проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду
04 лютого 2019 року Справа № 917/1456/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Пелипенко Н.М., суддя Стойка О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ вх. № 357П/З на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2018 р. у справі № 917/1456/18 (суддя - Семчук О.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Продресурс», м. Кременчук, Полтавська область
2. ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавська область
3. ОСОБА_2, м. Кременчук, Полтавська область
про стягнення грошових коштів
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.11.2018 р. у справі № 917/1456/18 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишено без руху у зв'язку з порушенням позивачем приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України та надано позивачу строк до 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків позовної заяви, а саме: надати виписку по особовому рахунку позичальника (рух коштів у рамках договору) та надати докази направлення копії витребуваних судом матеріалів відповідачам.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.12.2018 р. позовну заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, оскільки позивач не усунув зазначені недоліки у встановлений судом строк.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, 18.01.2019 р. ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також клопоче про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження зазначеної ухвали суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.
31.01.2019 р. через канцелярію суду від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надійшов супровідний лист до апеляційної скарги з оригіналом платіжного доручення № 28676 від 15.01.2019 р. на суму 1 921,00 грн.
У зв'язку з тим, що оскаржувана ухвала суду отримана скаржником лише 08.01.2019 р., на підтвердження чого останнім надано копію даної ухвали з відбитком штампу вхідної кореспонденції АТ «Банк «Фінанси та Кредит» вх. № 083-143/19 від 08.01.2019 р., заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 26.12.2018 р. у справі № 917/1456/18.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А, N 11). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія А, N 93).
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, виходячи з принципу верховенства права, Східний апеляційний господарський суд вважає, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з поважних причин перевищено незначний період часу після спливу 10-денного строку на оскарження ухвали суду, тому відповідне клопотання скаржника підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення, залишення без руху, а також відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження від інших учасників провадження у справі не надійшло.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи, що підставою для залишення позовної заяви без руху, та в подальшому її повернення позивачеві оскаржуваною ухвалою суду, була відсутність виписки по особовому рахунку позичальника (рух коштів у рамках договору), що суд першої інстанції визнав порушенням приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо доцільності розгляду даної апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись ст. ст. 258, 262, 263, 267, 271 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Поновити Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 26.12.2018 року у справі № 917/1456/18.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2018 року у справі № 917/1456/18.
3. Призначити справу до розгляду на 04.03.2019 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 110.
4. Повідомити учасників процесу про дату розгляду справи.
5. Запропонувати учасникам протягом 15 днів подати до апеляційного господарського суду: відзив, відповідь, заперечення, документи в обґрунтування вимог та заперечень.
6. Довести до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя Н.М. Пелипенко
Суддя О.В. Стойка