Іменем України
31 січня 2019 року
Київ
справа №2-а/0312/2318/11
провадження №К/9901/4820/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» до виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, треті особи - житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та скасування результатів конкурсу, за касаційною скаргою Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» на постанову Нововолинського міського суду Волинської області у складі головуючого судді Галушки О.Г. від 28 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Каралюса В.М., Затолочного В.С., Матковської З.М. від 1 жовтня 2015 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Радіоорганізація "Львівська жінка" звернулось в суд з позовом до виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, треті особи - житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та скасування результатів конкурсу, зобов'язання виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області призначити проведення конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська, повторно та належним чином повідомити дату його проведення у засобах масової інформації.
2. Ухвалою Нововолинського міського суду від 29.01.2015 року заявлену вимогу ПП "Радіоорганізація "Львівська жінка" про зобов'язання виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області призначити повторно проведення конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська та належним чином повідомити дату його проведення у засобах масової інформації залишено без розгляду.
3. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 02 січня 2008 року між ним та ЖКО Нововолинської міської ради було укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська від 02 січня 2008 року №25 та договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська від 02 січня 2008 року №29, що знаходиться за адресою: пр-т Перемоги, буд.2а м.Нововолинськ Волинської області. Додатками до зазначених договорів термін їх дії продовжено до 30 листопада 2010 року. 15 листопада 2010 року філія звернулась до орендодавця із заявою про продовження терміну дії договорів оренди не менше як на два роки, мотивуючи тим, що відповідно до чинного законодавства засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. У відповідь було повідомлено, що вказані приміщення вже подані на конкурс на право оренди майна, у якому філія ПП "Радіоорганізація "Львівська жінка" має право взяти участь.
Позивач вважає, що всупереч покладеному на орган місцевого самоврядування обов'язку щодо повідомлення заявників про дату запланованого проведення конкурсу та оприлюднення Положення про порядок проведення конкурсу на право оренди майна міської комунальної власності, останній не повідомив, або повідомив лише окремих осіб про дату проведення конкурсу, а отже дата проведення конкурсу відповідачем прихована умисно з метою надання переваги іншим конкурсантам. Зазначив, що орендодавцем не повідомлялося у передбаченій чинним законодавством формі про наміри розірвати договір, орендовані філією ПП "Радіоорганізація "Львівська жінка" приміщення були виставлені на конкурс ще до закінчення терміну дії договору оренди. Окрім того, виконавчим комітетом Нововолинської міської ради всупереч нормам чинного законодавства надано перевагу у конкурсі не орендарю, який тривалий час орендував приміщення та добросовісно виконував свої зобов'язання, а іншому суб'єкту господарювання. Зазначив також, що станом на сьогоднішній день філією сплачується орендна плата та виконуються інші умови договорів, яку ЖКО, незважаючи на незгоду продовжити термін дії договорів, не повертає. Просить позов задоволити, визнати недійсними та скасувати результати конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Нововолинської міської ради.
4. Позивач 16 лютого 2015 року та 26 лютого 2015 року уточнив заявлені вимоги, про що подав відповідні письмові заяви. Уточнені вимоги мотивує тим, що згідно чинного законодавства приміщення, які передані для прямого призначення студій, не перепрофільовуються і згідно ст.6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передаються тільки у безстрокову оренду, тобто передаються без права вимог на повернення орендодавцем і повертаються лише за волею орендаря. Позивач зазначив, що за кошти ПП "РО "Львівська жінка" відповідно до умов договору від 18 червня 2002 року було повністю технологічно переобладнано нежитлове приміщення у виробничий цех базової станції студії ЗМІ, в якому не було ні вікон, ні дверей, були прориті підземні ходи комунікаціями, в стінах прокладено десятки комунікаційних магістралей кабелями QR-440. RG-11, проведено капітально-будівельні роботи всіх стаціонарних перегородок, стіни покрито пластиком з шумовідведенням у відповідності до норм студій телебачення, проведено шинний монтаж заземлених установок, стаціонарно встановлена базова станція КТ, сцена відеозйомки, стаціонарні пульти прямої трансляції, електрощитові, реверсне обладнання зворотніх сигналів, колектор, апаратна тест-сигналів, студія монтажу, залита бетоном та постелена підлога з невід'єднаними стаціонарними комунікаціями в ній всього міста, й технологічно як єдине ціле з'єднано цех з приймально-передаючим портом, з підземними та наземними кабельними комунікаціями цілого міста, в цеху оснащено 21 робоче місце для забезпечення цілодобового режиму роботи, додатково обладнаний санвузол з каналізаційними