01 лютого 2019 року Справа № 280/4706/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інн: НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування,
08 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 №0019238-5602-0832 щодо нарахування суми податкового зобов'язання у розмірі 521 грн. протиправним та скасувати його.
Позивач у позові зазначила, що вона є власником 3/8 квартири загальною площею 76,3 м.кв., що складає 28,61 м.кв., відтак на неї розповсюджується пільга, яка передбачена пп.266.4.1 п.266.4 ст. 266 Податкового кодексу України. У зв'язку з чим просить скасувати податкове повідомлення від 03.05.2018 №0019238-5602-0832.
Ухвалою суду від 03.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 20.12.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідачем 03 січня 2019 року подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №139), в якому зазначено, що згідно баз даних у автоматичному режимі ІС «Податковий блок» були сформовані: податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 №0019238-5602-0832 на суму 521 грн. 60 коп. (за 2017 рік) та податкове повідомлення-рішення від 24.04.2017 №7192-13 на суму 449 грн. 23 коп. (за 2016 рік). Згідно бази даних ДФС України у власності ОСОБА_1 перебуває квартира загальною площею 76,3 м.кв. З врахуванням викладеного у відзиві просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи приписи пункту 2 частини першої статті 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0019238-5602-0822, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухомість, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 521 грн. 60 коп.
Не погодившись з прийняти податковим повідомленням-рішенням. Позивач звернулася до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.
Як зазначається позивачем та підтверджується інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна суб'єкта ОСОБА_1 є співвласником спільної сумісної власності квартири за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 76,3 м.кв., житлова площа 50,1 м.кв. Співласниками вказаної частки також є ОСОБА_2, ОСОБА_3. Крім того, ОСОБА_1 є власником 1/8 вказаної квартири відповідно до свідоцтва про право на спадщину р№2-2485 від 13.10.2007. Іншою частиною вказаної квартири в розмірі 1/8 є ОСОБА_3.
Таким чином, ОСОБА_1 є співвласником у приватній спільній сумісній власності квартири, що становить 57,2 м.кв.
Також, ОСОБА_1 є власником 1/8 квартири, що складає 9,5 м.кв., що отримала в порядку спадкування.
При цьому суд звертає увагу, що аналогічною площею володіє і ОСОБА_3, що є також співвласником у приватній спільній сумісній власності квартири, що становить 57,2 м.кв. та є власником 1/8 квартири, що складає 9,5 м.кв., що отримала в порядку спадкування.
Положеннями п.п.266.1.1. п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно п.п.266.2.1. п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування податком на нерухомість є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Як вбачається з доданих до адміністративного позову документів, нерухомість у розмірі 3/4 перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але частки не виділені в натурі.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1. ПКУ). База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 ПКУ).
В порушення вказаної норми, відповідно до пояснень відповідача, наданих у відзиві на адміністративний позов, відповідачем при визначенні бази оподаткування взято до уваги інформацію відповідно до бази даних ДФС України, а не Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.п.266.4.1. п.266.4 ст.266 цього Кодексу база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Приписами п.п.266.5.1. п.266.5 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно п.п.266.7.1. п.266.7 ст.266 кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як вбачається з розрахунку суми податкового зобов'язання, контролюючим органом здійснено нарахування із загального розміру житлової плоащі, а саме ГУ ДФС у Запорізькій області визнано за позивачем власність на площу 76,3 м.кв, з них пільгова площа 60 м.кв., ставка податку 32 грн., відтак 32х16,3=521,60 грн. При цьому, контролюючим органом не враховано, що ОСОБА_1 є власником лише 1/8 квартири, що складає 9,5 м.кв., при цьому є співвласником квартири, що становить 57,2 м.кв., при цьому податковим органом не з'ясовано хто з осіб-власників в даному випадку є платником податку, що повинно бути визначено за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 266.5.1 пункту 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до пункту 5 рішення Мелітополської міської ради від 26.06.2017 №3/7 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя на 2018 рік» від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за один об'єкт житлової нерухомості що сплачується на території міста Мелітополя звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей та усиновлювачів;
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.01.2003 ОСОБА_1 має пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників війни.
Таким чином, ОСОБА_1 звільнена від сплати податку на нерухоме майно, відмінне земельної ділянки, що сплачуєть на території м. Мелітополя за 2017 рік.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, оскільки відповідачем не доведено належним чином правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.05.2018 №0019238-5602-0832, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Як вбачається з матеріалів справи позивача, відповідно до ухвали з питань звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі від 03.12.2018 звільнено від сплати судового збору. Відтак, судові витрати пов'язані з розглядом вказаної справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інн: НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування- задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та сасувати податкове повідмолення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 03.05.2018 №0019238-5602-0832 щодо нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобовязання у розмірі 521 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.02.2019.
Суддя О.О.Артоуз