проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"28" січня 2019 р. Справа № 913/378/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя
Крестьянінов О.О. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (вх.№1446 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2018 у справі №913/378/18 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Зюгановою Н.М., повне рішення складено 09.10.2018)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-Спецмаш", м.Луганськ, Луганської області,
про визнання договору недійсним,
В серпні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовам до ТОВ "Інтеграл-Спецмаш" про визнання недійсним договору №242/290/У/08-16 КУО від 04.08.2016, з тих підстав, що ПрАТ "Краснодонвугілля" не уповноважувало невідому особу на підписання цього договору.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.10.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Скарга обґрунтована тим, що:
- договір зі сторони ПрАТ "Краснодонвугілля" підписаний невідомою особою. Оскільки ПрАТ "Краснодонвугілля" не уповноважувало невідому особу на підписання цього договору, відсутнє волевиявлення ПрАТ "Краснодонвугілля" на укладення договору №242/290/У/08-16 КУО від 04.08.2016 на виконання робіт з капітального та поточного ремонту гірничо-шахтного обладнання;
- суд вважає припущенням твердження позивача про те, що в договорі №242/290/У/08-16 КУО від 04.08.2016, специфікаціях №469 від 04.08.2016 та актах здачі-приймання робіт №ОУ-211203 від 21.12.2016 та №ОУ-161101 від 22.11.2016 відрізняються підписи генерального директора ОСОБА_2, однак дані обставини можуть бути перевірені тільки почеркознавчою експертизою, яка не проводилась. У підготовчому засіданні судом не розглядалось питання щодо можливості проведення експертизи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
Учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ухвалою суду від 22.12.2018, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулись на адресу суду (а.с.118-119).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 04.08.2016 між ПрАТ "Краснодонвугілля", замовником, та ТОВ "Інтеграл-Спецмаш", підрядником, укладено договір № 242/290/У/08-16 КУО, згідно з яким замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи з капітального та поточного ремонту гірничо-шахтного обладнання.
Згідно з п. 1.2. договору замовник зобов'язався надати підряднику обладнання для виконання робіт, прийняти і оплатити виконання робіт в порядку і строки, передбачені цим договором.
Відповідно до п.2.1. договору строки виконання робіт за вказаним договором, а також їх окремих об'ємів визначається у відповідних додатках (специфікаціях) на капітальний та поточний ремонт гірничо-шахтного обладнання, які є невід'ємною частиною цього договору. Строк виконання робіт по даному договору починає обчислюваться з моменту фактичного прийняття обладнання відповідно до п.5.3. договору.
Ціна робіт, виходячи із специфіки і способу їх виконання, визначається на підставі узгоджених сторонами калькуляцій (з відповідними розшифровками статей витрат) підрядника, складеними на підставі дефектних актів, і вказується в специфікаціях до договору. Дефектний акт складається за участю уповноважених представників замовника (п.3.1. договору).
Згідно з п.4.2. договору оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Відповідно до п.13.5. договору даний договір діє до 31.12.2016. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе обов'язків за цим договором.
Як зазначає позивач, договір зі сторони замовника - ПрАТ "Краснодонвугілля" підписано невідомою особою. Підпис генерального директора ОСОБА_2 в різних документах відрізняється, оскільки в договорі № 242/290/У/08-16 КУО від 04.08.2016, специфікації № 469 від 04.08.2016, актах здачі-прийняття робіт № ОУ-211203 від 21.12.2016 та № ОУ-161101 від 22.11.2016 підписи виконані по різному. Зазначив, що 15.03.2017 до адміністративної будівлі ПрАТ «КРДУ», яка розташована за адресою: 94400, м.Сорокине (Краснодон), вул.Комсомольська, 5, увійшли групи невідомих людей, які назвалися представниками влади так званої «Луганської народної республіки». Через неможливість виконати злочинні вимоги зазначених невстановлених осіб, ПрАТ «КРДУ» було прийняте рішення щодо залишення майна підприємства в розпорядженні представників так званої «ЛНР» та під їх контролем, наслідком чого стало фактичне припинення подальшої господарської діяльності підприємства у місті Сорокине (Краснодон). У зв'язку з тим, що частина документації, в тому числі первинної, залишилась на непідконтрольній території, на даний час ПрАТ «КРДУ» не має можливості надавати будь-які документи.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є законодавчо встановленою підставою для визнання такого правочину недійсним.
Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими.
Предметом даного спору є недійсність договору № 242/290/У/08-16 КУО від 04.08.2016, укладеного між сторонами у даній справі.
Позивач посилається на те, що договір зі сторони ПрАТ "Краснодонвугілля" підписаний невідомою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Луганської області від 28.03.2018 у справі №913/75/18 за позовом ПрАТ "Краснодонвугілля" до ТОВ "Інтеграл-Спецмаш" про визнання недійсним п.12.2 договору про третейське застереження, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2018, встановлено, що договір підряду 242/290/У/08-16 КУО від 04.08.2016 укладено та підписано обома сторонами (зокрема, повноважними представниками: від імені позивача - генеральним директором ОСОБА_3, від імені відповідача - директором ОСОБА_4, які діяли на підставі статуту, підписи яких скріплені печатками підприємств). Повноваження останніх не оспорюються.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, рішенням у справі №913/75/18 від 28.03.2018 було встановлено факт підписання спірного договору генеральним директором ОСОБА_3 і позивач не заперечував проти цього.
Крім того, колегія суддів зазначає, що протоколом № 89 засідання Наглядової ради ПрАТ "Краснодонвугілля" від 15.03.2017 підтверджується той факт, що ОСОБА_2 був Генеральним директором ПрАТ "Краснодонвугілля" станом на час укладення спірного договору.
Також, зі сторони позивача було вчинено дії, що свідчать про факт схвалення оспорюваного правочину, а саме підписання відповідних актів (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-161101 від 22.11.2016 на суму 119705,11 грн, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-211203 від 21.12.2016 на суму 125677,07 грн, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 по 27.02.2017), що узгоджується з приписами ст. 241 ЦК України.
За таких обставин, матеріалами справи спростовуються твердження позивача про відсутність волевиявлення ПрАТ "Краснодонвугілля" на укладення спірного договору.
Щодо посилання позивача на те, що у підготовчому засіданні судом не розглядалось питання щодо можливості проведення експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.08.2018 було відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.08.2018 підготовче засідання було відкладено на 06.09.2018.
Ухвалами суду участь у судовому засіданні представників сторін визнана обов'язковою.
03.09.2018 до суду від позивача надійшла заява (вх.№3000/18) про розгляд справи без його участі.
Представник позивача у призначене судове засідання не прибув.
Як вбачається з ухвали Господарського суду від 06.09.2018 заява про розгляд справи без участі позивача судом визнана необґрунтованою, оскільки явка його представника є обов'язковою з огляду на особливості предмету спору, які полягають в необхідності огляду судом первинних документів, належні копії яких та оригінали у справі відсутні. Підготовче засідання було відкладено на 18.09.2018.
18.09.2018 позивач у судове засідання також не прибув, заяв та клопотань до суду не подавав, підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду.
Відповідно до п.8, 10 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
За таких обставин, посилання апелянта на те, що судом не розглядалось питання щодо можливості проведення експертизи, є необґрунтованим, оскільки позивачем відповідне клопотання у підготовчому засіданні до суду не подавалось, а відповідно до положень ст.74 ГПК України обов'язок доказування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається саме на них.
Крім того, позивач обґрунтовує позовну заяву, зокрема, тим, що частина документації, в тому числі первинної, залишилась на непідконтрольній території, і на даний час ПрАТ «КРДУ» не має можливості надавати будь-які документи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір підписано у м.Сєвєродонецьк, адресою позивача є: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, 54, тобто підконтрольна Україні територія, тому зазначені посилання позивача є необґрунтованими.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2018 у справі №913/378/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2018 у справі №913/378/18 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.02.2019.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.В. Тарасова