01 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/2705/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанов та приписів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати дії посадових осіб Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області у винесені постанов №89/2018 НвМ від 28.08.2018 року та №88/2018 НвМ від 27.08.2018 незаконними та протиправними;
- скасувати постанову №89/2018 НвМ від 28.08.2018 року, винесену Головним інспектором Фраловою Тетяною Віталіївною по справі про адміністративне правопорушення;
- скасувати постанову №88/2018 НвМ від 27.08.2018 року, винесену Головним інспектором Фраловою Тетяною Віталіївною по справі про адміністративне правопорушення;
- визнати дії посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області у винесені припису №104 /2018 НвМ від 22.08.2018 року незаконними та протиправними;
- скасувати припис №104/2018 НвМ від 22.08.2018 року, винесеного Головним інспектором Фраловою Тетяною Віталіївною про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм державних стандартів і правил;
- визнати дії посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області у винесені припису №103/2018 НвМ від 22.08.2018 року незаконними та протиправними;
- скасувати припис №103 /2018 НвМ від 22.08.2018 року, винесеного Головним інспектором Фраловою Тетяною Віталіївною про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм державних стандартів і правил.
Також позивач просить суд зобов'язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду у продовж 10 днів з набрання її законної сили.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що інспектором будівельного нагляду проведено позапланову перевірку за адресою м. Новомиргород, вул. Транспортна, 38 в порушення вимог законодавства без повідомлення власника будівель та без його участі в даній перевірці. Натомість позивачу, як представнику було надані папери для ознайомлення про проведення даної перевірки. За результатами проведеної перевірки були винесені два припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил. Позивач вважає незаконними та неправомірними вимоги відповідача щодо виконання саме ним вимог приписів, оскільки він не являється власником ні земельної ділянки, ні будівель, що на ній розташовані. Також зазначає, що будівництво здійснювалось безпосередньо власником будинку, ОСОБА_2 та її спадкодавцем ОСОБА_3, а він лише допомагав, оскільки власник майна є людиною похилого віку. Додатково ОСОБА_1 вказує, що виконати приписи він не має можливості, на думку позивача, з поважних та об'єктивних причин, оскільки довірителем, ОСОБА_2, 05.09.2018 року довіреність на представництво її інтересів - скасована. Відтак дії посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області при винесені оскаржуваних приписів, як і самі приписи, позивач вважає незаконними та протиправними, у зв'язку з чим він був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області в результаті проведеної перевірки виявлено ряд порушень чинного законодавства. З метою усунення виявлених порушень чинного законодавства і винесено спірні приписи (а.с.133-134).
Позивачем до суду подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого із відзивом відповідача не погоджується. Зазначає, що відповідач, винісши приписи на його ім'я, змушує вжити дії стосовно чужого майна, яке йому взагалі не належить та жодних правовідносин він немає, а письмове пояснення даних при перевірці позивач давав під диктовку головного інспектора будівельного нагляду Фраловою Т.В. Відтак, відомості у відзиві не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі (а.с.151-156).
Третя особа до суду жодних пояснень не надала.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 р. залишено без розгляду частину позовних вимог у даній справі, зокрема вимоги щодо визнання дій посадових осіб Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області у винесені постанов №89/2018 НвМ від 28.08.2018 року та №88/2018 НвМ від 27.08.2018 незаконними та протиправними; скасування постанови №89/2018 НвМ від 28.08.2018 року, винесену Головним інспектором Фраловою Тетяною Віталіївною по справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови №88/2018 НвМ від 27.08.2018 року, винесену Головним інспектором Фраловою Тетяною Віталіївною по справі про адміністративне правопорушення (а.с.181-182).
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились подавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.190).
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності осіб, які належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду заяви, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України, та відображено у відповідному протоколі судового засідання (а.с.115 т.2).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2002 р. (а.с.20).
Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).
Викладене вище підтверджується архівною довідкою Новомиргородської дільниці БТІ №328 від 31.08.2018 року (а.с.160).
Суд звертає увагу, що дана довідка видана ОСОБА_5, що не є стороною у справі чи третьою особою.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності судом встановлено, що з 22.11.2018 власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, згідно Свідоцтва про право на спадщину, серії та номером 1-606 (а.с.159).
Зі змісту архівної довідки від 31.08.2018, зокрема примітки у ній, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 самочинно збудовано прибудову та гараж та зазначено, що майно до 01.01.2013 належало ОСОБА_3 (а.с.160).
20.08.2018 року заступником начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області видано направлення №291 на здійснення позапланової перевірки на будівництво гаражу за адресою: АДРЕСА_1, щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року №976 та перевірки достовірності даних, наведених в повідомленні про початок виконання будівельних робіт (а.с.136).
За результатами проведеної перевірки 22.08.2018 року на об'єкті «будівництво гаража по АДРЕСА_1» головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_6 складено акт №260/2018-НвМ, яким встановлено самочинне будівництво гаража, будівництво якого здійснено без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, право на земельну ділянку не оформлене; а також встановлено факт експлуатації об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію (а.с.23-30).
Судом встановлено, що позивач був присутній під час проведення контролюючого заходу, зауважень та заперечень стосовно складеного акту не мав. Акт перевірки позивачем підписано особисто та отримано 22.08.2018 року.
