22 січня 2019 року Справа № 160/8406/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ількова В.В.,
при секретарі Деркач О.В.,
за участю: представника позивача: Тиховліс В.Р.,
представника відповідача: Чохелі Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета ОІЛ " до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0028191410 від 16.10.2018 р.-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета ОІЛ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 року винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу №5572 від 03.08.2018 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «МЕТА-ОЙЛ», відповідачем здійснена перевірка, за результатами якої складено акт від 09.08.2018 року, зареєстрований в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання за №1025/15-32-40-01/39847915. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 року №0028191410. На думку позивача, при проведенні перевірки податковий орган допустив порушення, а саме: позивачу не направлялися та не надавалися наказ і направлення про проведення перевірки, що свідчить про неповідомлення позивача про здійснення щодо нього заходів державного контролю та порушення частини третьої ст. 6 Закону № 877; у позивача відсутні відомості про підстави проведення щодо нього заходів державного контролю, що є порушенням ст.3 Закону № 877; захід державного контролю здійснювався за відсутності повідомлення керівника або іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Крім того, керівник ТОВ «Мета ОІЛ», або уповноважена ним особа не були присутні під час здійснення перевірки. Позивач акт №1025/15-32-40-01/39847915 від 17.08.2018 р., винесений Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не отримував та позивачу не було відомо про проведення відповідно перевірки, внаслідок якої було винесено зазначений Акт та спірне податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 року. Таким чином, позивач зазначає, що внаслідок того, що перевірка була проведена відповідачем з численними порушеннями чинного законодавства, без повідомлення та участі позивача у проведенні перевірки, її результати не можуть слугувати підставою для притягнення відповідача до відповідальності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року відкрито провадження у справі № 160/8406/18, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 29 листопада 2018 року.
29.11.2018 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, відповідно до вимог КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 29.11.2018 року витребувано від Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, належним чином засвідчені копії таких документів: податкове повідомлення-рішення №0028191410 від 16.10.2018 року; акт № 1025/15-32-40-01/39847915 від 17.08.2018 року; наказ про проведення перевірки товариства та інші наявні матеріали щодо суті спору.
Розгляд справи відкладено на 10.12.2018 року.
10.12.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, для надання часу податковому органу підготувати витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 10.12.2018 року розгляд справи № 160/8406/18 зупинено до 14.01.2019 року.
Ухвалою суду від 14.01.2019 року поновлено провадження у справі.
14.01.2019 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що у податкового органу наявна таблиця фактичних залишків пального від 09.08.2019 р., підписана керуючим АЗС ОСОБА_5, факт надання документів до перевірки, свідчить про допущення до проведення перевірки. Отже, позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з направленнями, підписаними заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області; надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку. Крім того, спору стосовно факту невідтворення готівки в книзі обліку розрахункових операцій між сторонами не має. Підстав для визнання незаконним податкове повідомлення-рішення №0028191410 від 16.10.2018 року про застосування штрафних санкцій немає, оскільки позивач не спростував наявності факту порушення, яке стало підставою для прийняття рішення щодо накладення штрафних санкцій, і виходячи зі змісту статей 11-1, 11-2 Закону №509-XII, не скористався правом не допуску посадових осіб державної податкової служби до проведення перевірки.
14.01.2019 року розгляд справи відкладено до 22.01.2019 року.
22.01.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що проведення перевірки платника податків Головним управління ДФС в Одеській області не може слугувати підставою для винесення податкового повідомлення-рішення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, у зв'язку із положеннями п.41.1, п.41.3 ст.41 ПК України. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) (абзац четвертий пункту 86.7 ПК України). Таким чином, позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення №0028191410 за результатами перевірки повинно бути прийнято контролюючим органом, який проводив перевірку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до такого висновку.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета ОІЛ» зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності за адресою: 49057, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 153К, офіс 1 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Основний вид діяльності ТОВ «Мета ОІЛ» - оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним паливом і подібними продуктами.
03.08.2018 року з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обліку підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, веденням обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензії, свідоцтв, винесено наказ №5572, яким наказано провести з 07.08.2018 року фактичну перевірку ТОВ «МЕТА-ОЙЛ», податкова адреса: м.Дніпро, Шевченківський район, проспект Богдана Хмельницького, 153-К, кв.1, адреса здійснення діяльності: Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, вул. Дорожна, 8.
09.08.2018 року фахівцями ГУ ДФС у Одеській області на підставі наказу від 03.08.2019 року №5572 та направлень на перевірку від 07.08.2018 року № 2585, 2586, проведено фактичну перевірку ТОВ «МЕТА-ОЙЛ» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.
За результатами перевірки 09.08.2018 року складено акт №1025/15-32-40-01/39847915 від 17.08.2018 р., у якому зазначено, що в порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлено порушення порядку ведення обліку ведення товарних запасів на складах та за місцем реалізації згідно з додатком у кількості 36,72 л на суму 1006,95 грн. та скрапленого газу у кількості 701,28 л. на суму 9852,98 грн., а також встановлено надлишку бензин А-95 у кількості 76,85 л. на суму - 2144,11 грн. та ДП у кількості 181,76 л. на суму 4707,58 гривень, що підтверджується додатком до акту №2 від 09.09.2018 року стосовно фактичних залишків пального зняті 09.09.2018 року та підписані у присутності керуючого АЗС.
На підставі акта №1025/15-32-40-01/39847915 від 17.08.2018 р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0028191410 від 16.10.2018 року форма «С», яким до ТОВ "МЕТА ОІЛ" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 35423,24 гривень.
Фахівцями ГУ ДФС в Одеській області складено акт від 16 .08.2018 р. № 975/15-32-40-01 та від 16.08.2018 року № 974/15-32-40-01 про те, що керівник ТОВ "МЕТА ОІЛ" або інша уповноважена особа, а у випадку їх відсутності, яка уповноважена здійснювати розрахункові операції відмовився від підписання та отримання акту перевірки від 16.08.2018 року № 001053.
Вважаючи, що відповідач порушив процедуру проведення перевірки за наслідками якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогою про його скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У відповідності до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п.80.2.3);
- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5).
У п.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, законодавцем передбачено право платника податків не допустити до перевірки співробітників контролюючих органів, якщо останніми не надано перед початком фактичної перевірки копію наказу про проведення перевірки та направлення на проведення такої перевірки або якщо суб'єкт господарювання вважає, що вказані документи (наказ та/або направлення) оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.
Разом з тим позивачем не спростовується надання співробітниками ГУ ДФС у Одеській області наказу та направлень про проведення фактичної перевірки.
При цьому суд зауважує, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючими органами при призначенні та/або проведенні перевірки.
Особа, яка вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства України, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Враховуючи вище наведене, суд звертає увагу, що питання щодо недопуску посадових осіб податкового органу до перевірки не обмежується лише наданням відповідних документів до початку перевірки. У п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право не допустити до проведення перевірки у разі пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом (направлення, наказ, службове посвідчення).
Крім того, у ході розгляду даної справи судом встановлено вручення посадовій особі позивача відповідних документів до початку фактичної перевірки, що свідчить підпис у направленні в графі «пред'явлено направлення» та «вручено копію наказу» (а.с. 46).
Підставами для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за результатами проведеної перевірки стали порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: ведення з порушенням обліку товарних запасів на складах та за місцем реалізації згідно з додатком,а саме: встановлена нестача бензину А-92 у кількості 36,72 л на суму 1006,95 грн. та скрапленого газу у кількості 701,28 л. на суму 9852,98 грн., а також встановлено надлишку бензин А-95 у кількості 76,85 л. на суму - 2144,11 грн. та ДП у кількості 181,76 л. на суму 4707,58 гривень.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від06.07.1995№265/95-ВР (далі Закон України №265).
У відповідності до п.12 ст.3 вказаного закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Визначення поняття бухгалтерський облік міститься в ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і означає процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
У відповідності до ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Перевіркою встановлено ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.
