проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"29" січня 2019 р. Справа № 905/559/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Плахов О.В., суддя Фоміна В.О.
за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" (вх.№1211 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.11.2018 (ухвалу постановлено колегією суддів у складі: головуючий суддя Сковородіна О.М., суддя Зекунов Е.В., суддя Матюхін В.І. у приміщенні господарського суду Донецької області, повний текст ухвали складено 13.11.2018) у справі №905/559/17
за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м.Київ,
до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ Донецької області,
про стягнення 248983445,32 грн.-
20.03.2018 господарським судом Донецької області ухвалено рішення у справі №905/559/17, яким стягнуто з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на користь ДП "Енергоринок" 3% річних у розмірі 1396805,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 5421415,62 грн., пеню у розмірі 6111439,81 грн., штраф у розмірі 82947,05 грн., судовий збір у розмірі 115336,45 грн. Закрито провадження у справі №905/559/17 в частині позовних вимог про стягнення з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на користь ДП "Енергоринок" основного боргу у розмірі 100446620,42 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду №905/559/17 від 05.06.2018 рішення господарського суду Донецької області №905/559/17 від 20.03.2018 залишено без змін.
20.06.2018 на виконання вказаного рішення господарським судом виданий відповідний наказ.
22.10.2018 до господарського суду надійшла заява б/н від 18.10.2018 Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області №905/559/17 від 20.03.2018 строком на один рік.
Ухвалою суду від 08.11.2018 вказану заяву задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2018 у справі №905/559/17 строком на шість місяців з дня постановлення даної ухвали.
Місцевий господарський суд погодився з доводами відповідача (боржника) про те, що його скрутне фінансове становище підтверджується наступними документами:
- довідкою б/н від 17.10.2018, з якої вбачається, що станом на 01.10.2018 сума заборгованості юридичних та фізичних осіб перед АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" складає 842939,00 тисяч гривень;
- довідкою б/н від 17.10.2018, з якої вбачається, що станом на 01.10.2018 сума заборгованості АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" перед юридичними та фізичними особами складає 6590922,00 тисяч гривень;
- довідкою б/н від 19.10.2018, відповідно до якої на рахунках товариства залишки коштів дорівнюють 425796,03 грн.;
- балансом (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2018, відповідно до якого за перше півріччя збитковість підприємства склала 155026,00 тис. грн.;
- звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2018 року, відповідно до якого сукупний дохід у порівнянні з попереднім роком знизився на 125094,00 тис. грн.
- актом звірки взаєморозрахунків з ДП "Енергоринок" за продану електроенергію станом на 31.08.2018, відповідно до якого заборгованість АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" складає 5419428513,66 грн.;
- актом звірки взаєморозрахунків з ДП "Енергоринок" по інфляційним втратам, 3% річних, штрафних санкціях та судовим витратам станом на 30.06.2018, відповідно до якого заборгованість АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" складає 230980303,15 грн.
В оскаржуваній ухвалі суд також зазначив, що наявність у відповідача виняткових обставин встановлена судами трьох інстанцій в ході розгляду заяв про розстрочення виконання рішень у справах №908/999/15-г, 905/707/16, 905/1563/16; за перше півріччя 2018 року відповідачем було витрачено 4,919 млн.грн. на непередбачені та аварійно-відновлювальні роботи об'єктів, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції.
Позивач (стягувач) із ухвалою не погодився, у межах встановленого законом строку подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про відстрочення виконання судового рішення.
Апелянт зазначає, що господарським судом не враховано фінансовий стан ДП "Енергоринок", не досліджено наслідків такої відстрочки для стягувача як стратегічно важливого державного підприємства для сектора економіки та оптового ринку в цілому, не досліджено наявність чотирьох елементів, з якими законодавство України та численна судова практика пов'язує можливість такої відстрочки: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь, та індексація присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі (заявник посилається, зокрема, на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17). Апелянт також вважає, що з наданих відповідачем до матеріалів справи документів не вбачається наявності виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення; ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання; скрутним є фінансове становище не лише відповідача, але і позивача; у даному випадку має місце безпідставне кредитування приватного товариства за рахунок державного підприємства. Заявник скарги зазначає, що всі кошти, отримані відповідачем за поставлену електричну енергію, в період з березня по жовтень 2018 року надходили на поточний рахунок АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", яке розраховується за поточними зобов'язаннями протягом майже року та навіть має переплати вартості купованої електроенергії, отже, його фінансовий стан не є критичним; проведення АТО на території Донецької області та пов'язані з цим несприятливі наслідки не мають надзвичайного впливу на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" та не обумовлюють неможливість виконання судового рішення. Апелянт наполягає на тому, що несвоєчасне виконання відповідачем судового рішення призводить до неможливості виконання позивачем його зобов'язань перед генеруючими компаніями та до дисбалансу платежів у цілому (загальна заборгованість ДП "Енергоринок" перед кредиторами становить 25767646166,40 грн., тому позивач змушений залучати для її погашення кредитні кошти); із посиланням на постанову Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №905/707/16 позивач стверджує про те, що відстрочення виконання судового рішення порушує норми ГПК України; 02.11.2018 було прийнято постанову НКРЕКП №1331, згідно з якою АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" компенсовано втрати від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів у розмірі 713682614,94 грн.
Вказана скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду разом із матеріалами апеляційного оскарження (копіями окремих матеріалів справи в одному томі).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 02.01.2019.
21.12.2018 відповідач звернувся із заявою (вх.№2675) про закриття апеляційного провадження у справі в порядку ст.231, 274 ГПК України, посилаючись на те, що 04.12.2018 відповідачем перераховано на розрахункові рахунки позивача 13127943,93 грн. в рахунок погашення заборгованості згідно з рішенням господарського суду Донецької області у даній справі №905/559/17. На доказ погашення боргу відповідач надав чотири платіжні доручення на загальну суму 13044996,88 грн. (а.с. 199 - 202), згідно з якими було сплачено пеню у розмірі 6111439,81 грн., 3% річних у розмірі 1396805,00 грн., судовий збір у розмірі 115336,45 грн., інфляційні втрати у розмірі 5421415,62 грн. Доказів сплати решти суми (штрафу в розмірі 82947,05 грн.) заявником не надано.
02.01.2019 у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Фоміної В.О. та Білоусової Я.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Плахов О.В., суддя Пуль О.А.
Присутній у судовому засіданні 02.01.2019 представник позивача підтвердив факт оплати відповідачем суми 13127943,93 грн. На доказ вказаної обставини ним надано суду відповідну банківську виписку. Даний учасник справи звернувся з усним клопотанням, в якому із посиланням на ст.278, 231 ГПК України просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2019; витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/559/17 у повному обсязі.
11.01.2019 до суду надійшли матеріали даної справи у семи томах.
22.01.2019 відповідач надав додаткові пояснення, в яких просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи, що, на його думку, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою, наявність у відповідача виняткових обставин, що ускладнюють (роблять неможливим) виконання судового рішення у даній справі на дату звернення до суду з заявою про відстрочку, була підтверджена рядом доказів, які досліджено місцевим господарським судом у судовому засіданні за участі представників сторін.
28.01.2019 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Плахов О.В., суддя Фоміна В.О.
У судовому засіданні 29.01.2019 представник позивача підтримав усне клопотання, з яким звертався до суду 02.01.2019, та з посиланням на ст.278, 231 ГПК України просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стосовно вказаного клопотання колегія суддів зазначає, що фактично апелянтом усно заявлено про зміну вимог апеляційної скарги, в якій заявник просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження; у разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Отже, оскільки усне клопотання апелянта про зміну вимог апеляційної скарги, заявлене в судових засіданнях 02.01.2019 та 29.01.2019, не відповідає вимогам вказаних процесуальних норм, колегія суддів не враховує такі зміни.
Посилання позивача на те, що з огляду на повне погашення відповідачем заборгованості згідно з рішенням господарського суду Донецької області у даній справі №905/559/17 провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору в силу приписів ст.278, 231 ГПК України - колегія суддів вважає такими, що не узгоджуються зі змістом даних процесуальних норм. А саме, передумовою для їх застосування є встановлення в ході апеляційного провадження відсутності предмету спору на момент розгляду справи судом першої інстанції - тоді як у даній справі №905/559/17 станом на час постановлення оскаржуваної ухвали від 08.11.2018 у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем зі сплати сум, стягнутих згідно з рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2018, отже, існував і предмет спору.
Як уже зазначалося, заборгованість відповідач погасив лише 04.12.2018, тобто вже після відкриття апеляційного провадження, при цьому ДП "Енергоринок" не відмовилося від апеляційної скарги та наполягало на скасуванні оскаржуваної ухвали.
Отже, відсутні процесуальні підстави для закриття провадження в даній справі як в порядку ст. 266 ГПК України, так і згідно зі ст. 278, 231 ГПК України, на які посилається представник ДП "Енергоринок".
За таких обставин колегія суддів розглядає апеляційну скаргу ДП "Енергоринок" в тій редакції, що була письмово подана ДП "Енергоринок" до суду апеляційної інстанції (матеріали апеляційного оскарження, а.с.174 - 185).
Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2019 просив суд не розглядати заяву АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" від 21.12.2018 (вх.№2675) про закриття апеляційного провадження, а натомість підтримав вимоги, викладені в додаткових поясненнях від 22.01.2019 - залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.
Присутні в судовому засіданні представники учасників справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
20.03.2018 господарським судом Донецької області ухвалено рішення у справі №905/559/17, стягнуто з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на користь ДП "Енергоринок" 3% річних у розмірі 1396805 грн., інфляційні втрати у розмірі 5421415,62 грн., пеню у розмірі 6111439,81 грн., штраф у розмірі 82947,05 грн., судовий збір у розмірі 115336,45 грн. Закрито провадження у справі №905/559/17 в частині позовних вимог про стягнення з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на користь ДП "Енергоринок" основного боргу у розмірі 100446620,42 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду №905/559/17 від 05.06.2018 рішення господарського суду Донецької області №905/559/17 від 20.03.2018 залишено без змін.
20.06.2018 на виконання вказаного рішення господарським судом виданий відповідний наказ.
22.10.2018 до господарського суду надійшла заява б/н від 18.10.2018 Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області №905/559/17 від 20.03.2018 строком на один рік (т.6, а.с.111).
Окрім того, як встановлено в ході дослідження апеляційним господарським судом матеріалів справи, заявник надав суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження скрутного фінансового становища відповідача та неможливості погашення заборгованості - додатково до заяви від 18.10.2018. Проте вказане клопотання без номеру та вихідної дати (т.6, а.с.83) надійшло до господарського суду і було долучено до справи 19.10.2018 (тобто раніше, ніж заява від 18.10.2018 що надійшла 22.10.2018). Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, будь-яких інших заяв про відстрочення виконання рішення у справі №905/559/17 учасниками справи до суду не подавалося, отже, додатки до клопотання (т.6, а.с.84 - 110) стосуються саме заяви від 18.10.2018.
Зі змісту заяви відповідача та додатків до неї вбачається, що заявником зазначено про наступні обставини, які він вважає належними підставами для відстрочення виконання рішення:
- здійснення господарської діяльності в зоні проведення антитерористичної операції та втрати значних активів;
- зупинення органами Державної виконавчої служби виконавчих проваджень зі стягнення заборгованості на користь відповідача;
- визначення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), плану використання коштів; обмеження державним регулюванням погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електроенергії;
- наявність перспектив отримання відповідачем коштів внаслідок проведення претензійно-позовної роботи та роботи з виконавчою службою;
За твердженням заявника, скрутне фінансове становище відповідача (боржника) підтверджується наступними документами:
- довідкою б/н від 17.10.2018, з якої вбачається, що станом на 01.10.2018 сума заборгованості юридичних та фізичних осіб перед АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" складає 842939,00 тисяч гривень (т.6, а.с.84);
- довідкою б/н від 17.10.2018, з якої вбачається, що станом на 01.10.2018 сума заборгованості АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" перед юридичними та фізичними особами складає 6590922,00 тисяч гривень (т.6, а.с.85);
- довідкою б/н від 19.10.2018, відповідно до якої на рахунках товариства залишки коштів дорівнюють 425796,03 грн. (т.6, а.с.86);
- балансом (звітом про фінансовий стан) на 30.06.2018, відповідно до якого за перше півріччя збитковість підприємства склала 155026,00 тис. грн. (т.6, а.с.105);
- звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) за 1 півріччя 2018 року, відповідно до якого сукупний дохід у порівнянні з попереднім роком знизився на 125094,00 тис. грн. (т.6, а.с.106)
- актом звірки взаєморозрахунків з ДП "Енергоринок" за продану електроенергію станом на 31.08.2018, відповідно до якого заборгованість АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" складає 5419428513,66 грн. (т.6, а.с.107);
- актом звірки взаєморозрахунків з ДП "Енергоринок" по інфляційним втратам, 3% річних, штрафних санкціях та судовим витратам станом на 30.06.2018, відповідно до якого заборгованість АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" складає 230980303,15 грн. (т.6, а.с.108).
Розглянувши вказану заяву, місцевий господарський суд оскаржуваною ухвалою частково задовольнив її (з наведених вище підстав) та відстрочив виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2018 у справі №905/559/17 строком на шість місяців з дня постановлення ухвали від 08.11.2018.
Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог заяви про відстрочення виконання рішення - з наступних підстав.
Відповідно до ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Колегія суддів зазначає, що вказана норма має застосовуватися з обов'язковим врахуванням загальних законодавчих засад, а також висновків Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, що стосуються виконання судових рішень.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з вимогами частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997). Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003). У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).
Отже, на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Оскільки існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 20.06.2018 у справі № 905/2135/17, від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13, від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 тощо.
Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача щодо скрутного фінансового стану АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" і не надав жодної оцінки тим обставинам, як відстрочка виконання рішення (навіть на менший період, ніж заявлено відповідачем) позначиться на фінансовому стані позивача, Державного підприємства "Енергоринок".
А саме, поза увагою місцевого господарського суду залишилися обставини, на які посилалося зазначене державне підприємство у запереченнях на заяву АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", зокрема, щодо стратегічного значення діяльності ДП "Енергоринок" для економіки та безпеки держави, надійного функціонування усього паливно-енергетичного комплексу, а також щодо скрутного фінансового стану позивача, який погіршується внаслідок несвоєчасного виконання судових рішень про стягнення коштів на користь даного підприємства. Зазначене призводить до неможливості виконання позивачем його зобов'язань перед генеруючими компаніями та до дисбалансу платежів у цілому - загальна заборгованість ДП "Енергоринок" перед кредиторами становить 25767646166,40 грн., тому позивач змушений залучати для її погашення кредитні кошти. Відповідне підтверджується наданими позивачем суду першої інстанції доказами (т.6, а.с.200 - 210), яким суд в оскаржуваній ухвалі не надав жодної оцінки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що місцевим господарським судом не дотримано балансу інтересів сторін і що відстрочення виконання судового рішення в даній справі призводить фактично до безпідставного кредитування приватного товариства за рахунок державного підприємства - чим порушуються права ДП "Енергоринок" як позивача (стягувача) в даній справі.
Окрім того, на думку суду апеляційної інстанції, наведені відповідачем доводи не можуть бути визнані належними підставами для відстрочення виконання рішення суду в даній справі.
Так, АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" посилається на проведення АТО на території Донецької області. Разом з тим, ним не доведено належними доказами наявність будь-яких пов'язаних з цим несприятливих наслідків, що перешкодили б виконанню відповідачем судового рішення в даній справі, враховуючи, що, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем в ході апеляційного провадження, з серпня 2017 року АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" не здійснює постачання електричної енергії на тимчасово окуповану та непідконтрольну органам державної влади територію Донецької області.
Стверджуючи про пошкодження майна АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (ліній, трансформаторних підстанцій, електромереж) внаслідок бойових дій та здійснення у зв'язку з цим витрат на аварійно-відновлювальні роботи за 6 місяців 2018 року у розмірі 4,919 млн. грн., відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження відповідних обставин.
Відповідач також посилався на неможливість здійснювати розпорядження коштами на власний розсуд, оскільки надходження від споживачів електричної енергії розподіляються на підставі затвердженого НКРЕКП алгоритму. Однак ним не обґрунтовано і місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі також не наведено відповідного мотивування - яким чином наявність відповідного алгоритму перешкоджає своєчасному виконанню судового рішення в даній справі.
В ході апеляційного провадження представник відповідача стверджував, що саме завдяки відстроченню виконання судового рішення, наданому місцевим господарським судом, у АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" з'явилася можливість вивільнити необхідні суми коштів та 04.12.2018 повністю виконати рішення суду від 20.03.2018 у даній справі.
Водночас, як зазначає сам відповідач, у листопаді - грудні 2018 року йому було встановлено стовідсотковий алгоритм перерахування коштів на поточний рахунок енергопостачальника, а також, згідно з постановою НКРЕКП, надано дотаційні сертифікати. Отже, поліпшення фінансового стану, отримання можливості у повному обсязі розпоряджатися коштами та, відповідно, розрахуватися з позивачем у грудні 2018 року, була пов'язана не з виконанням оскаржуваної ухвали, а з діями НКРЕКП, що не залежать від розстрочення виконання судового рішення в даній справі. Таким чином, вказані обставини, на які посилався відповідач, не підтверджують, а навпаки, спростовують твердження АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали вказане підприємство дійсно потребувало відстрочення виконання судового рішення.
Окрім того, як було зазначено вище, відповідачем в суді першої та апеляційної інстанції не наведено обґрунтування із посиланням на відповідні докази в порядку ст.76 - 79 ГПК України стосовно тверджень, що алгоритм, який діяв у період з березня по жовтень 2018 року, перешкоджав своєчасному розрахунку на виконання рішення суду від 20.03.2018 у даній справі.
Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначає про прийняття НКРЕКП постанови від 28.08.2018 № 914, відповідно до якої регулятором прийнято рішення компенсувати AT "ДТЕК Донецькі електромережі" суми недоотриманої компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям населення за період листопад 2014 - березень 2015 шляхом врахування у вересні, жовтні та листопаді 2018 при затвердженні сум дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни до остаточного врахування зазначеної суми.
Тобто суд першої інстанції володів необхідними даними, що дозволяли об'єктивно визначити фінансовий стан АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" на момент звернення з заявою про відстрочення виконання судового рішення, однак залишив вказану інформацію поза увагою, безпідставно зазначивши в оскаржуваній ухвалі про те, що посилання позивача на постанову НКРЕКП від 28.08.2018 № 914 є помилковими.
Надаючи оцінку доказам, що, на думку відповідача, свідчать про скрутне становище АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", колегія суддів зазначає, що заявником не доведено, яким чином, зокрема, баланс станом на 30.06.2018, звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2018 року підтверджують обґрунтованість вимог заяви про відстрочення виконання судового рішення, поданої у жовтні 2018 року. Інші документи - довідки про розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, про залишок коштів на рахунках товариства, складені станом на конкретну дату, на думку колегії суддів, також не дають вичерпної інформації про рух коштів на рахунках підприємства з моменту набрання чинності рішенням від 20.03.2018 у даній справі та, відповідно, не свідчать про неможливість своєчасного виконання відповідачем вказаного рішення. Окрім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідно до змісту ст.42, 44 ГК України, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом, всупереч приписам п.1 ч.4 ст.331 ГПК України взагалі не було надано оцінку ступеню вини відповідача у виникненні спору, предметом якого є стягнення нарахувань за прострочення сплати на користь ДП "Енергоринок" заборгованості за поставлену електричну енергію, та не встановлено відсутності такої вини або обставин, що її мінімізують.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд також посилається на те, що наявність у відповідача виняткових обставин встановлена судами трьох інстанцій в ході розгляду заяв про розстрочення виконання рішень у справах №908/999/15-г, 905/707/16, 905/1563/16.
Стосовно вказаних висновків колегія суддів зазначає, що відповідні обставини встановлюються судами у кожній конкретній справі з огляду на наявні у справі докази та правовідносини сторін на відповідний момент часу. А саме, як вбачається з судових рішень, на які посилається місцевий господарський суд, при розгляді справ №908/999/15-г, 905/707/16, 905/1563/16 судами оцінювалися обставини, що існували у 2017 році (у тому числі, враховувалися збитки, яких зазнало АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" у вказаний період у зв'язку зі здійсненням ним діяльності на території Донецької області, де проводилася антитерористична операція).
Проте, як уже зазначалося, матеріали даної справи № 905/559/17 не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні ст. 76 - 79 ГПК України на підтвердження правомірності відстрочення виконання судового рішення від 20.03.2018 станом на момент звернення відповідача у жовтні 2018 року з заявою про таке відстрочення та на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 08.11.2018.
Суд апеляційної інстанції додатково враховує, що твердження відповідача про необхідність відстрочення виконання судового рішення в даній справі спростовуються не лише матеріалами справи, що були наявні в розпорядженні суду першої інстанції, але і подальшими діями АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", яким повністю погашено заборгованість перед позивачем щодо виконання рішення від 20.03.2018 менше ніж через місяць після постановлення оскаржуваної ухвали від 08.11.2018, тоді як вказаною ухвалою виконання рішення відстрочено на півроку. При цьому до суду апеляційної інстанції сторонами не було надано жодних нових доказів стосовно фінансового стану відповідача, які місцевий господарський суд не мав би змоги дослідити в ході розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Таким чином, аргументи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, натомість відповідачем не наведено переконливих доводів, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що порушення норм процесуального права (а саме, ст.331 ГПК України), призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення (у даному випадку - до постановлення ухвали про відстрочення виконання судового рішення без належних фактичних та правових підстав). Згідно з п.4 ч.1, ч.2 ст.277 ГПК України, зазначене є підставою для скасування такого судового рішення.
Керуючись ст. 269, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1, ч.2 ст. 277, ст.282 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 08.11.2018 у справі №905/559/17 скасувати.
У задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.02.2019
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.В. Плахов
Суддя В.О. Фоміна