Справа № 135/55/19
Провадження № 2-з/135/1/19
15.01.2019 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши в м. Ладижин Вінницької області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
07 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики грошей від 13.05.2014 у розмірі 3000 доларів США під п'ять відсотків на місяць.
11 січня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, який помер 27 липня 2017 року, а саме: квартиру № 3, по вул. Волонтерів (Енгельса), буд. 66, м. Гайсин, Гайсинського району, Вінницької області, реєстраційний номер 551010505208 та квартиру № 13, по вул. Волонтерів (Енгельса), буд. 66, м. Гайсин, Гайсинського району, Вінницької області, реєстраційний номер 324961205208.
В обґрунтування заявлених позовний вимог послався на те, що ОСОБА_3 взяв у борг в ОСОБА_1 3000,00 доларів США з урахуванням сплати п'яти відсотків щомісяця, що стверджується власноручно написаною розписки від 13 травня 2014 року.
27 липня 2017 року позичальник ОСОБА_3 помер, грошові кошти, що були запозичені, позичальник не повернув. Відповідач ОСОБА_2 після смерті свого чоловіка відмовляється повертати кошти.
Відповідно до частини 2 статті 1281 ЦКУ вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовує тим, що при аналізі нерухомого майна згідно інформаційних довідок № 102457874 від 02.11.2017 та № 152141732 від 09.01.2019 їй стало відомо, що квартира загальною площею 71 кв.м, житлова площа 43 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1, яка перебувала у власності ОСОБА_3 відсутня.
Враховуючи зазначене є підстави вважати, що не вжиття заходів до забезпечення позову наддасть можливість відповідачу здійснити відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, яке в проміжку часу не набуття ним законної сили, наддасть можливість відповідачу відчужити майно і як наслідок призведе до неможливості позивачем поновити порушені відповідачем права або ж утруднить їх поновлення.
Суд розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає її не обґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики грошей від 13.05.2014 у розмірі 3000 доларів США під п'ять відсотків на місяць, посилаючись на те, що ОСОБА_3 взяв у борг в ОСОБА_1 3000,00 доларів США з урахуванням сплати п'яти відсотків щомісяця, що підтверджується розпискою від 13 травня 2014 року.
27 липня 2017 року позичальник ОСОБА_3 помер, грошові кошти, що були запозичені, позичальник йому не повернув. Відповідач ОСОБА_2 після смерті свого чоловіка відмовляється повертати кошти.
11 січня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, який помер 27 липня 2017 року, а саме: квартиру № 3, по вул. Волонтерів (Енгельса), буд. 66, м. Гайсин, Гайсинського району, Вінницької області, реєстраційний номер 551010505208 та квартиру № 13, по вул. Волонтерів (Енгельса), буд. 66, м. Гайсин, Гайсинського району, Вінницької області, реєстраційний номер 324961205208, оскільки при аналізі нерухомого майна згідно інформаційних довідок № 102457874 від 02.11.2017 та № 152141732 від 09.01.2019 їй стало відомо, що квартира загальною площею 71 кв.м, житлова площа 43 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1, яка перебувала у власності ОСОБА_3 відсутня.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Перелік видів забезпечення позову, зазначені у ст. 150 ЦПК України та які можуть бути застосовані судом, не є вичерпним, але такі заходи мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Необхідність звернення до суду із забезпеченням позову ОСОБА_1 пов'язує з тим, що нерухоме майно, а саме: що квартира загальною площею 71 кв.м, житлова площа 43 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1, яка перебувала у власності ОСОБА_3 відсутня. Тому є підстави вважати, що не вжиття заходів до забезпечення позову наддасть можливість відповідачу ОСОБА_2 здійснити відчуження і цього нерухомого майна на користь третіх осіб в будь-який час і як наслідок призведе до неможливості позивачем поновити порушені відповідачем права або ж утруднить їх поновлення.
Поряд з цим позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, оскільки прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, свідоцтво про право на спадщину не одержувала.
У відповідності до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкоємством є перехід прав і обов'язків від спадкодавця до інших осіб, зокрема до спадкоємців першої черги згідно ст. 1261 цього Кодексу. Спадкоємство здійснюється за законом у випадку, якщо воно не змінено заповітом. Для спадкоємця, який прийняв спадщину згідно ст.ст. 1269, 1270 ЦК України виникають майнові права до складу яких належить право власності.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 викладаючи обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, не зазначив доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема, не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 дійсно помер; що відповідач у справі ОСОБА_2 дійсно є спадкоємцем після смерті чоловіка і доказів факту прийняття нею спадщину шляхом звернення до нотаріальних органів з відповідною заявою, тобто не зазначені докази що ОСОБА_2 є спадкоємцем в розумінні ч.3 ст.1268 ЦК України.
Враховуючи, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, обов'язки померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається заміна боржника у зобов'язанні, а тому підтвердження належними та допустимими доказами того факту, що до ОСОБА_2 перейшли права і обов'язки спадкодавця, в тому числі і боргові зобов'язання має важливе значення для з'ясування чи дійсно між сторонами у даній справі виник спір.
Відповідно до роз'яснень наданих у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра зверталася з такою заявою, позовним вимогам.
Поряд з цим, варто зазначити, що позивач зазначив у заяві про забезпечення позову, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком утруднення чи неможливість виконання рішення суду, оскільки відповідачем ОСОБА_2 було вже відчужено належне ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 71 кв.м, житлова площа 43 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1, яка перебувала у власності ОСОБА_3 Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не зазначив та не надав.
Враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову можливе за наявності спору, що виник між сторонами, тоді як, доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_3, яким була написана розписка від 13 травня 2014 року про отримання позики в сумі 3000,00 доларів США, наявність кола спадкоємців після його смерті у заяві про забезпечення позову та доданих до неї матеріалах не міститься, а також доказів підтвердження того факту, що відповідачем у справі ОСОБА_2 було здійснено відчуження належного ОСОБА_3 нерухомого майна матеріали заяви про забезпечення позову також не містять, а тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спадкування та право власності на яке перейшло до спадкоємця померлої особи, у даній справі відсутні.
Зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів також не містять зазначення доказів на підтвердження вказаних вище обставин справи.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 259, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Ладижинський міський суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя