Іменем України
31 січня 2019 року
Київ
справа №555/874/17
адміністративне провадження №К/9901/18402/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №555/874/17
за позовом ОСОБА_1 до Костопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Костопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Мельничук Н.В., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук С.М., суддів: Бучик А.Ю., Мацького Є.М.,
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ;
- зобов'язати відповідача здійснити йому призначення та виплату пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 1 травня 2017 року.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Костопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Рівненської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що документами, які засвідчують особливий статус особи при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), а не судове рішення, яким установлено факт проживання особи на території зони посиленого радіоеклогічного контролю.
У поданих запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на нижченаведене.
Суди встановили, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, як особа, яка постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Голубенської сільської ради Березнівського району від 16.03.2017 №345 позивач з 30.04.1982 по 18.02.1989 та з 07.06.2013 по даний час проживає в с.Голубне Березнівського району Рівненської області, яке до 01.01.2015 згідно Постанови Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993 відносилося до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішеннями Березнівського районного суду Рівненської області (які набрали законної сили) від 30 жовтня 2013 року у справі №555/1620/13-ц встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 с.Голубне Березнівського району Рівненської області, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю з 18.02.1989 по 01.07.1990, а від 14 квітня 2017 року у справі №555/640/17 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 у вказаному населеному пункті з 01.07.1990 по 29.02.2000. При цьому, у вказаних вище судових рішеннях представник заінтересованої особи - Голубенської сільської ради Березнівського району визнав заяви про встановлення факту та не заперечував щодо обставин проживання позивача у вказані періоди в с.Голубне.
В квітні 2017 року позивач звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Листом №127/02 від 26.04.2017 Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі повідомлено позивача про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років з підстав не підтвердження факту постійного проживання в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993.
Уважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що наданими позивачем документами підтверджується, що він є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоеклогічного контролю 4 категорії та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами п.п.5 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, якщо вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на два роки та додатково один рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Як передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, документ, який засвідчує особливий статус особи, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування, (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 роки не менше 4 років.
Частинами 3, 4 статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Судами установлено, що до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норми ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачем додано: посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії серії НОМЕР_1 , довідку виконавчого комітету Голубенської сільської ради Березнівського району від 16.03.2017 №345 та копії рішень Березнівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року у справі №555/1620/13-ц та від 14 квітня 2017 року у справі №555/640/17.
Із вказаних досліджених судами документів убачається, що позивач станом на 01.01.1993 прожив у зоні посиленого радіологічного контролю більше 4-х років.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неможливості підтвердження обставин проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю судовими рішеннями, якими установлено такий факт, з огляду на те, що основними засадами судочинства згідно статті 129 Конституції України, є обов'язковість судового рішення.
Отже, встановлені судами обставини спростовують доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, що позивачем не надано належних документів, які підтверджують його проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4-х років станом на 01.01.1993 та дають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Таким чином, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку та необґрунтованість відмови Пенсійного органу у призначенні пенсії, оскільки наданими документами підтверджено факт проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 більше 4-х років.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Костопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року у справі №555/874/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
В.М. Кравчук ,
Судді Верховного Суду