м. Вінниця
04 лютого 2019 р. Справа № 120/3996/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії управління МВС України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії управління МВС України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 09.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
На підставі пункту дев'ятого частини другої статті 236 КАС України, провадження у справі ухвалою від 03.12.2018 було зупинено до набрання законної сили зразковим рішенням у справі №802/2196/17-а.
Рішенням Верховного Суду від 12.03.2018 відмовлено в задоволенні позовних вимог у зразковій адміністративній справі № 802/2196/17-а.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року рішення Верховного Суду у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) залишено без змін.
Ухвалою суду від 29.01.2019 провадження у справі було поновлено.
31.01.2019 від позивача надійшла заява про витребування додаткових доказів по справі, а саме довідку про щомісячне грошове утримання за 2016, 2017, 2018 роки начальника ГУНП у Вінницькій області.
Надаючи оцінку поданому клопотанню позивача про витребування додаткових доказів по справі суд зазначає наступне.
В силу вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ст. 79 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Таким чином, клопотання про витребування доказів повинно бути подано до суду разом із позовною заявою. В той же час, судом встановлено, що клопотання позивачем подано після початку розгляду справи по суті.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів, окрім іншого, повинно бути зазначено, які заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд звертає увагу, що подане клопотання позивача про витребування доказів не відповідає ч. 2 ст. 80 КАС України, зокрема, позивачем не вказано заходи, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що оскільки подане позивачем клопотання про витребування доказів не відповідає формі та змісту визначеним ч. 2 ст. 80 КАС України та заявлено з пропуском встановленого строку, - суд залишає його без задоволення.
Крім того, суд вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки наявні в матеріалах справи докази, зокрема надані позивачем разом з позовною заявою, а також долучені стороною відповідача до відзиву на позовну заяву дають можливість суду для належного вирішення справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Керуючись ст.ст. 9, 44, 72, 77, 79, 80, 94, 243, 248 КАС України суд,
У задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до положень статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна