№ 479/835/18
№ 2-а/479/9/18
19 грудня 2018 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді Репушевської О.В.
за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смтКриве Озеро адміністративну справу №479/835/18 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 2 батальйона Управління патрульної поліції в Одеській області - поліцейського Цуркан Андрія Васильовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАВ №511759 від 01 серпня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП,-
позивач ОСОБА_1,
відповідач Цуркан А.В.,
представник третьої особи ОСОБА_3,
13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора 2 роти 2 батальйона Управління патрульної поліції в Одеській області - Цуркан А.В. про скасування постанови серії ЕАВ №511759 від 01 серпня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн.
Відповідно до вказаної постанови зазначено, що 01 серпня 2018 року о 19.17 год. на 450 км. автодороги "Київ-Одеса" в с.Дачне Біляївського району Одеської області ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 у з'єднанні з напівпричіпом марки ГКБ, реєстраційний номер НОМЕР_2, з дозволеною повною масою 11 500 кг. відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу згідно чеку вагового комплексу маса напівпричіпа - 21 400 кг, що перевищує дозволену масу на 9 900 кг, чим порушив п.22 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач вказує, що поліцейський Управління патрульної поліції в Одеській області Цуркан А.В., розглядаючи справу відносно нього, не взяв до уваги його заперечення щодо факту порушення Правил дорожнього руху, будь-яких доказів порушення ПДР не надав, які б вказували на вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач поліцейський Управління патрульної поліції в Одеській області Цуркан А.В., в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, своїм правом на подання відзиву та заперечень проти позову не скористався.
Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Також, представником третьої особи наданий відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, оскільки при перевірці на ваговому контролі навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу становило 21 400 кг. при дозволених 11 500 кг.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти:
Згідно положень ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно постанови серії ЕАВ №511759, винесеної поліцейським УПП в Одеській області Цуркан А.В. 01 серпня 2018 року о 19.17 год. на 450 км. автодороги "Київ-Одеса" в с.Дачне Біляївського району Одеської області ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 у з'єднанні з напівпричіпом марки ГКБ, реєстраційний номер НОМЕР_2, з дозволеною повною масою 11 500 кг. відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу згідно чеку вагового комплексу маса напівпричіпа - 21 400 кг, що перевищує дозволену масу на 9 900 кг, чим порушив п.22 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.5).
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви з огляду на наступне.
Суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП наступає за порушення, зокрема: правил перевезення вантажів.
Згідно положень п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007р. №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Пунктом 1 Порядку №879, визначено, що цей Порядок механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспортні засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пп.2 п.2 Порядку №879 визначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (п.18 Порядку №879).
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Пункт 22 Порядку №879 передбачає, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.1 ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження факту порушення позивачем правил перевезення вантажів, представником третьої особи разом із письмовим запереченням проти позову, надано копію акта №ВН 0155066, копію довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, копію розрахунку плати за проїзд.
При дослідженні вказаних документів на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень, факту належним чином зафіксованого правопорушення зі сторони позивача не виявлено, так як, надані представником Департаменту патрульної поліції, копія акта №ВН 0155066 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, копія довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, копія розрахунку плати за проїзд складені посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 01 липня 2017 року, за результатами здійснення габаритно - вагової перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 у з'єднанні з напівпричіпом марки ГКБ, реєстраційний номер НОМЕР_2, проведеної 01 липня 2017 року о 00.20 годині, якою встановлено повну масу транспортного засобу - 41,06 тонн. Таким чином судом не встановлено доказового відношення цих документів до обставин адміністративного правопорушення викладеного в оскаржуваній постанові.
Копію наданих представником Департаменту патрульної поліції результатів зважування пунктом зважування Дачне 01 серпня 2018 року о 19.08 годині тягача з реєстраційним номером ВЕ9608АЕ суд не може сприйняти як доказ, так як він не містить жодних даних про те, яке саме вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалося під час визначення перевантаження транспортного засобу, не містить будь-яких даних про назву та технічні характеристики вагового комплексу, печатки, що вказує на неналежне його оформлення. Відсутні підтверджуючі документи про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протокол, свідоцтво про метрологічну реєстрації в ДП «Укрметртестстандарт» на предмет відповідності технічних характеристик ваг.
Інших доказів, передбачених ст.ст.251, 252 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, відповідачем не надано, посилань на довідку результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення оскаржувана постанова не містить.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Отже, постанова серії ЕАВ№511759 від 01 серпня 2018 р. по справі про адміністративне правопорушення винесена без достатніх доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та без встановлення всіх обставин справи, що виключає її законність. Відповідач - працівник органу Національної поліції, при вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, не вжив заходів для забезпечення всебічного повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення всупереч положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення , не врахував достатність та допустимість доказів, наявність вини позивача, без достатніх підстав виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Положеннями п.3 ч.1 ст.293 КУпАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 337/3389/16-а.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.5-11, 77, 211, 217, 241-246, 250, 255, 257-263 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 2 батальйона Управління патрульної поліції в Одеській області - поліцейського Цуркан Андрія Васильовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАВ №511759 від 01 серпня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП- задовольнити.
Постанову серії ЕАВ №511759 від 01 серпня 2018 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, - закрити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 КАС України.
Повне судове рішення складено та підписано 26 грудня 2018 року.