про залишення заяви без руху
04 лютого 2019 року Справа № 340/276/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі-позивач) до Харківського Національного університету внутрішніх справ (далі-відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, просить:
- зобов'язати відповідача винести наказ про встановлення їй посадового окладу у розмірі не меншому, чим прожитковий мінімум на час винесення рішення;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату їй грошових коштів за час вимушеного прогулу за період з червня по грудень 2016 року у розмірі не меншому, чим прожитковий мінімум. який буде встановлений державною на час ухвалення рішення суду, за кожен місяць вимушеного прогулу, але не менше ніж 10572 грн.;
- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10572 грн.;
- стягнути з відповідача на її користь судові випрати на оплату професійної правничої допомоги;
- розглянути її позовну заяву в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
При цьому, згідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" вказано те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
Відповідно до пункту 3 ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Водночас, згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак позивач, серед іншого, також просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме винести наказ про встановлення посадового окладу у розмірі не меншому, чим прожитковий мінімум на час винесення рішення.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази (оригінал документа) сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: - Отримувач коштів: УК у м.Кроп./м.Кропивницький/22030101; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Код банку отримувача (МФО): 899998 ; - Рахунок отримувача: 34316206084003; - Код класифікації доходів бюджету: 22030101; - Призначення платежу: 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровоградський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позові позивач посилається на відомості, які надані їй старшим державним виконавцем листом в січні 2019 р., однак до позовної заяви не було долучено такого листа. Не надано й доказів звернення до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Також, в позовній заяві позивач посилається на листування із відповідачем щодо проведення добровільної виплати, однак не додає до позовної заяви такого.
Крім того, частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач з даним позовом звернулась до суду 31.01.2019 р., а такий зареєстрований о 15:24:33.
За правилами ч.ч.1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що про порушення своїх прав вона дізналась в січні 2019 року з листа державного виконавця (суду не надано такий лист, адресований позивачу). Як зазначає позивач оплата за вимушений прогул проведена відповідачем лише 14.02.2018, тобто, більше чим через рік після поновлення на роботі, в розмірі 3540,46 грн. (з розрахунку 800 грн. в місяць), що на її думку є грубим порушенням її прав.
Водночас, судом встановлено, що позивача було звільнено зі служби згідно наказу відповідача від 06.11.2015 р. № 205 о/с. Не погоджуючи із таким рішенням позивач звернулась до суду про його скасування і поновлення на службі. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 р. по справі № П/811/661/16 скасовано спірний наказ та поновлено позивача на посаді.
На виконання постанови суду відповідач наказом від 06.12.2016 р. №367 о/с поновив позивача на посаді з 07.11.2015 р.. Отже, про не вирішення питання в частині встановлення посадового окладу позивач знала (могла дізнатись) станом на час поновлення на посаді.
Крім того, при зверненні до суду про скасування наказу від 06.11.2015 № 205 о/с та поновлення на посаді позивач не заявляла позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з чим звернулась до суду (позов зареєстровано 24.03.2017 р. справа П/811/483/17).
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року по справі № П/811/483/17 зобов'язано відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня по 06 грудня 2016 року. На виконання постанови суду відповідачем у лютому 2018 виплачено позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3540,46 грн., а такі кошти надійшли на банківський рахунок позивача 14.02.2018 р., що не заперечується.
Отже, про виконання постанови суду по справі №П/811/483/17 і про розмір середнього заробітку позивачу було відомо станом на 14.02.2018. При цьому, посилання на відсутність будь-якої інформації щодо такого платежу суд вважає необґрунтованим, оскільки в цей день на банківський рахунок також надійшли кошти в сумі 10000 грн. як моральна шкода згідно постанови суду від 26.10.2017 р. у справі № П/811/483/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відтак, позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько