Провадження № 2/760/301/19
В справі № 640/12119/18
11 січня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Гак Г.М.
представника позивача- Ткачука О.В.
представника відповідача 1- Ігнатенка О.Б.
представника відповідача 2- Козмінської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги, стягнення гарантійного внеску та грошових коштів,суд
В липні 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом і просить:
-визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, проведені Державним підприємством «Сетам» 29 травня 2018 року, результати яких оформлено протоколом №335635 від 29 травня 2018 року;
-визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №335635 від 29 травня 2018 року, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, сформований Державним підприємством «Сетам»;
-визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 06 червня 2018 року, складний головним державним виконавцем Київського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Ігнатенко О.Б. та затверджений начальником Київського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Хабловим В.М.;
-стягнути з ДП «Сетам» сплачений нею гарантійний внесок у розмірі 34 454, 00 гр.;
-стягнути з Київського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області сплачені нею грошові кошти у розмірі 654 626, 00 гр.
Посилається в позові на те, що 29 травня 2018 року відбулись електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1, власником якої був ОСОБА_8, та результати яких оформлено протоколом №335635 від 29 травня 2018 року.
Відповідно до зазначеного протоколу її визнано переможцем торгів.
06 червня 2018 року, отримавши акт про проведені електронні торги, вона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. з приводу видачі свідоцтва про набуття права власності на майно, придбане з прилюдних торгів, однак постановою нотаріуса від 21 червня 2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва через наявність арешту, накладеного Солом'янським районним відділом ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 21 травня 2018 року.
Таким чином, їй стало відомо про те, що на час проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна, на останнє було накладено арешт у межах цивільної справи за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_8, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири та витребування майна.
Крім того, їй стало відомо, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 15 січня 2014 року квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, є двокімнатною, а не трикімнатною, як було зазначено у характеристиці лоту.
У зв'язку з цим вважає, що оцінка зазначеної квартири відбувалася без її огляду, а тому її вартість не відповідає дійсності.
Також зазначила, що наведений в акті про проведені електронні торги виконавчий лист №757/19618/15-к від 17 листопада 2016 року, на її думку, є підробним, оскільки за таким номером у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній вирок щодо таких осіб, як ОСОБА_8 та ОСОБА_15, засудженим за даним вироком є ОСОБА_16, а потерпілими є ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. У подальшому подав заяву і просить розглядати справу в його відсутності.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували, а також подали відзиви на позов.
Так, представник відповідача - Київського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області посилався на те, що на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження №55354989 з виконання виконавчого листа №757/19618/15-к, виданого 17 листопада 2016 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 2 903 897, 42 гр.
Даний виконавчий документ разом із заявою стягувана ОСОБА_6 надійшов на адресу відділу 11 грудня 2017 року за вхідним № 14845.
12 грудня 2017 року була отримана інформаційна довідка № 107271163 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої за боржником ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року зареєстрована трикімнатна квартира загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 42,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Зі змісту інформаційних довідок встановлена відсутність будь-яких обтяжень (арештів) на нерухоме майно боржника.
12 грудня 2017 року була винесена постанова про арешт майна боржника.
13 грудня 2017 року заступником начальника відділу Ігнатенко О.Б. було направлено доручення про проведення виконавчих дій начальнику Солом'янського районного відділу ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві, а саме: проведення перевірки інформації про майно, належне боржнику ОСОБА_8, на яке може бути звернуто стягнення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (у разі відсутності майна - скласти відповідний акт); провести опис та арешт нерухомого майна - спірної квартири; провести фотофіксацію виявленого майна;зробити фотокопію (ксерокопію) технічного паспорту виявленого майна.
15 лютого 2018 року на виконання цього доручення на адресу Київського відділу ДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області надійшла постанова про опис та арешт майна за номером ВП № 55354989 від 16 січня 2018 року, яка винесена державним виконавцем Солом'янського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві Нечипоренко О.О., та засвідчена відтиском печатки відділу, відповідно до якої була описана та арештована трикімнатна квартира загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 42,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, і яка передана на відповідальне зберігання боржнику - ОСОБА_8, про що свідчить його особистий підпис.
В подальшому був призначений суб»єкт оціночної діяльності, визначена вартість квартири та 22 березня 2018 року квартира передана на реалізацію Харківській філії ДП «Сетам».
Згідно протоколу № 335635 від 29 травня 2018 року ДП «СЕТАМ» переможцем торгів визнано позивачку.
05 червня 2018 року на рахунок обліку депозитних сум Київського відділу ДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області від позивачки надійшли грошові кошти в розмірі 654 626, 00 гр., а 06 червня 2018 року їй був виданий акт про проведені електронні торги
07 червня 2018 року на адресу відділу через ПАТ «УКРПОШТА» від стягувана ОСОБА_6 надійшло повідомлення про банківські реквізити, на які необхідно перерахувати кошти, отримані від реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_8, а також заява про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.
Згідно платіжного доручення за № 6067 від 11 червня 2018 року відділом перераховані кошти у розмірі 594 696,18 гр., отримані від реалізації арештованого нерухомого майна боржника на банківські реквізити, надані стягувачем ОСОБА_6, а саме: рахунок НОМЕР_1 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ».
В подальшому від позивачки стало відомо, що виконавчий лист №757/19618/15-к, виданий 17 листопада 2016 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 2 903 897, 42 гр., який перебував на примусовому виконанні у відділі, ймовірно, є підробним, оскільки за відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за справою 757/19618/15-к відсутні такі особи, як ОСОБА_8 та ОСОБА_6
Окрім цього, позивачка також повідомила про те, що інформація про квартиру неправдива.
За результатами проведеної відділом перевірки та листа Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року було встановлено відсутність кримінального провадження, учасниками яких були ОСОБА_8 та ОСОБА_6
Вважає, що при виконанні виконавчого документа державний виконавець діяв в межах Закону України « Про виконавче провадження» і його дії ніким з учасників виконавчого провадження не оскаржувалися.
В свою чергу відсутність інформації з Солом»янського районного відділу ДВС м. Києва про накладення арешту на спірну квартиру привела до необізнаності про це при реалізації квартири.
Вважає, що порушень закону при проведенні електронних торгів з боку виконавчої служби допущено не було, а тому вони не можуть бути визнані недійсними.
Крім того, зазначає, що відділ не є прибутковою організацією, є структурним підрозділом та підпорядковується Головному територіальному управлінню юстиції у Харківській області.
Кожний відкритий рахунок у відділі має відповідне призначення і з рахунку, на який були внесені кошти позивачкою, кошти були перераховані стягувачу.
Вважає також, що Київський відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Державне підприємство «СЕТАМ» є неналежними відповідачами в справі, оскільки не є набувачами майна за результатами торгів.
Вважаючи дії відділу правомірними, просить відмовити в позові.
Представник відповідача - Державного підприємства «СЕТАМ» проти позову також заперечував.
Посилався на те, що відповідно до п. 1 розділу II Порядку датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Як вбачається із роздруківки із офіційного веб-сайту ДП «СЕТАМ», трикімнатна квартира загальною площею 70,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, була передана на реалізацію 28 березня 2018 року.
У довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 117905173 від 21 березня 2018 року, отриманий виконавцем при підготовці проекту заявки на реалізацію арештованого майна, наявний запис лише про арешт нерухомого майна ОСОБА_8, накладений відповідно до постанови Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 12 грудня 2017 року у рамках ВП №55354989.
Таким чином, арешт, накладений Солом'янським районним відділом ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві 18 травня 2018 року, був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 травня 2018 року, тобто після передачі зазначеної вище квартири на реалізацію.
До того ж, як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 117905173 від 21 березня 2018 року, передана на реалізацію квартира за адресою: АДРЕСА_1, є трикімнатною.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється.
За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.
У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим п. 2 цього розділу, організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Отже, державне підприємство «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.
Виходячи з цього, просить відмовити в позові.
