вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"31" січня 2019 р. Справа№ 910/18936/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,
представники сторін не з'явились;
розглядає апеляційну скаргу
ОСОБА_2
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018
у справі №910/18936/15 (суддя Баранов Д.О.)
за позовом ОСОБА_3
Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна
про визнання недійсним договору, визнання права власності
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та про визнання права власності
23.11.2018 року представником третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_2 заявлено заяву про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду даної справи та подано відповідну заяву для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 року зупинено провадження у справі №910/18936/15 до вирішення суддею, визначеним в порядку ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви представника третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_2 про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/18936/15.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки заява ОСОБА_2 про відвід судді Баранова Д.О. є необґрунтованою місцевий господарський суд зупинив провадження до вирішення суддею, визначеним в порядку ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви представника третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_2 про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи № 910/18936/15.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/18936/15 про зупинення провадження.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції зупиняючи провадження у справі не врахував такі критерії розумності тривалості судового розгляду, як складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі, таким чином на думку апелянта прийняття оскаржуваної ухвали не ґрунтується на вихідних, керівних положеннях (Конвенції про захист прав та основоположних свобод) судочинства, тому ухвала підлягає скасуванню в повному обсязі.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/18936/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: Пашкіна С.А.. (головуючий), судді Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 року задоволено заяву головуючого судді Пашкіної С.А. про самовідвід у справі №910/18936/15, матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 року залишено без руху, в зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували надсилання копії скарги іншим сторонам у справі листом з описом вкладення. Роз'яснено апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки.
02.01.2019 року від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами, які підтверджують надсилання копії скарги іншим сторонам у справі листом з описом вкладення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 року у справі №910/18936/15 та призначено її розгляд на 31.01.2019 року.
В судове засідання 31.01.2019 року представники сторін не з'явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як було зазначено вище, суд першої інстанції зупинив провадження у даній справі до вирішення суддею, визначеним в порядку ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви представника третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_2 про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи №910/18936/15, оскільки заява ОСОБА_2 про відвід судді Баранова Д.О. визнана необґрунтованою.
У відповідності до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. п. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як свідчать матеріали справи, суддею господарського суду міста Києва Барановим Д.О. було визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_2 про відвід судді Баранова Д.О.
Отже, відповідно до ч. 3, ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не враховано розумності тривалості судового розгляду, при цьому, колегія суддів звертає увагу, що питання щодо зупинення провадження у справі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу встановлено законом, а саме ч. 3, ст. 39 ГПК України.
Тобто, зупиняючи провадження у даній справ, суд першої інстанції керувався процесуальними нормами (ч. 3, ст. 39 ГПК України), якими встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі, а тому у місцевого господарського суду були відсутні права та можливості на здійснення будь-якої іншої процесуальної дії, окрім, як зупинити провадження у даній справі.
Колегія суддів звертає увагу, що скаржник - ОСОБА_2, була заявником відводу судді Баранову Д.О. у суді першої інстанції. Як вже було зазначено вище, доводи апеляційної скарги мотивовані не врахуванням місцевим господарським судом розумності тривалості судового розгляду, тобто апелянта в даному випадку стоїть важливе питання щодо не затягування розгляду у даній справі.
Відповідно до ч. 7, ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Втім, колегія суддів звертає увагу, що подання апеляційної скарги та розгляд її в апеляційній інстанції є таким строком, тривалість якого перевищує два дні.
Отже, колегія суддів зазначає, що значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне звернути увагу на положення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено, зокрема, і у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 року у справі №910/18936/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 року у справі №910/18936/15 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18936/15.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 31.01.2019 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді О.О. Хрипун
М.Г. Чорногуз