ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2019Справа № 910/16463/18
Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н. І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (вул.Січових Стрільців, буд.37-41, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 36800559)
до Фізичної особи-підприємця Ламаш Миколи Івановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
про стягнення 15 761,54 грн.
Без виклику представників учасників справи,
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Ламаш Миколи Івановича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 15 761,54 грн, яка складається з 12589,58 грн - основного боргу, 1791,57 грн - пені, 1014,47 грн - 20 % річних та 365, 92 грн інфляційних, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором поставки № 12097 від 08.05.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 12097 від 08.05.2018 в частині повної та своєчасної оплати товару поставленого позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/16463/18, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 10.12.2018 отримана позивачем - 13.12.2018, відповідачем також - 13.12.2018.
Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.05.2018 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 12097, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продати та поставити у власність покупця товар, а покупець - купити та оплатити продукцію на умовах, визначених у цьому договорі.
Сторони у п.3.3 договору погодили, що покупець проводить оплату вартості кожної партії товару протягом (але не пізніше) 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.
Відповідно до п. 8.5. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 08.05.2020, а в фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Позивачем було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № ХАЛ-032213 від 06.06.2018, № ХАЛ-030410 від 30.05.2018, № ХАЛ-027897 від 19.05.2018, № ХАЛ-025191 від 09.05.2018 на загальну суму 12 589,58 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.
За доводами позивача, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконав свої зобов'язання щодо розрахунку за поставлений позивачем товар, зокрема у повному обсязі та у визначені строки оплату не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 12 589,58 грн.
Статтею 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки у заявленому розмірі 12 589,58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до умов договору є таким, що настав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 12 589,58 грн.визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару позивачем нараховано 1791,57 грн - пені, 1014,47 грн - 20 % річних та 365, 92 грн інфляційних.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення, та окрім того 20% річних.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 cт. 230 ГК України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, cт. 549 ЦК України нормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами cт. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 cт. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 365, 92 грн інфляційні втрати, 1791,57 грн - пеня та 20% річних у розмірі 1014,47 грн
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контр розрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ламаш Миколи Івановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (вул.Січових Стрільців, буд.37-41, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 36800559) 12 589 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 58 коп. основного боргу, 1 791 (одна тисяча сімсот дев'яносто одну) грн. 57 коп. пені, 365 (триста шістдесят п'ять)грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 014 (одну тисячу чотирнадцять) грн. 47 коп. 20% річних та судовий збір у розмірі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.02.2019
Суддя Н. І. Ягічева