3-і особи в судове засіданні не з»явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Виходячи з цього, належного повідомлення третіх осіб про час розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч.4 ст.656 ЦСК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Судом встановлено, що на виконанні Київського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження №55354989 з виконання виконавчого листа №757/19618/15-к, виданого 17 листопада 2016 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 2 903 897, 42 гр.
В межах виконавчого провадження постановою державного виконавця від 12 грудня 2017 року був накладений арешт на майно боржника, в тому числі на спірну квартиру, яка, відповідно до інформаційної довідки № 107271163 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року була зареєстрована за боржником ОСОБА_8
13 грудня 2017 року заступником начальника відділу Ігнатенко О.Б. було направлено доручення про проведення виконавчих дій начальнику Солом'янського районного відділу ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві, а саме: проведення перевірки належності спірної квартири боржнику ОСОБА_8, проведення опису та арешту спірної квартири; фотофіксації квартири та виготовлення фотокопії (ксерокопії) технічного паспорта на квартиру.
15 лютого 2018 року на виконання доручення на адресу Київського відділу ДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області надійшла постанова про опис та арешт майна за номером ВП № 55354989 від 16 січня 2018 року, яка винесена державним виконавцем Солом'янського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві Нечипоренко О.О. та засвідчена відтиском печатки відділу, відповідно до якої була описана та арештована трикімнатна квартира загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 42,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка передана на відповідальне зберігання боржнику ОСОБА_8, про що свідчить його особистий підпис.
22 березня 2018 року квартира була передана на реалізацію Харківській філії ДП «Сетам».
Відповідно до Протоколу проведення електронних торгів №333635 від 29 травня 2018 року позивачка була визнана переможцем електронних торгів.
06 червня 2018 року на підставі протоколу проведення електронних торгів №333635 від 29 травня 2018 року був складений та направлений позивачці Акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
05 червня 2018 року на рахунок обліку депозитних сум Київського відділу ДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області позивачкою було внесено 654 626, 00 гр., в тому числі сплачено винагороду організатора торгів у розмірі 34 454, 00 гр.,
Платіжним дорученням № 6067 від 11 червня 2018 року внесені позивачкою кошти в розмірі 594 696,18 гр. відділом ДВС були перераховані на банківські реквізити ОСОБА_6, а саме: рахунок НОМЕР_1 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ».
/ а.с.12 - 14 /
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. від 21 червня 2018 року позивачці було відмовлено в видачі свідоцтва про право власності на квартиру в зв»язку з арештом, накладеним на неї Солом»янським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві від 18 травня 2018 року.
25 червня 2018 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Данич О.Ф. позивачці було відмолено в державній реєстрації права власності на квартиру.
/ а.с.20 - 24; 72; 117 - 119; 142 - 147; 165 - 171 /
Встановлено також, що в провадженні Солом»янського районного суду м. Києва з 2017 року перебуває справа за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_8, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 та витребування майна.
Ухвалою суду від 16 травня 2017 року з метою забезпечення позову накладено арешт на спірну квартиру.
Згідно зі Свідоцтвом про право власності від 15 січня 2014 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в рівних частках.
Крім того, відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у справі №757/19618/15-к було визнано ОСОБА_16 винним у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років 6 місяців з конфіскацією майна, що є його власністю.
Стягнуто з ОСОБА_16 на користь потерпілої ОСОБА_17 3 817 826, 25 гр., на користь потерпілого ОСОБА_21 2 903 897, 42 гр. та на користь потерпілого ОСОБА_19 509 043, 50 гр.
/ а.с. 16 - 19; 73 - 100 /
Таким чином, з вказаних документів вбачається, що кредитор та боржник ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у виконавчому провадженні №55354989, відкритому на виконання виконавчого листа №757/19618/15-к від 17 листопада 2016 року Печерського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 2 903 897, 42 гр., не були учасником кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
З точки зору закону реалізація майна на аукціоні полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону.
Складання за результатами їх проведення Акту про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а відтак є правочином.
Враховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1- 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв»язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24 жовтня 2012 у справі № 6-116цс12, і яка, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом при вирішенні спору, для застосування наслідків недотримання вказаних вимог при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
За змістом ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання таких торгів недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених вище приведеними нормативними актами.
Як встановлено вище, на момент проведення електронних торгів 29 травня 2018 року спірна квартира знаходилася під забороною на підставі ухвали суду.
Крім того, як зазначено вище, спірна квартира з 2017 року є предметом спору в Солом»янському районному суді м. Києва між її дійсними власниками та ОСОБА_5
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не спростовується представниками відповідачів, предметом електронних торгів за поданою заявкою Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області спірна квартира є трикімнатною, загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 42,0 кв.м.
В той же час, відповідно до Свідоцтва про право власності від 15 січня 2014 року спірна квартира є двохкімнатною, загальним розміром 49, 40 кв.м., а житловою - 30, 5 кв.м.
/ а.с.17 - 19 /
Таким чином, на електронні торги було виставлено майно та проведено електронні торги на підробними документами і характер проданого майна не відповідає його характеристикам у правовстановлюючих документах на нього.
Виходячи з цього, суд вважає, що відповідачами фактично було продано майно, яке не належить особі, яка зазначена боржником у виконавчому провадженні, а тому відповідачі не могли бути продавцями даного майна.
Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
За змістом ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Такий висновок узгоджується з приписами ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру електронних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з електронних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Закону України «Про нотаріат»).
Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову пракику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз»яснено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Тобто, у разі недійсності правочину у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Виходячи з цього та сплачених позивачкою сум відповідачам, суд приходить до висновку про стягнення з Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області 654 626, 00 гр. вартості лоту, а з Державного підприємства «СЕТАМ» 34 454, 00 гр. гарантійного внеску.
Суд не приймає до уваги заперечення представників відповідачів у судовому засіданні та відзивах на позов, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Тобто, кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
При цьому, з точки зору закону, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і чи є залучені до участі в справі особи відповідальними за такі порушення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові в справі № 910/856/17 від 05 червня 2018 року та у справі № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18) від
21 березня 2018 року дійшла висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів.
Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів.
Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про недотримання вимог закону при проведенні електронних торгів з реалізації спірної квартири.
Згідно з п. 1 розділу VIII відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015 року № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, є організатором електронних торгів.
Відповідно до п. 1 розділу X Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
Згідно з п. 4 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору, виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи, що результатом електронних торгів є складання протоколу та Акту за їх результатами, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки і в частині визнання їх недійсними.
Виходячи з того, що позивачем була сплачена вартість лоту у розмірі 654 626, 00 гр., а також гарантійний внесок у розмірі 34 454, 00 гр., висновку суду про визнання проведених електронних торгів недійсними, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів зазначених коштів на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача 9 025, 20 гр. судового збору.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 215, 216,650, 655, 656, 657, 658, 662, Цивільного кодексу України,Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, проведені Державним ідприємством «СЕТАМ» 29 травня 2018 року.
Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 335635 від 29 травня 2018 року, складений за результатами првоедення електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1, сформований Державним ідприємством «СЕТАМ».
Визнати недійсним Акт про проведені електронні торги від 06 червня 2018 року, складений головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ігнатенко О.Б., та затверджений начальником відділу Хабловим В.М.
Стягнути Державного підприємства «СЕТАМ» / 01001 м.Київ вул.Стрілецька, 4-б, ЄДРПОУ 39958500 / на користь ОСОБА_4 / АДРЕСА_8, ІН НОМЕР_2 / 34 454, 00 гр. гарантійного внеску.
Стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області / 61024 м.Харків вул.Студентська, 5/6, ЄДРПОУ 34952440 / на користь ОСОБА_4 / АДРЕСА_8, ІН НОМЕР_2 / 654 626, 00 гр.
Стягнути з Стягнути Державного підприємства «СЕТАМ» / 01001 м.Київ вул.Стрілецька, 4-б, ЄДРПОУ 39958500 /, Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області / 61024 м.Харків вул.Студентська, 5/6, ЄДРПОУ 34952440 / 9 025, 20 гр. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31 січня 2019 року.
Суддя Л .А. Шереметьєва