31.01.2019 року м.Дніпро Справа № 912/1120/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач)
суддів: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від скаржника: Колісник О.В., довіреність №19/3-02/284 від 28.12.2018 р., адвокат;
інші учасники процесу не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
на ухвалу господарського суду Кіровоградської області, винесену суддею Коваленко Н.М. 16 жовтня 2018 року у справі № 912/1120/16
за заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк"), 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г,
до банкрута - ТОВ Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, 3,
про визнання поточних грошових вимог в сумі 15 866 744, 26 грн
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2018 року у справі № 912/1120/16 відхилено грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г) до банкрута - ТОВ Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" в сумі 15 866 744, 26 грн.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду кредитор - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції .
В обґрунтування своєї скарги апелянт - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" посилається на те, що заборгованість боржника перед банком за кредитним договором залишилась непогашеною, а цивільним та господарським законодавством та умовами кредитного договору встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( стаття 599 ЦК України, стаття 202 ГК України), права та обов'язки сторін за кредитними договорами продовжують існувати і до сьогодні.
Оскільки, пунктом 2.7.2 Договору кредитної лінії № 5 від 07.10.2011 передбачено, що проценти нараховуються починаючи з першого дня видачі Кредиту та до повного погашення заборгованості за цим Договором, то на думку апелянта, проценти за кредитом підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.
Тому, відмовляючи Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в задоволені поточних вимог на суму 15 866 744,26 грн, господарський суд Кіровоградської області дійшов неправильного висновку про те, що наявність судового рішення від 10.05.2016 у справі 912/1543/16 про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, припиняє правовідносини сторін кредитного договору, звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й позбавляє кредитора права на отримання донараховані процентів та інших платежів, передбачених умовами Договорів кредитної лінії № 5 від 07.10.2011 та ЦК України.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали господарського суду та прийняття нового рішення, яким грошові вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ТОВ Спільного Українсько-Польського Підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" про визнання поточних грошових вимог на суму 15 866 744,26 грн. - задовольнити та визнати грошові вимоги банку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження з розгляду зазначеної апеляційної скарги, призначено справу до розгляду на 26.12.2018 на 10 годин 00 хвилин.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2018року розгляд справи було відкладено на 09.01.2019року колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Березкіна О.В., судді: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.01.2019, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Вечірко І.О., Кузнецова В.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №912/1120/16 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Березкіна О.В., судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019року прийнято до провадження справу № 912/1120/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2018 року, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відкладено на 31.01.2019року на 14:00 годин.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати та визнати заявлені ним грошові вимоги.
Інші особи в судове засідання не з»явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності інших представників, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
31.01.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" (ідент. код 34461503).
Ухвалою від 09.03.2017 господарський суд визнав грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" в сумі 58 165 820,08 грн. та включив їх до реєстру вимог кредиторів: 9 585 938,88 грн. (заборгованість по простроченому кредиту) та 15 575 877,75 грн. (індекс інфляції та 3% річних) до четвертої черги задоволення, 13 219 958,45 грн. пені до шостої черги задоволення вимог, при цьому 19 784 045,00 грн. - позачергово (вимоги, забезпечені заставою майна). Витрати кредитора - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"" на оплату судового збору в сумі 2 756,00 грн. підлягають погашенню в першу чергу.
Постановою від 16.03.2018 господарський суд визнав ТОВ Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута - ТОВ Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест". Припинив повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Черненченка Д.А., призначеного ухвалою суду від 07.02.2017. Призначив ліквідатором банкрута - ТОВ Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" арбітражного керуючого Демчана О.І.
16.03.2018 на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест". Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника визначено: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
До господарського суду 07.05.2018 надійшла заява №55/2-08/649 від 03.05.2018 кредитора - АТ "Ощадбанк" про визнання поточних грошових вимог до банкрута в сумі 15 866 744, 26 грн.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2018 року у справі № 912/1120/16 відхилено грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г) до банкрута - ТОВ Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" в сумі 15 866 744, 26 грн.