відводами та водопостачанням, встановлені всі двері, наглядові вікна відеостудії, пожежна сигналізація, все, що стосується роботи телестудій з сучасним обладнанням. В свою чергу, відповідач згідно договору забезпечив електричним живленням, теплом та зобов'язався вжити всіх необхідних заходів для збереження, охорони, захисту та недопущення пошкодження обладнання студії, що є власністю ПП "РО "Львівська жінка". По закінченню будівництва відповідач прийняв цілісний об'єкт нерухомості в державну експлуатацію закінченого об'єкта будівництва за підписом голови комісії. Оскільки відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" таке майно в цілісному майновому комплексі підлягає викупу орендарем, ПП "РО "Львівська жінка" звернулось безпосередньо до Нововолинської міської ради Волинської області, яка рішенням від 15.10.2008 року №24/4 вирішила включити до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації способом викупу, вбудоване приміщення за адресою: проспект Перемоги, буд.2а м.Нововолинськ, під офіс, студію та станцію кабельного телебачення для ПП "РО "Львівська жінка", чим повністю узаконила дане приміщення в розпорядженні власника цілісного майнового комплексу "системи кабельного телебачення" як закінченого об'єкта будівництва і зобов'язала відповідача вчинити дії щодо його приватизації. Окрім того, рішенням сесії Нововолинської міської ради від 23.06.2004 року №13/4 для філії ПП "РО "Львівська жінка" виділено додаткове приміщення площею 57,8 кв.м. для міської студії кабельного телебачення, яке згідно ст.6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передається тільки у безстрокову оренду і подальше перепрофілювання цих об'єктів інформаційної діяльності забороняється. Вказав також, що відповідач при призначенні конкурсу на право оренди цілісного майнового комплексу не виконав обов'язкові функції відповідно до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна двох і більше суб'єктів права власності. Відповідач, керуючись Законом України "Про бюджет України на 2010 рік", використав лише презумпцію, оскільки у даному Законі не вказано, що підлягають конкурсу приміщення, які згідно законодавчої бази можуть бути тільки у безстроковій оренді і на які забороняється перепрофілювання, а також ті, що згідно рішень міських рад передані на приватизацію конкретним суб'єктам права власності. Вважає, що відповідач своїми діями грубо порушив Конституцію України щодо непорушності права власності, порушив законне право на діяльність юридичної особи, її свободи та інтереси, порушив права працівників, які опинились без роботи та без запису у трудовій книжці, оскільки КЗпП України не передбачає такого звільнення з роботи, порушив права по правочинах всіх адаптованих до України контрагентів світових каналів телебачення, порушив права членів територіальної громади м.Нововолинська, які при наявності договорів щодо надання послуг саме в день Незалежності України 2011 року залишились без телебачення та інтернету.
Згідно уточнених позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії виконавчого комітету Нововолинської міської ради по проведенню 29 листопада 2010 року конкурсу, який оформлений протоколом №22 від 29 листопада 2010 року, по визначенню переможця конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська, та скасувати результати конкурсу в частині, на якому прийнято рішення, оформлене цим протоколом, відповідно до п.4.1 Положення про порядок проведення конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська, про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 та надання йому в оренду приміщень площею 83,8 кв.м та 57,8 кв.м, що за адресою: пр-т Перемоги, 2а, м.Нововолинськ Волинської області, як такому, що запропонував найвищий розмір орендної плати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 28 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення судів мотивовано тим, що при розгляді справи було встановлено, що при проведенні конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська відповідачем було дотримано вимог чинного законодавства та зокрема Порядку проведення конкурсу на право оренди майна затвердженим рішенням Нововолинської міської ради Волинської області № 6/2 від 17.12.2002 року, позивач офіційно приймав участь у цьому конкурсі, а тому позивач належними доказами не підтвердив правомірність заявлених ним вимог, а наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про протиправність дій відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПП "РО "Львівська жінка" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 28 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договорами оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська №25 від 02.01.2008р. та №29 від 02.01.2008р., Житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради (як балансоутримувач об'єктів оренди Житлово-комунальних підприємств №1, №2 та Житлово-експлуатаційної контори №3 м.Нововолинська згідно рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області "Про передачу об'єктів оренди" №576 від 25 грудня 2007 року) та Нововолинська філія приватного підприємства "Радіоорганізація "Львівська жінка"" 02 січня 2008 року уклали договори оренди нежитлових приміщень площею 83,8 кв.м та 57,8 кв.м, що знаходяться за адресою: пр-т Перемоги, 2А, м.Нововолинськ, строк дії яких було встановлено до 11.10.2008 року.
