вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.01.2019м. ДніпроСправа № 904/5437/18
за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі"
до Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам'янської міської ради
про стягнення 65 698,25 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.
Представники:
Позивача - Старовойтова Я.В. дов. № 00.01.0018 від 02.11.18р.
Відповідача - Островерх Т.К. дов. № 01-03/1858 від 26.12.18р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 60 586,80 грн. - основного боргу, 1 432,47 грн. - 3% річних, 3 678,98 грн. - індексу інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.
Відповідач позов визнав та зазначив, що 23.01.17р. Позивачем з Відповідачем укладено Договір на відпуск теплової енергії №152т/17 (далі Договір). 02.12.17р. до зазначеного Договору укладено Додаткову угоду №152т/17 про зміну розподільчих рахунків Постачальника. Тому під час отримання рахунків фактур №11-0009084 за листопад 2017р. та №12-0009519 за грудень 2017р., головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку, виконуючи обов'язки головного бухгалтера, провів оплату на попередній рахунок (35419001086377). Оплата на помилковий рахунок проведена 28.12.17р., повторно оплатити рахунки повернутими коштами не було можливості, у зв'язку із закриттям бюджетного періоду ГУДКСУ у Дніпропетровській області УДКСУ м. Кам'янського. Відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України залишки коштів були перераховані до загального фонду державного бюджету. У зв'язку з визнанням позову, Відповідач просить вирішити питання про повернення Позивачеві з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач у запереченні на відзив повідомив, що 02.12.17р. сторони підписали додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів, на які слід здійснювати оплату. Ці ж самі нові реквізити були зазначені в рахунках, виставлених Відповідачеві за листопад-грудень 2017р. 12.09.18р. Позивач отримав від Відповідача листа №01-04/147, у якому останній просив борг за листопад-грудень 2017р., врахувати за січень 2018р. Позивач, у листі №00.09.0220/1 від 02.03.18р. повідомив про неможливість такого перенесення.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
23.01.17р. сторонами укладено Договір №152т/17 на відпуск теплової енергії (далі Договір), за п.1.1. якого предметом договору є відпуск Постачальником (Позивачем) Споживачеві (Відповідачеві) теплової енергії в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у цьому Договорі.
Початок та кінець опалювального періоду встановлюється відповідним рішенням органів місцевого самоврядування (п.2.1. Договору).
Відповідно до п.2.3. Договору облік відпущеної т/е проводиться за приладами обліку та розрахунковим способом.
Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 1, та не може бути змінена в односторонньому порядку. Звітність з обліку проводиться щомісячно 28 числа.
Споживач зобов'язується : а) надавати Постачальнику 2-х сторонні акти, складені за участю представника Постачальника для перерахунку наданих послуг по теплопостачанню не пізніше 5 діб після визначених в акті подій; б) вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов Договору….(п.4.2. Договору).
Згідно з п.6.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує рахунок-фактуру та акт про постачання т/е у Постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.
Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість зазначеної в Договорі місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
У разі прострочення виконання розрахунків за цим Договором, Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
За несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться Постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у Споживача.
Споживач щомісячно зобов'язаний проводити звірку розрахунків за т/е бухгалтерії Постачальника. У разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.
Відповідно до п.6.2. Договору всі розрахунки за цим Договором виконуються на підставі рахунків-фактур та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник Споживачу.
Двосторонній акт про постачання т/е Споживач підписує і один екземпляр повертає Постачальнику в 5-ти денний термін. У разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
Протягом листопада-грудня 2017р. Позивач Відповідачеві поставив теплової енергії на суму 60 586,80 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії та не заперечується Відповідачем.
Кошти від Відповідача за теплову енергію, спожиту в зазначений період, Позивач не одержав, у зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворився борг у сумі 60 586,80 грн.
Позивач, листом №00.09.0548/1 від 26.07.18р. направив Відповідачеві акти про постачання теплової енергії за спірний період, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.18р. та претензію №00.09.0543/1 від 25.07.18р., на підтвердження чого надав копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку поштової установи.
З посиланням на п.6.1. Договору, на прострочений борг Відповідача за період прострочки з 30.11.17р. по 30.09.18р. Позивач нарахував 3 % річних - 1 432,47 грн. та індекс інфляції - 3 678,98 грн.
Нарахування проводилося за кожним актом окремо.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов визнав у повному обсязі.
Перевіривши розрахунки Позивача, суд визнає їх обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Порядок розподілу судових витрат визначається ст. 129 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги визнання Відповідачем позову, сплачений Позивачем судовий збір при зверненні з позовом, підлягає поверненню Позивачеві з державного бюджету в розмірі 50 відсотків сплаченої суми.
При зверненні до господарського суду з даним позовом, Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. Відтак, з державного бюджету Позивачеві підлягає поверненню судовий збір у розмірі 881,00 грн. Решта витрат зі сплати судового збору, покладається на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 231, 238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" до Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам'янської міської ради про стягнення 65 698,25 грн. - задовольнити.
Стягнути з Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам'янської міської ради, 51000, м. Кам'янське, просп. Василя Стуса, 10/12, (код 38673521) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", 51914, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168 (код 03342573) 60 586, 80 грн. - основного боргу, 1 432,47 грн. - 3% річних, 3 678,98 грн. - індексу інфляції, 881,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути Комунальному підприємству Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 168, код 03342573) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 881(вісімсот вісімдесят одна),00 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням № 1118 від 14.11.18р., яке міститься в матеріалах справи № 904/5437/18, про що видати ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.02.2019
Суддя С.Г. Юзіков