Справа № 357/538/19
1-кп/357/628/19
01.02.2019 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква кримінальне провадження № 420181103600000050 від 04.05.2018 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семенівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, який проходить військову службу за контрактом у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 - солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор військової прокуратури Білоцерківського гарнізону: ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_5 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію»:
- від 17.03.2014 №303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII;
- від 06.05.2014 № 454/2014, затвердженого Законом України від 06.05.2014 № 1240-VII;
- від 21.07.2014 № 607/2014, затвердженого Законом України від 22.07.2014 № 1595-VII;
- від 14.01.2015 № 15/2015, затвердженого Законом України від 15.01.2015 № 113-VIII,
з 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 38 від 06.02.2017 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_3 , яким 06.02.2017 року укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки, зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду оператора - гранатометника зенітної ракетно - артилерійської батареї зенітного ракетно - артилерійського дивізіону військової частини у військовому званні «солдат».
Відповідно до наказу ТВО командира військової частини НОМЕР_1 №50 від 15.08.2017 року солдату ОСОБА_3 15.08.2017 року надана відпустка строком на 8 діб.
Згідно із затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 розпорядком дня, солдат ОСОБА_3 повинен був прибути на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 у АДРЕСА_3 о 8.00 годині 23.08.2017 року.
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.
Разом з тим, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу на вказаній посаді і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентували його діяльність, солдат ОСОБА_3 , бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, у порушення вищевказаних вимог Закону, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, о 8.00 годині 23.08.2017 року в умовах особливого періоду не з'явився вчасно з відпустки без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується по АДРЕСА_2 та по 22.11.2018 року проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
23.11.2018 року солдат ОСОБА_3 добровільно прибув до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 для подальшого проходження військової служби.
Обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав частково та пояснив, що останньому 15.08.2017 року надана була відпустка строком на 8 діб, з метою одруження. Оскільки в наказі про відпустку не зазначено було місце повернення до військової часті, ОСОБА_3 було не відомо куди останній повинен був повернутись після відпустки або у військову частину, до АДРЕСА_1 , або на передову, звідки він виїжджав у відпустку. Щиро каявся, просив пробачення.
Незважаючи на те, що обвинувачений свою вину у пред'явленому звинуваченні визнав частково, його вина підтверджується безпосередньо дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами, в їх сукупності, з урахуванням наступного.
Суд при дослідженні в судовому засіданні у порядку ст. 358 КПК України письмових доказів - документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, також встановив наступне.
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2017 року за № 50 вбачається, що вибув 15.08.2017 року зі складу сил та засобів що залучені до проведення АТО у район виконання завдань НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_1 ) АДРЕСА_4 у чергову відпустку солдат військової служби за контрактом ОСОБА_3 , оператор-гранатометник зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону; в АДРЕСА_1 - строком на 8 діб.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2017 року за № 70 встановлено, що солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 , оператора-гранатометника зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону з 23.08.2017 року вважати таким, що знаходиться в розпорядженні командира військової частини, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини.
Вказані документи суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено, останні прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу, що його вчинила та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також є достовірними, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.
Також суд вважає, що в їх сукупності підтверджуються, як дата, час, місце, так і способи вчинення злочину, тобто обставини визначені ст. 91 КПК України. При цьому, надані у ході судового розгляду показання обвинуваченого кореспондуються з даними відображеними у письмових доказах.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються з дослідженими письмовими доказами, суд приходить до висновку про доведення обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_3 та правильність його кваліфікації за ч. 4 ст. 407 КК України.
У зв'язку з викладеним суд визнає ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення: за ч. 4 ст. 407 КК України та його дії кваліфікує за ознаками - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчиненого особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
Керуючись вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що він раніше не судимий, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно, з місця проживання характеризується задовільно, одружений, але з дружиною спільно не проживають, є учасником антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областях та має відповідне посвідчення на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлені.
Приймаючи до уваги наявність пом'якшуючого та обтяжуючого покарання обставин, тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 407 ч. 4 КК України, застосувавши ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, яке можливе без ізоляції обвинуваченого від суспільства та попередження нових злочинів.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, 374 , 376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1