ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 січня 2019 року Справа № 924/552/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Демчук Л.Г.
відповідача: Мартинкова О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області, ухвалене 09.10.2018р., повний текст рішення складено 09.10.2018р., у справі № 924/552/18
за позовом Хмельницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" Хмельницька обл., Хмельницький район, селище Богданівці
про стягнення 626 732,90 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул.Гагаріна, 5 у м.Хмельницькому без правовстановлюючих документів
В червні 2018 року Хмельницька міська рада звернулась до господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька універсальна компанія» про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 626 732,90 грн.
Свої вимог обґрунтовує тим, що ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» є власником нежитлових приміщень площею 5768,8 кв.м. по вул.Гагаріна, 5 у м.Хмельницькому та 12/100 частки приміщення загальною площею 627,5 кв.м. по вул.Гагаріна, 5 у м.Хмельницькому. Проте, право користування земельною ділянкою комунальної власності для обслуговування вказаних приміщень не оформив, чим завдав збитків Хмельницькій міській раді у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної орендної плати в сумі 626 732,90 грн. /а.с. 2-7/
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.10.2018 року у справі № 924/552/18, у позові Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька універсальна компанія» про стягнення 626 732,90 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул.Гагаріна, 5 у м.Хмельницькому без правовстановлюючих документів, відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків), оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними /а.с. 152-154/.
Позивач Хмельницька міська рада, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 09.10.2018 року у справі № 924/552/18 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:
- ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата;
- набуття відповідачем права власності на нерухомість в силу положень Земельного кодексу України породжує у нього, як у власника нерухомого майна, виникнення обов'язку з оформлення відповідного речового права на землю;
- предметом спору у справі є вимога про стягнення несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у зазначеному розмірі у виді неодержаної орендної плати за землю, який за визначенням ст. 22 ЦК України є збитками у вигляді упущеної вигоди;
- до спірних правовідносин положення статей 1212-1214 ЦК України не застосовуються, а застосуванню підлягають положення законодавства щодо відшкодування збитків. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 25.05.2018 року у справі № 922/3413/17;
- за змістом ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Із зазначеного слідує, що безпосередньо чинне земельне законодавство вказує, що у відповідних відносинах слід застосовувати поняття збитки;
- згідно з ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів;
- відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані;
- користування відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без правовстановлюючих документів, позбавило орендодавця можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено;
- суд не вірно надав оцінку обставинам справи та зробив висновок, що відсутність укладеного договору оренди між сторонами станом на час вирішення справи свідчить про позадоговірний характер спірних відносин, а відтак наявність ознак, що відносять такі правовідносини до кондикційних зобов'язань. Суд безпідставно оминув увагою те, що обов'язок оформлення орендних правовідносин чинним земельним законодавством покладається на землекористувача. Таким чином, не укладення договору оренди саме свідчить про наявність в діях відповідача протиправної бездіяльності щодо не укладення та подальшої несплати орендної плати за землю, а відповідно, складу правопорушення;
- при розмежуванні деліктних і кондикційних зобов'язань необхідно керуватися суб'єктивною умовою - наявності (у випадку делікту) і відсутністю (у випадку безпідставного збагачення) вини набувача майна. При цьому для кондикційних правовідносин характерне положення «повернути отримане», що у правовідносинах даної справи є відсутнє, оскільки немає підстав говорити про реальну майнову вигоду набувача;
- на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Проте, суд першої інстанції протиправно цього не зробив, наслідком чого стало прийняття оскаржуваного рішення у справі.
Таким чином, скаржник вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 09.10.2018 року є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та суперечить дослідженим обставинам зібраним у справі доказам та доводам, а тому наявні усі правові підстави для його скасування /а.с.167-170/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.10.2018 року у справі № 924/552/18, розгляд справи призначено на 05.12.2018 року /а.с.161-162/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 розгляд справи № 924/552/18 в судовому засіданні 05.12.2018 року призначено в режимі відеоконференції із господарським судом Хмельницької області /а.с. 182-183/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 року, апеляційне провадження у справі № 924/552/18 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/3412/17, зокрема до складання судом повного тексту постанови від 20.11.2018 року /а.с. 199-200/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 року, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.10.2018 року у справі № 924/552/18 поновлено, розгляд справи призначено на 30.01.2019 року об 11:00 год. /а.с. 202-203/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 розгляд справи № 924/552/18 в судовому засіданні 30.01.2019 року призначено в режимі відеоконференції із господарським судом Хмельницької області /а.с. 219-220/.
