вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"04" лютого 2019 р. Справа№ 925/613/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Буравльова С.І.
Калатай Н.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”
на рішення господарського суду Черкаської області
від 04.10.2018
у справі №925/613/18 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Приватного Акціонерного Товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”
до Військової частини польова пошта НОМЕР_1
про стягнення 16831,28 грн.,
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі№925/613/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що:
- право позивача на відшкодування фактичних затрат в межах здійсненого ним на користь потерпілого страхового відшкодування є законним та підтверджено належними доказами;
- позивачем було сплачено суму страхового відшкодування потерпілому у розмірі 16831,28 грн.
- сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 по справі № 925/613/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:
- 19.10.2016 позивач звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування до Сліпко Т.М. (винної в ДТП особи), тобто без пропуску позовної давності;
- 20.02.2018 Черкаським районним судом Черкаської області було ухвалено рішення у справі №707/2512/16-ц про відмову в задоволенні позову, так як ОСОБА_1 не є належним відповідачем. Також судом було вказано на належного відповідача у справі. Саме тому позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 , а відтак, на думку позивача, строк позовної давності відраховується з моменту одержання інформації позивачем стосовно належного відповідача згідно зі ст. 261 ЦК України;
- право позивача на відшкодування фактичних затрат в межах здійсненого ним на користь потерпілого страхового відшкодування є законним та підтверджено належними доказами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2018р. поновлено ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» строк на апеляційне оскарження, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018р. у справі №925/613/18, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що:
- посилання позивача, що строк позовної давності відраховується з моменту одержання інформації стосовно належного відповідача відповідно до ст. 261 ЦК України є хибними та необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог тієї ж статті, а саме ч.6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дні виконання основного зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у цьому випадку 176 200грн. (1 762 грн.*100).
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1, Апеляційне провадження, Розділу IV ГПК України - прим суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді справи № 925/613/18 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 176 200 грн., тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі № 925/613/18 прийнято до свого провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду 14.12.2018, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 29.12.2018, апеляційна скарга має бути розглянута, з урахуванням вихідних днів, 14.02.2019р. включно.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст.269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
16.10.2014 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: “Івеко”, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , який був під керуванням водія ОСОБА_1 та “Деу Ланос”, державний реєстраційний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , внаслідок якого автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ, яка знаходиться в матеріалах справи.
Постановою Черкаського районного суду від 24.11.2014 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачено ч.1 ст.124 КУпАП.
Пошкоджений автомобіль “Деу Ланос”, державний реєстраційний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №347713Га/13зпАС від 30.12.2013.
Оскільки між потерпілим та позивачем укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, позивачем, на підставі страхового акта потерпілому здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 16831, 28 грн., що підтверджується копіями вказаного договору добровільного страхування №347713Га/13зпАС від 30.12.2013, страхового акта № 1.001.14.16743/VESKO31048/2014, а також платіжного доручення №139613 від 05.11.2014.
Звертаючись до суду з позовною заявою позивач вказує на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до даних довідки ДАІ цивільно-правова відповідальність водія автомобіля відповідача не була застрахована на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Господарським судом Черкаської області встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 16.10.2014 автомобіль IVECO 350, військовий номер НОМЕР_4 , відповідно до Додатку №1 до наказу командира військової польової пошти В5912 №20 від 12.10.2014, яким затверджено Список закріплення автомобільної техніки військової частини польова пошта НОМЕР_1 за особовим складом, був закріплений за солдатом ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідач є належним володільцем джерела підвищеної небезпеки, а саме транспортного засобу ІVЕСО, державний номерний знак НОМЕР_4 .
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено, позивачем сплачено суму страхового відшкодування потерпілому у розмірі 16831,28 грн.
Таким чином, право позивача на відшкодування фактичних затрат в межах здійсненого ним на користь потерпілого страхового відшкодування є законним та підтверджено належними доказами.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом, відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків загальної позовної давності, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову із застосуванням наслідків пропуску позовної давності звернення до суду.
Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що у даних правовідносинах початком перебігу позовної давності є момент настання страхового випадку, тобто 16.10.2014. Крім того, в апеляційної скарзі відповідач зазначає про те, що 20.02.2018 Черкаським районним судом Черкаської області було ухвалено рішення у справі №707/2512/16-ц про відмову в задоволенні позову, так як ОСОБА_1 не є належним відповідачем. Також судом було вказано на належного відповідача у справі.
Враховуючи вказане в рішенні Черкаським районним судом Черкаської області позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 , оскільки на думку позивача, строк позовної давності відраховується з моменту одержання інформації позивачем стосовно належного відповідача згідно зі ст. 261 ЦК України.
Так, відповідно до положень ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” початком перебігу позовної давності є день настання страхового випадку, з цього моменту внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Оскільки відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки, а перебіг строку позовної давності в даному випадку починається з 16.10.2014, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк позовної давності на момент звернення позивача до суду сплинув.
Відповідно до положень ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі № 925/613/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі № 925/613/18 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/613/18 .
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді С.І. Буравльов
Н.Ф. Калатай