Звертаючись із заявою про визнання грошових вимог ( поточні вимоги), кредитор - AT "Ощадбанк" посилався на те, що під час проведення процедур банкрутства за період з дати порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" - 05.04.2016 по 15.03.2018 включно, тобто до дня визнання боржника банкрутом, кредитором АТ "Ощадбанк" донараховано 12 335 498,55 грн загальної заборгованості за процентами та 3 531 245,71 грн. штрафних санкцій на такі проценти, в тому числі: 1 394 309,76 грн - загальна сума пені, 376392,51 грн - загальна сума 3 % річних від прострочених сум заборгованості та 1 760 543,44 - загальна сума втрат від інфляції, оскільки умовами п.2.7.2 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються до повного погашення заборгованості за цим договором.
Відхиляючи грошові вимоги Публічного акціонерного товариства « Державний ощадний банк України» в сумі 15 866 744,26 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з такими позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Суд зазначив, що оскільки 18.04.2016 АТ "Ощадбанк" звернувся із позовом до ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" про звернення стягнення на предмет застави з ціною позову 76 540 230, 68 грн. та, як наслідок, задоволення таких позовних вимог в повному обсязі рішенням Господарського суду від 10.05.2016, змінило порядок, умови і строк дії договору кредитної лінії № 5 від 07.10.2011, то це також припинило право кредитора нараховувати передбачені п. 2.7.2 кредитного договору проценти та пеню у відповідності до п. 7.1.1 такого договору.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (надалі - AT "Ощадбанк"/ Заставодержатель/ Кредитор) та приватним підприємством "СпецЗовнішКомплект" (надалі - Позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 5, що діє зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковим договором №1 від 04 липня 2012 року до Договору кредитної лінії №5 від 07.10.2011, Додатковим договором №2 від 25 липня 2012 року до Договору кредитної лінії №5 від 07.10.2011, Додатковим договором №3 від 05 жовтня 2012 року до Договору кредитної лінії №5 від 07.10.2011, Додатковим договором №4 від 22 травня 2013 року до Договору кредитної лінії №5 від 07.10.2011, Додатковим договором №5 від 28 серпня 2013 року до Договору кредитної лінії №5 від 07.10.2011 (надалі - Кредитний договір), згідно якого Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 37 500 000,00 (тридцять сім мільйонів п'ятсот тисяч) гривень (надалі - Кредит).
29 листопада 2011 року між Банком, Позичальником та ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" укладено Договір поруки №2 (надалі - Договір поруки).
Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язався відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
У відповідності до пункту 2.1 Договору поруки у разі порушення Позичальником виконання Зобов'язання за Кредитним договором або будь-якої його частини Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання Позичальника перед Кредитором згідно з умовами Кредитного договору, в порядку, передбаченому Договором поруки.
Пунктом 2.7.2 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються починаючи з першого дня видачі Кредиту, та до повного погашення заборгованості за цим Договором.
За порушення взятих на себе зобов'язань з повернення Кредиту, своєчасної сплати процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення (п. 7.1.1 Кредитного договору).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2016 у справі № 912/1543/16, серед іншого, стягнуто з ПП "Спецзовнішкомплект" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 76 540 230,68 грн. боргу за договором кредитної лінії № 5 від 07.10.2011.
Як вбачається з матеріалів справи № 912/1120/16, ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" є фінансовим та майновим поручителем ПП "Спецзовнішкомплект", у зв'язку з чим ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося з зазначеними вище поточними грошовими вимогами до ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" у даній справі про банкрутство.
За ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
За ч. 1-2, абз. 3, 5 ч. 3 ст. 19 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону - вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" " заявив поточні вимоги до Боржника, які виникли під час проведення процедури банкрутства ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест", оскільки ч. 3 ст. 19 Закону передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторі: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення процедур банкрутства за період з дати порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" - 05.04.2016 по 15.03.2018 включно, тобто до дня визнання боржника банкрутом, кредитором АТ "Ощадбанк" донараховано 12 335 498,55 грн загальної заборгованості за процентами та 3 531 245,71 грн штрафних санкцій на такі проценти, в тому числі: 1 394 309,76 грн - загальна сума пені, 376 392,51 грн - загальна сума 3 % річних від прострочених сум заборгованості та 1 760 543,44 - загальна сума втрат від інфляції.
Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування кредитором процентів за користування кредитом та нарахованих на них сум, передбачених статтею 625 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з п. 2.2 кредитного договору ( зазначеного в рішенні господарського суду від 10 травня 2016 року у справі № 912/1543/16 за позовом ПАТ « Державний ощадний банк України»), кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з остаточним терміном повернення не пізніше 6 жовтня 2015 року, а п. 2.7.3 передбачено, що в разі дострокового повернення кредиту проценти повинні бути сплачені одночасно з поверненням кредиту.
Рішенням від 10.05.2016 у справі № 912/1543/16 господарський суд позовні вимоги АТ "Ощадбанк" задовольнив повністю та стягнув з ПП "Спецзовнішкомплект" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за договором кредитної лінії № 5 від 07.10.2011 у загальній сумі 76 540 230,68 грн, з них: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 37 500 000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами у розмірі 10 212 789,13 грн; пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 11 229 945,21 грн; пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 2 006 016,64 грн; 3% річних за непогашення кредиту у розмірі 1 203 575,34 грн; 3% річних за непогашення процентів у розмірі 228 950,24 грн; втрати від інфляційних процесів за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 12 450 000,00 грн; втрат від інфляційних процесів за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 1 708 954,12 грн та витрати на судовий збір у сумі 209 456,00 грн.
Зазначене рішення набрало законної сили 27.05.2016.
У подальшому, звернення позивача АТ "Ощадбанк" 18.04.2016 до ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" з позовом про звернення стягнення на предмет застави з ціною позову 76 540 230, 68 грн та, як наслідок, задоволення таких позовних вимог в повному обсязі рішенням Господарського суду від 10.05.2016, змінило порядок, умови і строк дії договору кредитної лінії № 5 від 07.10.2011, а також припинило право АТ "Ощадбанк" нараховувати передбачені п. 2.7.2 кредитного договору проценти та пеню у відповідності до п. 7.1.1 такого договору.
З огляду на вищевикладене, у ПАТ "Державний ощадний банк України" після винесення рішення у справі № 912/1543/16 припинилося право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором кредитної лінії № 5 від 07.10.2011.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. Оскільки під час звернення із позовом про стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором була зазначена в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відхилення грошових вимог ( поточних), заявлених кредитором.
При цьому, суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення також послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду переглядаючи у касаційному порядку рішення у справі № 310/11534/13-ц прийшла до наступних висновків: "Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з такими позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів."
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги висновки колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 913/11/18, на які посилається апелянт, як на підставу застосування до даної справи з огляду на наступне.
Як вбачається з п.39 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2018 року у справі № 913/11/18, « зважаючи на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, та виходячи з системного аналізу наведених вище статей ЦК України і умов кредитного договору, колегія суддів дійшла до висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за цим договором та не позбавляє Банк права на отримання належних йому процентів за користування кредитом до повного погашення заборгованості».
Проте, колегія суддів проаналізувавши дану постанову, зазначає, що обставини цієї справи та справи яка розглядається судовою колегією не є тотожніми, оскільки у справі № 913/11/18 стягувалась поточна заборгованість за кредитом, який надавався окремими траншами, з нарахованими штрафними санкціями, в той час, як по даній справі позивач звертався до суду із позовом про дострокове стягнення кредитних коштів, що відповідно змінило порядок, умови і строк дії кредитного договору і позбавило кредитора права нараховувати передбачені договором проценти за кредитом.
У Постанові Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 висловлена правова позиція про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2018 року у справі № 912/1120/16 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст постанови підписано 04.02.2019року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.М.Білецька