В судовому засіданні 30.01.2019 року, представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати, а позов Хмельницької міської ради задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» явку повноважного представника в призначене судове засідання 30.01.2019 року не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки ухвалою суду від 27.12.2018 року явка представників сторін в судове засідання 30.01.2019 року обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Хмельницька універсальна компанія».
Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника апелянта Хмельницької міської ради, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.06.2018 року, нежитлові приміщення площею 5768,8 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, будинок 5, належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія", Окрім того, за вказаною адресою відповідачу також належить 12/100 приміщення загальною площею 627,5 кв.м.
17.11.2016 року Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернувся із листом №3466/02-0115 до ТОВ «Хмельницька універсальна компанія», в якому повідомлено про необхідність належного оформлення права користування земельною ділянкою по вул. Гагаріна, 5 у м. Хмельницькому.
10.01.2017 року представниками Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та управління земельних ресурсів та земельної реформи здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Гагаріна, 5 у м. Хмельницькому, про що складено відповідний акт. За даними акту обстеження, земельна ділянка площею 0,43 га по вул. Гагаріна, 5 рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №895 від 25.04.1996 року передана в постійне користування готелю «Центральний» під приміщення готелю, ресторану та складу. Видано державний акт на право постійного користування на землю серії І-ХМ №001837 від 12.09.1996 року. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальне підприємство готель «Центральний» знаходиться в стані припинення. Натомість встановлено, що власниками нерухомого майна у м. Хмельницькому по вул. Гагаріна, 5, є: ТОВ «Хмельницька універсальна компанія», якому належать нежитлове приміщення площею 5768,8 кв.м. на підставі договору про поділ нерухомого майна, ВСО №876427 від 26.04.2006 року та 12/100 частини приміщення загальною площею 627,5 кв.м. згідно договору купівлі-продажу ВСО №876555 від 06.11.2006 року; відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Престиж», якому належить нежитлове приміщення площею 696,6 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу ВСХ №763698 від 19.06.2006 року, правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», який перебуває в процесі припинення; відкрите акціонерне товариство «Банк Універсальний», якому належить 88/100 частини приміщення загальною площею 627,5 кв.м. згідно свідоцтва про право власності від 23.06.2001 року, на даний час ПАТ «Універсал банк».
Відділ у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відповідь на лист №2739/02-1113 від 20.09.2017 року Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів надав витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 5, згідно якого нормативна грошова оцінка 1 м.кв. земельної ділянки у 2013-2014 роках становила 1370,00 грн., у 2015 році - 1711,61 грн., у 2016 році - 2452,00 грн. та у 2017 році 2079,00 грн.
Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому Головного Управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області повідомила начальника управління земельних ресурсів та земельної реформи, що ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» за земельну ділянку за адресою: вул.Гагаріна, 5, у 2014-2016 роках земельний податок не сплачувала; у 2017 році ТОВ «Хмельницька універсальна компанія», ПАТ «Фідобанк» та ПАТ «Універсал банк» не сплачували та не декларували земельний податок на земельну ділянку за адресою: м. Хмельницький, вул.Гагаріна, 5.
Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів надіслало ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» повідомлення №3129/02-01-15 від 03.11.2017 року про час та місце розгляду питання щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок використання ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» земельної ділянки по вул. Гагаріна, 5 у м. Хмельницькому.
Як вбачається із протоколу № 1 засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 15.11.2017 року, комісією вирішено скласти акт визначення розміру збитків, що підлягають сплаті ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» з подальшим затвердженням рішенням виконавчого комітету міської ради.
Згідно з актом визначення розміру збитків від 20.11.2017 року та доданим до нього розрахунком розміру збитків ТОВ «Хмельницька універсальна компанія», позивачем здійснено нарахування відповідачу збитків за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року на суму 181 978,75 грн. (площа земельної ділянки - 3543,2 кв.м., нормативна грошова оцінка - 606 595,4 грн.); за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 260 637,8 грн. (площа земельної ділянки - 3543,2 кв.м., нормативна грошова оцінка - 8687926, 4 грн.); за період з 01.01.2017 року по 01.11.2017 року на суму 184 157,8 грн. (площа земельної ділянки - 3543,2 кв.м., нормативна грошова оцінка - 7 366 312,8 грн., нарахування за 10 місяців).
