04.02.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3736/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 р.
( суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 28.09.2018 р. )
у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства
"Дніпровський металургійний комбінат"
м. Кам'янське
про стягнення 101 370 грн. 72 коп., -
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" плати за користування вагонами у розмірі та збір за зберігання вантажів на суму 101 370 грн. 72 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 р. позов задоволено повністю - стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі та збір за зберігання вантажів на суму 101 370 грн. 72 коп., судовий збір в сумі 1 762 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи допущено порушення застосування норм матеріального права, а саме не застосовано до спірних правовідносин положення ст. ст. 526, 626, 628, 629 ЦК України, п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, та допущено не вірне застосування положень ст. ст. 2, 42, 71, 119, 121 Статуту залізниць України, п. 4 Правил видачі вантажів, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Водночас, на думку Скаржника, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення ПАТ «ДМК» про прибуття вантажів на його адресу, що у відповідності до ст. 42 Статуту залізниць України та п. 4 Правил видачі вантажів звільняє одержувача від внесення плати а користування вагонами та збору за зберігання вантажу до моменту повідомлення.
При цьому Скаржник зазначає, що під час виникнення спірних ситуацій із затримкою вагонів суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що колії № 9 та 10 станції Кам'янське (Дніпродзержинськ) в порушення умов договору на експлуатацію під'їзної колії використовуються залізницею для відстоювання непридатних вагонів для перевезення. Залізницею не було належним чином повідомлено одержувача вантажу про прибуття вантажів на його адресу.
Скаржник наголошує на тому, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ПАТ «ДМК» у затримці вагонів на підходах до станції призначення, а також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення ПАТ «ДМК» про прибуття вантажів на його адресу, що у відповідності до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого просить залишити апеляційну скаргу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.
Зокрема, Придніпровська залізниця посилається на те, що в спірний період затримка вагонів на підходах до станції призначення виникла з вини Відповідача, так як вагони, які вже прибули на станцію призначення Кам'янське ним своєчасно не забирались ( що підтверджується складеними залізницею актами загальної форми, які підписані представниками комбінату ). Залізниця не могла займати всі наявні колії по станції, вагонами з вантажами ПАТ «ДМК», так як даний факт міг призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.
Крім того, Придніпровська залізниця зазначає про те, що станція Кам'янське окрім ПАТ «ДМК» обслуговує і інші підприємства. Договором на експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ДМК», яка примикає до станцій Кам'янське, Правда РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (на який посилається відповідач) не передбачено, що перераховані колії використовуються виключно для потреб ПАТ «ДМК» і їх використання для інших підприємств заборонено. Відповідач був повідомлений 16.02.2018 р. об 16 год. 00 хв. про затримку спірних вагонів, про що свідчить його зауваження та підпис представника комбінату на копії повідомлення про затримку (мається в матеріалах справи). На момент прибуття спірних вагонів на станцію призначення, вже був складений акт про затримку вагонів ГУ-23 а та акти загальної форми, які у відповідності до п. п. 3, 10 Правил користування вагонами та контейнерами та п.8 Правил зберігання вантажів є підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за час затримки вагонів на підходах до станції призначення, тому доводи відповідача є безпідставними та необгрунтованими.
Придніпровська залізниця посилається на те, що ст. 121 та п. 16 вищевказаних Правил передбачений вичерпний перелік, звільнення вантажовласника від нарахованої плати за користування вагонами, але підстави, які б звільнили Відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.
Позивач, також вказує на те, що в матеріалах справи маються акти загальної форми ГУ-23, щодо затримки вагонів по станції призначення Кам'янське Придніпровської залізниці. Саме затримка вагонів по станції призначення спричинила послідуючу затримку вагонів вже на підходах до станції призначення, а саме по станції Верхівцеве. У відповідності до всіх перелічених вимог станціями затримки були оформленні відповідні Акти про затримку вагонів ГУ-23 а та складені акти загальної форми ГУ-23 та передані «Повідомлення про затримку вагонів» на станцію призначення. Відповідач був повідомлений про затримку спірних вагонів, але нічого не робив щоб змінити дану складну ситуацію.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018р. у справі № 904/3736/18 залишено без руху, та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору.
Недоліки апеляційної скарги усунуто, а саме: надано суду докази сплати судового збору.
Ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018р. відновлено строк подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі № 904/3736/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 р. у справі № 904/3736/18, на підставі ч. 5 ст. 262 ГПК України, у зв'язку з поновленням строку на подання апеляційної скарги.
Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.12.2017 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" ( Залізниця ), правонаступником якого є Позивач ( Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"), та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" ( Власник колії ), було укладено Договір № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", яка примикає до станції Кам"янське Придніпровської залізниці, відповідно до п. 1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику та примикає: по станції Камянське - до колії № V стрілкою № 4; - до колії № VІ стрілкою № 2; по станції Правда: - стрілкою № 20, яка знаходиться на балансі власника колії, до парної горловини станції; - стрілкою № 30 станції Східна власника колії до колії № 1 станції; стрілкою № 301 маневрового району Правда станції Північна до колії № 11 станції.
Згідно з п. 4 Договору, рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
За змістом п. 11 Договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Відповідно до п. 15 Договору, власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, за ставками наведеними в Тарифному керівництві № 1; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Згідно з п. 5 Договору, передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: по станції Камянське: - маршрути з однорідними вантажами, в тому числі в орендованих та власних вагонах ПАТ "ДМКД" через інтервал часу -5,0 год.; - маршрути з різними вантажами, окремі групи вагонів через інтервал часу - 1 год. 50 хвил.; - порожні вагони через інтервал - 1 год. 50 хвил; по станції Правда - усі вагони через інтервал часу - 2,0 год.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: - на одну із передавальний колій № № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Камянське; - на передавальну колію № 11 станції Правда. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношеннях виконується на одній з передавальних колій № № 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10 станції Камянське і на передавальній колії № 11 станції Правда. Подальший рух вагонів виконується локомотивами власника колії ( п. 6 Договору).
У лютому 2018 року по накладним № 45959459, 45959483, 45959434, 45959426, 45959475, 45959467 вагони були прийняті Залізницею до перевезення на адресу Одержувача ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, спірні вагони були затримані згідно наказу № 279 від 16.02.2018 р. по станції Верхівцеве, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на свою під'їзну колію та зайнятістю колій станції призначення Кам'янське.
Наказ про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення був наданий через наявність на коліях станції призначення Кам'янське неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу підприємства. Даний факт підтверджений, складеними станцією Кам'янське (Дніпродзержинськ ) актами загальної форми ГУ-23, які підписані представниками відповідача.
У порядку передбаченому п. п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами станцією затримки Верхівцеве складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23 а, повідомлення про затримку вагонів, акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Кам'янське вчасно повідомлено представників ПАТ«Дніпровський металургійний комбінат».
Отже, предметом спору є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 101 370 грн. 72 коп.
В основу оскаржуваного рішення покладено висновки місцевого господарського суду що Позивач правомірно нарахував Відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, оскільки на час надання наказу про затримку вагонів № 279 від 16.02.2018 р. на станції призначення Кам'янське, Залізниця вимушена була затримувати спірні вагони на підходах до станції призначення, бо на коліях станції призначення знаходилися вагони, що своєчасно не вивозилися Одержувачем на свою під'їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які підписані представниками ПАТ "ДМК". Посилання представників вантажовласника на відсутність провини підприємства у затримці вагонів є безпідставними. Станцією призначення Кам'янське на підставі складених станцією Верхівцеве актів про затримку вагонів ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів на станції призначення Кам'янське була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомості плати за користування вагонами та по накопичувальній картці № 18029009 збір за зберігання вантажів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 307 ГК України, встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Ст. 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Також, ст. 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно ч. ч. 1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
П. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо) ". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) ( п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. ).
Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За приписами п. 3 розділу ІІ Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
П. 4 розділу ІІ Правил користування передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Правил користування час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
П. 10 розділу ІІІ Правил користування встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Підпунктом 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 р. № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначенні для цього технічно розпорядчим актом станції.
Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу вагонів з вантажем на адресу підприємства, приймання вагонів від комбінату, маневрової роботи, необхідністю приймання навантажених маршрутів з ПАТ «ДМК», обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станцій тощо.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Отже, як слушно зауважив Позивач у відзиві на апеляційну скаргу - наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції Відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог передбачених п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивести вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом ( договором, контрактом, замовленням тощо ).
Комбінат сам визначає який саме вантаж потрібно забрати і певний час, враховуючи виробничу необхідність. При цьому звертається до залізниці з визначенням пріоритетного вантажу.
Оскільки вагони, які вже прибули на станцію призначення Кам'янське, Відповідачем своєчасно не забирались ( що підтверджується складеними залізницею актами загальної форми, які підписані представниками комбінату ), то затримка вагонів на підходах до станції призначення виникла з вини останього.
За твердженням Залізниці, вона не могла займати всі наявні колії по станції, вагонами з вантажами ПАТ «ДМК», так як даний факт міг призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.
Відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ «ДМК» та станцій примикання Дніпродзержинськ та Правда Придніпровської залізниці, затвердженого 26.12.2012 р., колії № № 1-9 у вільний від приймання та відправлення поїздів час можуть бути використані як сортувальні, для формування на них потягів. Таким чином, на перерахованих коліях окрім операцій по прийманню та відправленню поїздів, здійснюються операції по сортуванню та формуванню поїздів, тому хоча б одна колія і повинна триматися вільною (деякий час) для здійснення вищевказаних операцій.
Слід зауважити, що станція Кам'янське окрім ПАТ «ДМК» обслуговує і інші підприємства. Договором на експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ДМК», яка примикає до станцій Кам'янське, Правда РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (на який посилається відповідач) не передбачено, що перераховані колії використовуються виключно для потреб ПАТ «ДМК» і їх використання для інших підприємств заборонено.
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів ( зареєстровано в Міністр юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 ) п. 1.2. встановлено: накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.
Порядок обміну електронною накладної між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються.
Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Відповідно до додатку 3 вищевказаних Правил, щодо заповнення графи 49 накладної вказано: В графі 49 «Відмітки залізниці» залізницею проставляється відмітка «повідомлення одержувача про прибуття вантажу».
Відповідно до вимог п. 1 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000 за № 862/5083 встановлено: Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді.
Таким чином, відмітка в графі 49 електронної накладної є реєстрацією повідомлень про прибуття вагонів в електронному вигляді.
Позивачем надавалась копія накладної, в якій в графі 49 зазначено про повідомлення одержувача з зазначенням часу повідомлення та даний запис засвідчений ЕЦП працівника залізниці.
Також, як зазначає Позивач, Відповідач за допомогою Програмного комплексу за який він сплачує кошти ТОВ «КПД-УЗ», має змогу бути повідомленим про прибуття вантажів
Слід зауважити, що Правила видачі вантажів (на які посилається Відповідач) регулюють відносини залізниці та вантажоодержувачів після прибуття вантажу на станцію призначення. Затримка спірних вагонів виникла на підходах до станції призначення, по станції Верхівцеве.
Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами: Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.10 Правил користування вагонами і контейнерами: Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Отже, Відповідач був повідомлений 16.02.2018 р. об 16 год. 00 хв. про затримку спірних вагонів, про що свідчить його зауваження та підпис представника комбінату на копії повідомлення про затримку.
На момент прибуття спірних вагонів на станцію призначення, вже був складений акт про затримку вагонів ГУ-23 а та акти загальної форми, які у відповідності до п. п. 3, 10 Правил користування вагонами та контейнерами та п.8 Правил зберігання вантажів є підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за час затримки вагонів на підходах до станції призначення, тому доводи Скаржника є безпідставними та необгрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 р. у справі № 904/3736/18 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
Поновити дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 р. у справі № 904/3736/18, зупинену ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018 р. у справі № 904/3736/18.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Л.П. Широбокова