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.
Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_9 не заперечував фактичні обставини справи, проте наполягав на тому, що отримані кошти не були хабарем, а він лише хотів ввести в оману ОСОБА_10 , тобто, стороною захисту в судовому засіданні місцевого суду оспорювалася лише кваліфікація діяння обвинуваченого.
Зазначеним показанням обвинуваченого суд першої інстанції дав належну оцінку у взаємозв'язку з іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони не узгоджуються з фактичними обставинами справи і з таким висновком суду погоджується колегія суддів.
При цьому колегія суддів відмічає, що в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_9 не зміг пояснити, навіщо він намагався отримати готівкові кошти в значному розмірі від ОСОБА_10 .
Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і доводи, викладені стороною захисту в апеляційних скаргах, були предметом дослідження під час судового розгляду, вони отримали об'єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Також суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
Доводи поданих апеляційних скарг сторони захисту, які фактично зводяться до переоцінки показань потерпілого ОСОБА_10 та про наявність зі сторони останнього провокації відносно обвинуваченого до отримання неправомірної вигоди не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду і спростовуються наступним.
З показань потерпілого слідує, що він не звертався до директора лісгоспу після спілкування з обвинуваченим, оскільки припускав, що останній може діяти спільно з ОСОБА_9 , а з заявою про злочин звернувся через декілька днів до правоохоронних органів, в зв'язку з вихідними днями.
Крім того, як пояснював сам ОСОБА_10 , в судовому засіданні місцевого суду, він не залучався працівниками правоохоронних органів до подібних процесуальних дій, а у всіх випадках, коли у нього вимагали кошти, він самостійно звертався до правоохоронних органів.
Також слід зазначити, що розмова, яка відбувалася між ОСОБА_10 та працівником поліції ОСОБА_14 , в транспортному засобі, не свідчить про наявність будь-яких провокативних дій.
Стосовно посилань апелянтів на судові рішення та пояснення свідка ОСОБА_12 , що ОСОБА_10 співпрацює з правоохоронними органами, то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок, що вказані обставини не можна визнати достовірними та допустимими доказами, з огляду на те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 , як і інші за участі ОСОБА_10 , не має жодного безпосереднього відношення до даного кримінального провадження.
Відносно доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , щодо відсутності у статуті ФГ «Ніжне» жодного виду діяльності, пов'язаного з обробкою деревини, на думку колегії суддів, не відповідає дійсності та прямо спростовується копією статуту вказаного підприємства, наявного в матеріалах кримінального провадження, з якого слідує, що метою та предметом його діяльності являється, зокрема, будівництво та ремонт будівель і споруд.
Колегія суддів не може визнати обґрунтованими доводи апелянтів щодо недопустимості матеріалів негласних слідчих дій, враховуючи, що стороною захисту було повністю визнано достовірність результатів вказаних слідчих дій, а не зазначення в протоколах слідчих дій деяких учасників та відомостей про технічні засоби, на думку колегії суддів, не може свідчити про недопустимість вказаних доказів, що також випливає з положень ст.. 87 КПК України.
Крім того, посилання апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 на те, що кошти, сплачені за деревину в сумі 25 604,28 грн. не належать потерпілому спростовуються, як показаннями останнього так і свідка ОСОБА_14 , а також матеріалами кримінального провадження.
Давши належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого і правильно кваліфікував дії ОСОБА_9 за ч.3 ст.368 КК України.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_9 виду та міри покарання, суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого. Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому - часткове визнання вини та стан його здоров'я, відсутність обставин, що обтяжують покарання і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначити останньому покарання у виді позбавлення волі.
З вищенаведеним висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку ОСОБА_9 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а призначене покарання у визначеному розмірі є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Вирок суду є законний, обґрунтований і справедливий, а тому скасуванню не підлягає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4