Вказаний акт затверджений рішенням виконавчим комітетом Хмельницької міської ради від 28.12.2017 року № 1000.
Акт визначення розміру збитків із витягом з рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.12.2017 року № 1000 надіслано відповідачу разом із повідомленням № 22/02-01-15 від 03.01.2018 року про необхідність перерахувати 626 732,90 грн. збитків на вказані у повідомленні рахунки.
З огляду на те, що відповідачем збитки у розмірі 626 732,90 грн. в добровільному порядку не відшкодовані, позивач Хмельницька міська рада звернувся до господарського суду Хмельницької області із відповідним позовом про стягнення нарахованих ним збитків.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.07.2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року, у справі № 924/159/18 за позовом ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» до Хмельницької міської ради про визнання недійсним рішення сесії ради, визнано недійсним рішення двадцятої сесії Хмельницької міської ради № 70 від 31.01.2018 року «Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичними особами» в частині припинення права постійного користування готелю «Центральний» земельною ділянкою площею 0,43 га, що розташована за адресою: м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 5, з мотивів належності такої земельної ділянки на праві постійного користування ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» відповідно до державного акту на право постійного користування І-ХМ № 001837 від 12.09.1996р.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Апеляційним судом встановлено, що відповідач є власником нежитлового приміщення площею 5768,8 кв.м. та 12/100 приміщення площею 627,5 кв.м. по вул.Гагаріна, 5 у м. Хмельницькому. Позивач, вважаючи, що відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, подав позов про стягнення з нього збитків, заподіяних Хмельницькій міській раді (територіальній громаді м.Хмельницького) несплатою коштів за користування такою ділянкою, обґрунтовуючи свої вимоги ст.22 ЦК України та ст.1166 ЦК України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Разом з тим, в Цивільному Кодексі України передбачена глава 83, предметом регулювання якої є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Такі кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі № 6-3090цс15). У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
При цьому слід зазначити, що неможливість застосування до спірних правовідносин положень глави 83 ЦК обумовлена саме договірним характером спірних правовідносин, у разі виникнення спору, який пов'язаний з набуттям майна або його збереженням без достатніх правових підстав.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
За змістом глави 15 ЗК України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди. Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
(правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц).
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суді від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17).
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.
Відповідно до част.2 ст.5 ГПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Слід зазначити, що позивач Хмельницька міська рада звертаючись до суду з позовом ставить вимгу про стягнення збитків в розмірі 626 723,90 грн., а як на правову підставу своїх вимог посилається на ст.ст.22, 1166 ЦК України, а саме на норми, якими врегульовано порядок відшкодування збитків, тобто позивач посилається на наявність деліктних правовідносин.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Виходячи з того, що саме на позивача покладається обов'язок обґрунтувати позов, тобто навести ті обставини, які на його думку свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог (підстави позову), суд при визначенні предмету доказування керується, зокрема підставами позову, які в свою чергу не вправі змінювати із власної ініціативи.
Відтак, доводи позивача - Хмельницької міської ради, що ґрунтуються на нормах, які регулюють деліктні зобов'язання, апеляційним судом оцінюються як неналежне правове обґрунтування позову, з огляду на те, що місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, відповідно про відмову у стягненні з ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» збитків, завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Окрім того, слід зазначити, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.07.2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року, у справі № 924/159/18 за позовом ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» до Хмельницької міської ради про визнання недійсним рішення сесії ради, визнано недійсним рішення двадцятої сесії Хмельницької міської ради №70 від 31.01.2018 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичними особами" в частині припинення права постійного користування готелю "Центральний" земельною ділянкою площею 0,43 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5, з мотивів належності такої земельної ділянки на праві постійного користування у ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" відповідно до державного акту на право постійного користування І-ХМ №001837 від 12.09.1996р.
Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Хмельнцької області від 09 жовтня 2018 року у справі № 924/552/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Хмельницької міської ради - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 924/552/18 повернути господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "04" лютого 2019 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.