04 лютого 2019 року м. Кремінна
Справа № 414/3333/18
Провадження № 2/414/101/2019
Кремінський районний суд Луганської області у складі
головуючого судді Акулова Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні під час спрощеного позовного провадження в залі суду м. Кремінна справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її втратившою право користування житловим приміщенням
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання її втратившою право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 В зазначеному житловому будинку зареєстрована не як член сім"ї ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2008 року відповідач виїхала з м. Кремінна Луганської області. Відповідач понад 10 роікв не проживає в житловому будинку за вказаною адресою, за власною згодою знятися з реєстрації не бажає, комунальні платежі не сплачує. З огляду на це позивач просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1
Позивач в судовому засіданні пояснила, що у зв"язку із дублюванням нумерації будинків по провул. Визволителів (Ватутіна) м. Кремінна за особистою заявою її сусідки , -ОСОБА_3 об"єкту нерухомого майна приватної власності, яке при оформленні спадщини мало №1, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2, що збігається із рішенням виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області №206 від 15.06.2018 року. А тому в її житловому будинку залишилася зареєстрована, не як член сім"ї, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином. Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість заочного розгляду справи та ухвалення рішення. 04 лютого 2019 року постановлено ухвалу про заочний розгляд.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні вказали, що в будинку ,де єх власницею ОСОБА_1, ОСОБА_2 не мешкає, її теперішнє місце знаходження їм невідоме.
Суд, вислухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6,7,8).
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області в зазначеному житловому будинку, зареєстрована ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка немає із власником жодних родинних зв"язків (а.с.10).
Згідно акту встановлення фактичного місця проживання за вказаною вище адресою встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: провул. АДРЕСА_1, але не мешкає там тривалий час, її місцезнаходження невідоме (а.с. 11).
У зв"язку із дублюванням нумерації будинків по провул. Визволителів (Ватутіна) м. Кремінна за особистою заявою її сусідки , -ОСОБА_3 об"єкту нерухомого майна приватної власності, яке при оформленні спадщини мало №1, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2, що збігається із рішенням виконавчого комітету Кремінської міської ради Луганської області №206 від 15.06.2018 року (ас20) та із Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ас16).
Тим самим, суд дійшов висновку, що в житловому будинку позивачки залишилася зареєстрована, не як член сім"ї, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 9 ч. 4 ЖК УРСР ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Статтею 150 ЖК УРСР передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно приписів ст.ст. 158,159 ЖК УРСР наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму. Предметом договору найму в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, може бути як ізольоване, так і неізольоване жиле приміщення (кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом), а також частина кімнати. Не можуть бути самостійним предметом договору найму приміщення, непридатні для проживання (підвали тощо), а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора та ін.). Жиле приміщення здається наймачеві на визначений строк або без зазначення строку.
Відповідно до ст.ст. 71,72 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як вбачається зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 до членів сім'ї власника не відноситься, зареєстрована за зазначеною вище адресою, але не мешкає з 2008 року, платежів не сплачує, а тому є всі підстави для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинку за адресою: АДРЕСА_1
Питання щодо стягнення судових витрат сторонами не ставилося.
На підставі викладеного, ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 9, 71,72,150,158, 159 ЖК УРСР та керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її втратившою право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду в загальному порядку подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Є.М.Акулов