14 листопада 2018 року 810/4706/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом депутата Київської обласної ради Запаскіна Максима Романовича до Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
Депутат Київської обласної ради Запаскін Максим Романович звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради від 30.08.2018 №2538-55-VІІ "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Білоцерківською міською радою прийнято рішення від 30.08.2018 №2538-55-VІІ "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна", згідно з яким вирішено придбати у фізичних осіб ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква право на будівництво адміністративно-торговельного комплексу та об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво нежитлової будівлі літ. "А-5" 76% готовності, загальною площею 4728,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Також, позивач зазначив, що вказаним рішенням було затверджено проект договору купівлі продажу об'єкту незавершеного будівництва та визначено ціну купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва у сумі 23955763,00 грн., в тому числі ПДВ 3992627,17 грн.
Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що суперечить приписам Бюджетного та Податкового кодексів України, оскільки виконання такого рішення призведе до необґрунтованих та нецільових витрат з міського бюджету на суму ПДВ 3992627,17 грн., включеного в ціну об'єкту незавершеного будівництва, адже жодна із сторін договору купівлі-продажу не зареєстрована платником податку на додану вартість та така операція не є предметом оподаткування податком на додану вартість в розумінні Податкового кодексу України.
Також, позивач стверджує, що оскаржуване рішення суперечить вимогам Цивільного кодексу України, оскільки аналіз норм ст. 331 Цивільного кодексу України свідчить про те, що об'єкт незавершеного будівництва має статус рухомого майна, а тому невідповідність істотних умов договору, затвердженого спірним рішенням, чинному законодавстві є підставою для скасування цього рішення.
Окрім цього, позивач звертав увагу на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням Регламенту Білоцерківської міської ради VІІ скликання, положення про постійні комісії Білоцерківської міської ради та порядку розгляду питань міською радою, визначеного Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки включення спірного проекту рішення до розгляду на сесії міської ради 30.08.2018 було здійснено без належного опрацювання профільною комісією, що на думку позивача, свідчить про порушення підготовки та порядку прийняття цього рішення Білоцерківською міською радою.
Відповідачі позов не визнали, подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просили суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішення міської ради від 30.08.2018 №2538-55-VІІ "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна" є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства України. Зазначили, що міською радою не було порушено порядку підготовки та прийняття оскаржуваного рішення, оскільки 10 липня 2018 року проект рішення "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна" був оприлюднений на офіційному сайті Білоцерківської міської ради та у цей же день відбулось засідання постійної комісії з питань з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації, за результатами розгляду якого комісія вирішила винести питання на розгляд сесії з пропозицією підтримати придбання у комунальну власність територіальної громади міста Біла Церква об'єкта нерухомого майна за вартістю, визначеної суб'єктом оціночної діяльності.
Також, відповідачі зауважили, що ними не порушено вимоги Податкового та Бюджетного кодексів України та в п. 1 оскаржуваного рішення положення щодо суми ПДВ 3992627,17 грн. є технічною помилкою, оскільки вартість об'єкта незавершеного будівництва визначалась на підставі звіту про незалежну оцінку від 10.07.2018, відповідно до якого ринкова вартість нежитлової будівлі літ. "А-5" 76% готовності, загальною площею 4728,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, становить 23955763,00 грн. без ПДВ. Зокрема, звертали увагу на те, що вказана обставина підтверджується листом ТОВ "Укрекспертиза-центр" від 29.08.2018 №UN-79/1/08, в якому зазначено, що ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва, що зазначена в звіті про незалежну оцінку нежитлової будівлі від 10.07.2018 була вказана без урахування суми ПДВ.
Крім того, відповідачі звертали увагу на те, що предмет договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва визначений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому посилання позивача на порушення норм Цивільного кодексу України є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. При цьому, зауважили, що порушення норм цивільного законодавства не може слугувати підставою для визнання рішень органів місцевого самоврядування протиправними, оскільки вони не є правочинами.
Також, відповідачі наполягали на тому, що оскаржуваним рішенням міської ради не порушуються права позивача і таке рішення, на думку відповідачів, взагалі не стосується його законних інтересів.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що на момент прийняття профільною комісією рішення про підтримання придбання у комунальну власність територіальної громади міста Біла Церква об'єкта нерухомого майна за вартістю, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, оцінка майна ще не була закінчена і вартість майна не була визначена, а тому вважає, що профільна комісія не могла та не була уповноважена приймати дане рішення до того, як буде закінчена оцінка майна, оскільки ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва.
Також, позивач у відповіді на відзив зазначив, що Білоцерківською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки не було здійснено рецензування звіту про оцінку майна від 10.07.2018. Крім того, позивач стверджує, що за декілька днів до здійснення оцінки вказаний об'єкт був приданий за ціною, яка у п'ять разів менше суми, що вказана у висновках ТОВ "Укрекспертиза-центр", що, на думку позивача, не могло бути не відомо відповідачам.
Крім цього, позивач звертав увагу на те, що оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси, оскільки даний позов подано ним на захист своїх прав та інтересів, оскільки проживає в м. Біла Церква, а також на захист прав та інтересів своїх виборців (членів територіальної громади міста Біла Церква) з метою визнання незаконним та скасування рішення, яким допущена розтрата коштів територіальної громади міста Біла Церква.
Відповідачами подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначили, посилання позивача на те, що постійною комісією не було погоджено придбання об'єкта нерухомого майна за вартістю, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, не відповідає дійсності, оскільки з проекту рішення, що виносився на розгляд постійної комісії 10 липня 2018 року вбачається, що міська рада вирішила придбати у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкт нерухомого майна за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.
Відносно посилання позивача на відсутність рецензії на звіт про оцінку майна, то відповідачі звернули увагу на те, що суб'єктом оціночної діяльності за власною ініціативою була виконана Рецензія на звіт про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 29.08.2018 з метою надання висновку стосовно відповідності звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, достовірності, об'єктивності та професійної оцінки.
При цьому, відповідачі зауважили, що суд розглядає справи в межах заявлених предмета та підстав позову. Однак, позивач звертаючись до суду з відповідним позовом не здійснював посилання на нібито порушення норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" як на підставу позову, а тому відповідачі вважають, що позивач спонукає суд розглядати справу за підставами, що не були заявлені під час подання позовної заяви до суду, що відповідно буде порушення норм процесуального права.
Також, відповідачі звертали увагу на те, що звертаючись до суду позивач зазначив, що єдиною підставою звернення до суду стало виключно виконання доручення виборців. При цьому, позивач у відповіді на відзив жодним чином не обґрунтовує і не заперечує той факт, що виконання доручення виборців не належить до відання місцевих рад та їх органів, а тому є таким, що суперечить чинному законодавству України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви депутата Київської обласної ради Запаскіна Максима Романовича про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2018 року на офіційному сайті Білоцерківської міської ради був оприлюднений проект рішення "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна", пунктом 1 якого передбачено придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво нежитлової будівлі літ. "А-5" 76% готовності, який розташований в АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2 проекту вказаного рішення визначено, що вартість об'єкта незавершеного будівництва, зазначеного в п. 1 рішення, визначається суб'єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.
10 липня 2018 року відбулось засідання постійної комісії з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації, на якому розглядався проект рішення "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна".
Як вбачається зі змісту протоколу постійної комісії від 10.07.2018 №46, вказана комісія вирішила винести питання на розгляд сесії з пропозицією підтримати проект рішення про придбання у комунальну власність територіальної громади міста Біла Церква об'єкта нерухомого майна.
За вказане рішення голосували наступним чином: за - 7 голосів; проти - 0 голосів; утримались - 2 голоси.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрекспертиза-центр" складено звіт від 10.07.2018 про незалежну оцінку нежитлової будівлі літ. "А-5", загальною площею 4728,5 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, з метою визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.
Згідно вказаного звіту від 10.07.2018 про незалежну оцінку нежитлової будівлі, ринкова вартість 76 % готовності нежитлової будівлі літ. "А-5", загальною площею 4728,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, станом на 10.07.2018 становить 23955763,00 грн.
Інформацію зі звіту про оцінку майна щодо нерухомості - нежитлової будівлі літ. "А-5" незавершеного будівництва 76% готовності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, було внесено до Єдиної бази даних звітів про оцінку, що підтверджується довідкою про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку (пароль пошуку звіту про оцінку - ЮПХТФУ744210).
Зокрема, до Єдиної бази даних звітів про оцінку було внесено інформацію про оціночну вартість вказаного вище майна - 23955,76 тис. грн.
Міським головою м. Біла Церква як суб'єктом подання проекту рішення було внесено відповідні поправки та пропозиції до проекту рішення для розгляду на пленарному засіданні, про що було складено порівняльну таблицю до проекту рішення "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна", яка зареєстрована в організаційному відділі Білоцерківської міської ради 28.08.2018 за вх. №702/2-11.
Листом від 29.08.2018 №UN-79/1/08 ТОВ "Укрекспертиза-центр" повідомило, що в звіті про незалежну оцінку нежитлової будівлі літ. "А-5", ринкова вартість 76% готовності нежитлової будівлі літ. "А-5", загальною площею 4728,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка розрахована станом на 10.07.2018 та зареєстрована в Єдиній базі даних звітів про оцінку 29.08.2018, а саме: 23955763,00 грн. була вказана без урахування суми ПДВ.
30 серпня 2018 року Білоцерківською міською радою прийнято рішення №2538-55-VІІ "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна", яким вирішено:
1. Придбати у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква право на будівництво адміністративно-торговельного комплексу відповідно до архітектурно-планувального завдання №38 від 15.03.2007, дозволу на виконання будівельних робіт №78/07 від 06.11.2007 та об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво нежитлової будівлі літ. "А-5" 76% готовності, загальною площею 4728,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - Об'єкт незавершеного будівництва), який належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, вартістю 23955763,00 грн., в тому числі ПДВ 3992627,17 грн., визначеною за результатами незалежної оцінки станом на 10 липня 2018 року.
2. Затвердити проект договору купівлі-продажу Об'єкта незавершеного будівництва, зазначеного в п. 1 рішення.
3. Доручити Виконавчому комітету Білоцерківської міської ради вживати заходів щодо оформлення купівлі-продажу зазначеного Об'єкта незавершеного будівництва відповідно до вимог чинного законодавства.
4. Міському голові Дикому Г.А. підписати договір купівлі-продажу та необхідні документи, пов'язані з придбанням Об'єкта незавершеного будівництва.
5. Міському фінансовому управлінню Білоцерківської міської ради передбачити у міському бюджеті на 2018 рік кошти на придбання зазначеного в п.1 рішення Об'єкта незавершеного будівництва. Головним розпорядником коштів визначити Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради.
6. Передати зазначений в п.1 рішення Об'єкт незавершеного будівництва на баланс Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації.
Як вбачається з протоколу пленарного засідання п'ятдесят п'ятої сесії Білоцерківської міської ради VІІ скликання від 30.08.2018, за рішення "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна" шляхом поіменного голосування проголосували наступним чином: за - 39 голосів; проти - 1 голос; утримались - 0 голосів.
Також, зі змісту вказаного протоколу вбачається, що на вказаному пленарному засіданні п'ятдесят п'ятої сесії Білоцерківської міської ради VІІ скликання виступав народний депутат України Мепарішвілі Х.В., який зазначив, що держава виділила кошти на придбання цього приміщення для облаштування там центру надання адміністративних послуг, та повідомив, що в Міністерстві регіонального розвитку України є програма, яка спрямована на створення ЦНАПів у всіх містах України.
05 вересня 2018 року на виконання рішення Білоцерківської міської ради від 30.08.2018 №2538-55-VІІ "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна" між гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3 - іменовані надалі продавці та Територіальною громадою міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради через виконавчий комітет Білоцерківської міської ради в особі міського голови Дикого Г.А. - іменований надалі покупець, укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва за ціною 23955763,00 грн., в т.ч. ПДВ 3992627,17 грн.
Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П. 05 вересня 2018 року та зареєстровано в реєстрі за №3-2950.
07 вересня 2018 року о 17:38:35 державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42903021, відповідно до якого за Територіальною громадою міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради зареєстровано право власності на незавершене будівництво нежитлової будівлі літ. "А-5" 76% готовності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
11 жовтня 2018 року Білоцерківською міською радою прийнято рішення №2863-58-VІІ "Про внесення змін до рішення міської ради від 30 серпня 2018 року №2538-55-VII "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна", яким вирішено:
1. Внести зміни до пункту 1 рішення міської ради від 30 серпня 2018 року №2538-55-VII "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна", а саме: слова та цифри: "в тому числі ПДВ 3992627 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять сім) гривень 17 копійок" замінити на слова: "без ПДВ", в зв'язку з технічною помилкою.
2. Уповноважити міського голову Дикого Г.А. підписати Договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, посвідченого Приймак А.П. державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області 05 вересня 2018 року та зареєстрованого в реєстрі за №3-2950, в якому п. 2.1 буде викладено в наступній редакції:
"2.1. Продаж Об'єкта незавершеного будівництва, вказаного у підпункті 1.1. цього Договору, за домовленістю Сторін здійснюється за 23955763,00 грн. (двадцять три мільйони дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 копійок), без ПДВ.
Зазначену в цьому Договорі ціну продажу ми, "Продавці" та "Покупець", вважаємо вигідною для себе, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких обставин і повністю нас задовольняє та засвідчуємо, що обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні об'єкти незавершеного будівництва.".
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації.
23 жовтня 2018 року на виконання рішення Білоцерківської міської ради від 11.10.2018 №2863-58-VІІ "Про внесення змін до рішення міської ради від 30 серпня 2018 року №2538-55-VII "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна" між гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3 - іменовані надалі продавці та Територіальною громадою міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради через виконавчий комітет Білоцерківської міської ради в особі міського голови Дикого Г.А. укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, посвідченого Приймак А.П., державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області 05 вересня 2018 року та зареєстрованого в реєстрі за №3-2950, відповідно до якого визначено, що продаж Об'єкта незавершеного будівництва, вказаного у підпункті 1.1. цього Договору, за домовленістю Сторін здійснюється за 23955763,00 грн. (двадцять три мільйони дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 копійок), без ПДВ.
Не погоджуючись з рішенням Білоцерківської міської ради від 30.08.2018 №2538-55-VІІ "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна", позивач як депутат Київської обласної ради звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 №93-IV (далі - Закон №93-IV).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Підпунктом 4 пункту "а" частини 1 статті 38 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
У пункті 30 частини 1 статті 43 Закону №280/97-ВР закріплено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.
Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону №93-IV депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Статтею 11 Закону №93-IV передбачено, що у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.
При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.
Відповідно до ст. 15 Закону №93-IV депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.
У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.
У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.
При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Разом з тим, саме по собі порушення вимог закону рішенням суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою для цього є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідним рішенням.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Таким чином, обов'язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №363/3414/13-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для суду при вирішенні даної справи.
Аналізуючи відповідно до принципу рівності всіх учасників судового процесу, регламентованого статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, доводи позивача та відповідачів, судом встановлено, що позивач Запаскін Максим Романович є депутатом Київської обласної ради, в обґрунтування щодо порушення його прав і законних інтересів оскаржуваним рішенням міської ради він посилається на те, що даний позов ним подано на захист інтересів відповідної територіальної громади та виборців його виборчого округу.
Також, в обґрунтування щодо порушення саме його прав і законних інтересів оскаржуваним рішенням міської ради позивач посилається на те, що цей позов ним подано на захист своїх прав та інтересів як особи, що мешкає в населеному пункті міста Біла Церква, оскільки оскаржуваним рішенням вирішено придбати у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкт нерухомого майна.
Проаналізувавши доводи позивача щодо підстав звернення до суду з цим позовом, суд вважає, що наведені ним обставини не вказують на порушення оскаржуваним ним рішенням Білоцерківської міської ради його конкретних індивідуальних прав та охоронюваних законом інтересів, позивачем також не доведено, що таке рішення Білоцерківської міської ради взагалі якимось чином впливає безпосередньо на нього.
При цьому, суд також приймає до уваги правову позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004, в якому Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Крім того, згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 право на захист належить особі, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
Однак, як встановлено вище, позивачем не доведено, що оскаржуване ним рішення Білоцерківської міської ради від 30.08.2018 №2538-55-VІІ "Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об'єкта нерухомого майна" прийнято безпосередньо стосовно нього і що саме його відповідне право або охоронюваний законом інтерес є порушеним внаслідок прийняття такого рішення.
Щодо доводів позивача щодо звернення ним до суду з цим позовом як депутатом Київської обласної ради на захист інтересів територіального громади та його виборців, то суд також зазначає, що з наведених вище законодавчих норм вбачається, що питання звернення до суду з приводу визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування може бути вирішено на пленарних засіданнях відповідної ради.
При цьому, саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно зі ст. 10 Закону №280/97-ВР є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені повноваженнями в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
Разом з тим, право захищати інтереси територіальної громади в суді може бути реалізоване шляхом представництва, але депутат обласної ради не уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, територіальної громади чи виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
Така правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №911/2173/17, де зазначено, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
Отже, позивач помилково вважає, що вимогами ст. 24 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" йому надано право захищати в суді інтереси територіальної громади, оскільки вказана норма саме такого права не містить, регламентує інші правовідносини й витлумачена позивачем розширено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваним ним рішенням міської ради, що вказує на відсутність достатніх та необхідних підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а також не доведено обставин, які вказують на порушення його конкретних індивідуальних прав при прийнятті оскаржуваного рішення.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.