З урахуванням Алгоритму проведення перевірки із використанням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, затвердженого наказом ДПАУ від 09.04.2009 р. №184, відповідачем було перевірено перелік залишків товарів на 09.08.2018 року.
До акту складено відомості (додаток №2 від 09.08.2018 року) про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), де вказано про нестачу ряду товарів (рядки 5 та 2) та наявність надлишку певного виду товарів (рядок 1 та 4) (а.с.54, зворот).
Так, за наслідком перевірки позивача ТОВ «Мета ОІЛ» встановлено:
нестача: бензину А-92 у кількості 36,72 л на суму 1006,95 грн. та скрапленого газу у кількості 701,28 л. на суму 9852,98 гривень;
Надлишок: бензин А-95 у кількості 76,85 л. на суму - 2144,11 грн. та ДП у кількості 181,76 л. на суму 4707,58 гривень.
При проведенні перевірки та підписанні акту та додатків до нього зауважень з боку позивача не надходило та у тексті вказаних документів не відображено. Крім того, заперечень до акту перевірки або скарг під час перевірки та після, не надходило до податкового органу та/або податкового органу вищого рівня.
Згідно положень ст. 20 Закону України №265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
У відповідності до вказаної норми розраховано штрафну санкцію у розмірі 1006,95 грн. + 9852,98 грн.+ 2144,11 грн. +4707,58 = 17711,62 (17711,62 х 2 = 35423,24 грн).
Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій становить 35423,24 гривень.
Враховуючи вище викладене, податкове повідомлення-рішення №0028191410 від 16.10.2018 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 35423,24 грн. є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів в Україні, оскільки позивач не спростував наявності факту порушення, яке стало підставою для прийняття рішення щодо накладення штрафних санкцій, і виходячи зі змісту статей 11-1, 11-2 Закону №509-XII, не скористався правом не допуску посадових осіб державної податкової служби до проведення перевірки.
Щодо твердження представника позивача, що спірне податкове повідомлення-рішення №0028191410 від 16.10.2018 року за результатами перевірки повинно бути прийнято контролюючим органом, який проводив перевірку, тобто Головного управління ДФС у Одеській області, то слід зазначити таке.
Відповідно до розділу 1.6.3.4. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом № 22 від 31.07.2014 року, у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, орган ДФС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє засобами електронного зв'язку його скановану копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) та відповідні матеріали в паперовому вигляді.
Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в органі ДФС, який проводив перевірку.
У разі встановлення за результатами фактичної перевірки порушень законодавства, керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, забезпечує прийняття та вручення такому платнику податкових повідомлень-рішень у порядку та терміни, визначені законодавством.
У разі отримання органом ДФС, який здійснював (очолював) фактичну перевірку, заперечень платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, він у той же день інформує про це засобами електронного зв'язку відповідний територіальний орган ДФС, якому для прийняття податкового повідомлення-рішення направлені матеріали перевірки, а також забезпечує своєчасний розгляд заперечень платника податків та надсилання за його результатами платнику податків відповіді, а її копії - відповідному органу ДФС.
Акти (довідки) документальних та інших видів перевірок платників податків зберігаються у органі ДФС, який здійснював (очолював) таку перевірку (за винятком передбачених цими Методичними рекомендаціями випадків їх надсилання до іншого органу ДФС для прийняття за результатами цих перевірок податкових повідомлень-рішень).
Отже, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як територіальний орган ДФС за основним місцем обліку ТОВ «МЕТА-ОЙЛ», забезпечує прийняття та вручення позивачу податкових повідомлень-рішень у порядку та терміни, визначені законодавством.
Таким чином, за викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 року № 0028191410 є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення від 16.10.2018 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета ОІЛ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлень-рішень №0028191410 від 16.10.2018 року.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку із чим понесені позивачем витрати на сплату судового збору відповідно до статті 139 КАС України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 229, 242-246, 255 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета ОІЛ " до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0028191410 від 16.10.2018 року - відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета Оіл" (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 153-К, кв.1 код ЄДРПОУ 39847915).
Відповідач: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 39394856).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 24 січня 2019 року.
Суддя В.В Ільков