Іменем України
31 січня 2019 року
Київ
справа №530/1641/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17370/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №530/1641/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 7 грудня 2016 року, ухвалену в складі головуючого судді Должко С.Р., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Тацій Л.В., суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії, починаючи з 1 червня 2016 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 22.11.2016 № 18-708/вих.-16, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (№1789-ХІІ) та здійснити відповідні виплати.
Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 7 грудня 2016 року позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 7 грудня 2016 року скасовано в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, починаючи з 1 червня 2016 року по 1 грудня 2016 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 22.11.2016 №18-708/вих.-16 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Як встановлено, ОСОБА_2 з квітня 2008 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років.
25.11.2016 ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за вислугою років за правилами статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (1789-ХІІ), згідно поданої довідки Прокуратури Полтавської області від 22.11.2016 № 18-708/вих.-16 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років.
Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області листом від 25.11.2016 року №20/Д-02 повідомило позивача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що з 01.04.2015 набрав чинності Закон України від 02.03.2015 за № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначено зокрема відповідно до Закону України "Про прокуратуру", а отже, за висновком відповідача, пенсії в порядку та на умовах визначених названим законом, не призначаються, а раніше призначені - не перераховуються.
Частково задовольняючи позов, суди виходили з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за вислугою років у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим прокурорам, а отже відмова управління ПФУ у здійсненні перерахунку пенсії є протиправною.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення судів та відмовити у позові.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги та скасування судових рішень з огляду на таке.
Відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, у редакції на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.
З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд враховує, що на час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 не містить.
На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Норма Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, якою внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України" не підлягає застосуванню у зв'язку із тим, що пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.
Ураховуючи наведені вище положення джерел права, Суд дійшов висновку про те, що з 1 грудня 2015 року - дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому УПФ, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, в межах розгляду даної справи має місце неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень повністю та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, що передбачено частинами першою та другою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області задовольнити.
Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 7 грудня 2016 року ухвалену та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
О.П. Стародуб ,
Судді Верховного Суду