Наслідком такої перевірки стало винесення 22.08.2018 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області протоколів про адміністративне правопорушення №89/2018-НвМ та №88/2018-НвМ (а.с.31-32, 33-34) та приписів №104/2018-НвМ та №103/2018-НвМ (а.с.39-40, 41-42), за змістом яких, результатами позапланової перевірки проведеної на об'єкті «будівництво гаража по АДРЕСА_1» встановлено:
- самочинне будівництво гаража, будівництво якого здійснено без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, право на земельну ділянку не оформлене, що є порушенням вимог п.1 ч.1 ст.34, ч.2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- факт експлуатації об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію (на час проведення обстеження), що є порушенням вимог ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відтак, з метою усунення виявлених порушень вказаними приписами зобов'язано позивача знести самочинно збудований об'єкт в термін до 22.10.2018 року та зупинити експлуатацію об'єкта з 23.08.2018 року.
Примірники вказаних протоколів та приписів позивачем отримано особисто 22.08.2018 року, що підтверджується відповідною розпискою.
В подальшому головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_6 винесені постанови про адміністративне правопорушення №88/2018 НвМ від 27.08.2018 року та №89/2018 НвМ від 28.08.2018 року (а.с.35-36, 37-38).
Позивач, не погоджуючись з відповідними діями відповідача, вважаючи спірні приписи протиправними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (стаття 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.
При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності державний" архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Згідно з пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з п. 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до п.п.16-22 зазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" зазначено, що будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність", під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Так, в обґрунтування своєї позиції позивач вказує, що він не являється власником ні земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, ні будівель, що на ній розташовані.
Вважає, що в інспектора будівельного нагляду були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил саме на його ім'я, оскільки будівництво здійснювалось безпосередньо власником будинку, ОСОБА_2 та її спадкодавцем ОСОБА_3.
При цьому, наголошує, що він лише допомагав при будівництві, оскільки власник майна є людиною похилого віку, а письмове пояснення в даних адміністративних матеріалах він давав під диктовку головного інспектора будівельного нагляду.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 10 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, у тому числі, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо та відеофіксацію.
Обстеження проводилось в присутності позивача, що підтверджується наданою до суду фотокопією (а.с.140) та не заперечувалось позивачем.
Як встановлено судом, акт №260/2018-НвМ від 22.08.2018 р., протоколи №88/2018-НвМ, №89/2018-НвМ від 22.08.2018 р. та приписи №103/2018-НвМ, №104/2018-НвМ від 22.08.2018 р. підписані позивачем без зауважень та заперечень.
Також суд звертає увагу, що накладені головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_6 штрафні санкції на підставі постанов №88/2018-НвМ та №88/2018-НвМ від 22.08.2018 р. сплачені позивачем особисто, що підтверджується наданими до суду копіями квитанцій (а.с.138-139).
Окрім того, 22.08.2018 р. під час проведення перевірки позивач скористався своїм правом у надані письмових пояснень, відповідно до змісту яких факт вчинення вказаних адміністративних правопорушень був ним визнаний, оскільки вказав, що з 2016 року по 2018 рік він власними силами збудував на присадибній ділянці гараж для зберігання та обслуговування власного автомобіля за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.137).
Вищевикладене підтверджує визнання позивачем факту вчинених ним правопорушень, а саме самочинне будівництво та експлуатація об'єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію.
Посилання позивача на те, що він лише допомагав при будівництві гаражу власнику ОСОБА_2, спростовуються письмовими доказами у справі, оскільки за ОСОБА_2 не зареєстровано право власності на збудований гараж, а реєстрація права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 здійснено за останньою 22.11.2018, тобто вже після проведення перевірки відповідачем та прийняття оскаржуваних рішень (а.с.159).
Також, з наданих до суду фотокопій матеріалів здійснених під час проведення перевірки, вбачається, що за вказаною вище адресою знаходиться гараж, будівельно-монтажні роботи по якому завершені та який на момент перевірки вже експлуатується, про що свідчить облаштування гаражу з середини відповідним обладнанням та інвентарем, та де знаходиться автомобіль марки LADA з номерним знаком СА 4462 АН (а.с.140-142).
Відповідно до п. 3.17 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Зазначене будівництво виконане без будь-якої проектно-правової документації та без будь-якого документу дозвільного характеру, що надає право на виконання будівельних робіт.
З наданих до суду матеріалів, також знайшов свого підтвердження факт виконання позивачем будівельних робіт (будівництво гаража) без повідомлення про початок виконання таких робіт.
Отже, під час розгляду справи позивач не надав належних та допустимих доказів, які спростовують виявлені під час перевірки порушення.
Таким чином, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про виявлені під час перевірки порушення є правомірними, а в діях головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_6 не вбачається порушень вимог законодавства, що регулює порядок здійснення контролю в сфері містобудівної діяльності. Відтак, суд вважає, що оскаржувані приписи головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_6 №103/2018 НвМ та №104/2018 НвМ від 22.08.2018 року про усунення позивачем порушення містобудівного законодавства є обгрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.
Що стосується доводів позивача про неможливість виконання вимог приписів через скасування довіреності, суд звертає увагу, що дана довіреність була видана на оформлення спадщини і ніяким чином не стосується здійснення позивачем самочинного будівництва за вищевказаною адресою.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем спростовано, а позивачем не підтверджено правомірність заявлених позовних вимог, тому, в їх задоволенні слід відмовити.
З огляду на відмову в задоволенні позову, клопотання позивача про встановлення судового контролю не підлягає розгляду.
Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (АДРЕСА_3) про визнання дій протиправними та скасування приписів - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун