ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" лютого 2019 р. справа № 300/175/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №UA2060000/2018/001112/2 від 28.12.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA2060000/2018/001029/1 від 10.12.2018, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправнимта скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №UA2060000/2018/001112/2 від 28.12.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA2060000/2018/001029/1 від 10.12.2018 з підстави неправомірного визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
28.01.2019 позивач подала суду заяву про зміну предмету позову, в якій вказала, що їй стало відомо від митного брокера про підставу, яка передувала прийняттю оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів. Такою підставою є картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/01047 від 30.11.2018 та за №UA206000/2018/01133 від 17.12.2018. Таким чином, просить визнати протиправними та скасувати окрім рішень про коригування митної вартості товарів за №UA2060000/2018/001112/2 від 28.12.2018 та за №UA2060000/2018/001029/1 від 10.12.2018 також і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/01047 від 30.11.2018 та за №UA206000/2018/01133 від 17.12.2018 (а.с. 27).
Суд, розглянувши вказану заяву та матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.
Частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, учасники справи мають право, серед іншого, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших (п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто, позивач не порушила процедуру для подачі вищенаведеної заяви про зміну предмету позову.
Однак, суд звертає увагу, що згідно змісту заяви про зміну предмету позову від 28.01.2019, позивач фактично просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів за №UA2060000/2018/001112/2 від 28.12.2018;
- рішення про коригування митної вартості товарів за №UA2060000/2018/001029/1 від 10.12.2018;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/01047 від 30.11.2018;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за№UA206000/2018/01133 від 17.12.2018.
Таким чином,позивачем до суду заявлено чотири вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1 921,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1позовними вимогами немайнового характеру, враховуючи заяву про зміну предмету позову, складає 3 073,60 грн.
Однак, позивачем в порушення вимог Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Таким чином, для усунення вказаного недоліку та прийняття заяви про зміну предмету позову, якою фактично збільшені позовні вимоги, позивачу необхідно надати (долучити)документ про сплату судового збору у розмірі 1 591,20 грн.
У зв'язку із вищевикладеним, заяву про зміну предмету позову слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 1 591,20 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк заява про зміну предмету позову буде не прийнятою судом та повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.