Справа № 822/1821/18
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
31 січня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та прийняти постанову, якою направити адміністративний позов до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до незаконного винесення ухвали про відмову у відкритті провадження.
Відповідач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзиви на апеляційну скаргу.
30 січня 2019 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання вимог апеляційної скарги.
31 січня 2019 року до суду від представника Шепетівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, в якому зазначено про те, що відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 31.01.2019 року було винесено протокольну ухвалу.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, неоспорені факти про те, що 24 травня 2018 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, в якому просить визнати протиправними дії Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області щодо залишення без повідомної реєстрації Змін та доповнень до Колективного договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на 2017-2020 роки та зобов'язати Виконавчий комітет Шепетівської міської ради Хмельницької області провести повідомну реєстрацію Змін та доповнень до Колективного договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на 2017-2020 роки.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини у даній справі виникли внаслідок реалізації позивачем корпоративних прав, а тому даний спір не є публічно правовим та має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
09 липня 2018 року позивач з даним позовом звернувся до Господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04 жовтня 2018 року було закрито провадження у справі № 924/541/18, та зазначено, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Вважаючи ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року винесеною з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до суду для її скасування. Крім того, разом з апеляційною скаргою надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" було задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито провадження у справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення поняття «адміністративної справи» наведено у статті 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні Zand v. Austria від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Відповідно до роз'яснень викладених у п.3.1 Постанови Пленуму вищого господарського суду України " Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 віл 24.10.2011 року, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по - перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по друге: спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.09.2018 року у справі № 810/881/15 зазначив, що якщо вимога про скасування реєстраційної дії є основною, таку справу розглядає адміністративний суд. Якщо ця вимога є похідною від позову щодо підстави реєстрації, тоді справу розглядає загальний або господарський суд. При цьому, в означеній постанові судом касаційної інстанції відзначено, що правовий висновок про належність цієї категорії спорів до адміністративного судочинства надано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 липня 2018 у справі № 823/378/16, відступивши при цьому від правових висновків, викладених раніше у постановах від 04 та 18 квітня 2018 року (№ 817/1048/16 та № 804/1001/16 відповідно), а також у постанові Верховного Суду України від 14 липня 2016 (№ 826/4858/15)
Як встановлено з матеріалів справи, позивач оскаржує дії Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області щодо залишення без повідомної реєстрації Змін та доповнень до Колективного договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на 2017-2020 роки, та просить зобов'язати Виконавчий комітет Шепетівської міської ради Хмельницької області провести повідомну реєстрацію Змін та доповнень до Колективного договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на 2017-2020 роки.
Тобто, на переконання суду апеляційної інстанції, вимоги позивача стосуються лише реєстраційних дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій (тобто, дані вимоги є основними). Тобто, у справі, що розглядається, відповідач не виступає, як сторона договору, а виступає, як суб'єкт реєстрації.
За таких обставин, з огляду на предмет та підстави позову в даній справі, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не підсудний господарському суду, оскільки не підлягає під умови викладені вище.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає помилковою позицію суду першої інстанції, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а матеріали адміністративного позову передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно ч. 3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.