Згідно з п.6.3 умов договорів, після закінчення строку їх дії, останні можуть бути продовжені на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором і не передбачається автоматичного їх продовження за мовчазною згодою сторін.
Як видно із копій заяви ПП "Радіоорганізація "Львівська жінка" та додатків до договорів, які підписували сторони, строк дії договорів було продовжено за взаємною згодою по 30.11.2010 року.
Листом №458/01-07 від 20.10.2010 ЖКО Нововолинської міської ради повідомило орендаря - НФ ПП "Радіоорганізація "Львівська жінка" про закінчення дії договорів оренди та можливість приймання участі у конкурсі, оскільки на виконання положень ч.1. ст.72 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" у 2010 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
18 листопада 2010 року, було оприлюднено перелік об'єктів нерухомого майна, які пропонувались Нововолинською міською радою для здачі в оренду на конкурсній основі, де вказано, що об'єкти нерухомого майна за адресою: пр-т Перемоги, 2а м.Нововолинськ Волинської області, загальною площею 83,8 кв.м та 57,8 кв.м, які знаходяться на І-му поверсі будівлі, пропонуються для здачі в оренду для здійснення підприємницької діяльності.
Житлово-комунальним об'єднанням виконавчого комітету Нововолинської міської ради було оголошено конкурс на право укладення договору оренди нежитлових приміщень за адресою: пр-т Перемоги, 2а м.Нововолинськ Волинської області, загальною площею 83,8 кв.м та 57,8 кв.м.
Факт завчасного повідомлення учасників конкурсу про необхідність проведення конкурсу на право оренди спірних приміщень, термін дії договорів на які закінчується, та про їх право взяти участь у конкурсі підтверджується копією листа виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 16.11.2010 року №92 про розміщення оголошення в газеті "Наше місто" та копією витягу із газети "Наше місто" від 18.11.2010 року, де розміщено вказане оголошення, а також письмовим повідомленням, адресованим директором НФ ПП "Радіоорганізація "Львівська жінка" ОСОБА_5 генеральному директору ЖКО Нововолинської міської ради.
Участь у конкурсі на право укладення договору оренди вищевказаних приміщень взяли три претенденти: ОСОБА_5 - директор НФ ПП "Радіоорганізація "Львівська жінка", підприємці ОСОБА_6 та ОСОБА_2, що підтверджується їх особистими заявами на участь в конкурсі, протоколом засідання конкурсної комісії по визначенню переможця конкурсу на право оренди майна №22 від 29.11.2010 року та письмовим повідомленням, скерованим керівнику НФ ПП "РО "Львівська жінка".
Як вбачається із рішення оформленого протоколом №22 від 29.11.2010 року засідання конкурсної комісії по визначенню переможця конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська, право на оренду нежитлових приміщень ( площею 83,8 кв.м та 57,8 кв.м, І поверх), які знаходяться за адресою: п-т Перемоги, 2А надано підприємцю ОСОБА_2 , як переможцю конкурсу.
Рішенням господарського суду Волинської області від 31 січня 2011 року, яке набрало законної сили 30 березня 2011 року, виселено Нововолинську філію приватного підприємства "Радіоорганізація "Львівська жінка" із орендованого приміщення, що по пр-ту Перемоги, 2а в м.Нововолинську.
Позивач вважаючи протиправними дії виконавчого комітету Нововолинської міської ради по проведенню 29 листопада 2010 року конкурсу, який оформлений протоколом №22 від 29 листопада 2010 року, по визначенню переможця конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська, не погоджуючись з результатами конкурсу в частині, на якому прийнято рішення, оформлене цим протоколом, відповідно до п.4.1 Положення про порядок проведення конкурсу на право оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Нововолинська, про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 та надання йому в оренду приміщень площею 83,8 кв.м та 57,8 кв.м, що за адресою: пр-т Перемоги, 2а, м.Нововолинськ Волинської області, як такому, що запропонував найвищий розмір орендної плати, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Судами не враховано наявність у власності ПП РО «Львівська жінка» інформаційно-виробничого майнового комплексу «Системи кабельного телебачення» м.Нововолинська за адресою Перемога 2 а, не враховано, що відповідач фактично виставив на конкурс 29.11.2010 року чужий цілісний інформаційно-майновий комплекс, а також порушив зобов'язання попереднього договору від 18.06.2002 року. Виставляючи на конкурс приміщення за вказаною адресою, відповідач проігнорував рішення Нововолинської міської ради № 244 від 15.10.2008, яким включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації способом викупу, вбудоване приміщення за адресою: проспект Перемоги, буд.2а м.Нововолинськ, під офіс, студію та станцію кабельного телебачення для ПП "РО "Львівська жінка".
8. Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу ПП РО «Львівська жінка», в яких зазначено, що орендоване позивачем приміщення є комунальною власністю і ні за яких умов не може входити до складу цілісного майнового комплексу ПП "РО "Львівська жінка", на чому наполягає позивач, посилаючись на Закон України "Про оренду державного і комунального майна" і при цьому, застосовуючи його на свій розсуд до приватного підприємства. Крім того, нормами цього Закону передбачається наявність у господарського об'єкта земельної ділянки, на якій він розміщений, а така ділянка позивачу не надавалась. Зазначає, що оскільки приміщення міської комунальної власності, яке перебувало в оренді ПП "РО "Львівська жінка", не могло входити до складу його цілісного майнового комплексу, а тому не відповідає дійсності твердження позивача про те, що на конкурс був виставлений цілісний майновий комплекс належний ПП "РО "Львівська жінка", натомість об'єктами оренди були нежитлові приміщення міської комунальної власності.
9. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, ФОП ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу ПП РО «Львівська жінка» та пояснив, що відповідачем дотримано передбачену процедуру щодо проведення конкурсу, кожен учасник конкурсу мав змогу познайомитись із порядком проведення конкурсу та вияснити, яким саме чином буде відбуватись засідання конкурсної комісії та з'ясувати всю необхідну інформацію про конкурс. Позивач звернувся з заявою на участь у конкурсі першим, у зв'язку з чим він володів усією необхідною інформацією. Крім того, представник позивача ПП "РО "Львівська жінка" був присутній на засіданні конкурсної комісії і брав безпосередньо участь у ньому, зокрема звертався до неї із заявами та пропозиціями щодо розміру орендної плати. Зазначив, що серед трьох претендентів саме ОСОБА_2 було запропоновано найбільший розмір орендної плати, тому його було визначено переможцем конкурсу. На момент проведення конкурсу спірні приміщення перебували у власності територіальної громади м.Нововолинськ, а позивач не навів доказів начвності у нього права на ці приміщення. Позивача ніхто із орендованих ним приміщень достроково не виселяв, він користувався ними до кінця дії договору оренди, після чого його було виселено на підставі рішення господарського суду, тобто дані приміщення цілком законно були повернуті власнику - територіальній громаді міста Нововолинська, і виставлені на конкурс на право оренди комунального майна. Крім того, позивач стверджує про існування у нього майнових прав на оспорюване приміщення і метою подання позову є не відновлення порушених праві при проведенні конкурсу на право оренди майна, а встановлення певних юридичних фактів щодо наявності у позивача майнових прав.
10. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
11. За правилами частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
12. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
13. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
14. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
15. У цій адміністративній справі виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради надавати право оренди зазначених земельних ділянок комунальної власності шляхом проведення конкурсу.
Таким чином, предметом розгляду у цій справі є не стільки дії та рішення Виконавчого комітету Нововолинської міської ради як суб'єктів, наділених владно-управлінськими функціями, скільки незгода Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» з передачею в оренду зазначених об'єктів комунальної власності і в подальшому укладенням договорів оренди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом оскаржувані Приватним підприємством «Радіоорганізація «Львівська жінка» по проведенню 29 листопада 2010 року конкурсу, який оформлений протоколом №22 від 29 листопада 2010 року по визначенню переможця конкурсу на право оренди майна, який є актом індивідуальної дії та вичерпав свою дію, оскільки вже був реалізований шляхом укладення договорів оренди спірних земельних ділянок з третьою особою ФОП ОСОБА_2 (згідно з рішенням господарського суду Волинської області від 31 січня 2011 року).
За таких обставин між Приватним підприємством «Радіоорганізація «Львівська жінка» та ФОП ОСОБА_2 існує спір про право.
16. За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
17. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
18. З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне.
Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Визнання незаконним та скасування вищезазначеного рішення відповідача впливає на права третьої особи, а тому в цьому випадку існує спір про право, що, у свою чергу, унеможливлює його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
19. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний із реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
20. Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
21. За змістом частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
За таких обставин в цьому випадку правовідносини між сторонами мають господарсько-правовий, а не публічно-правовий характер, що обумовлює звернення з цим позовом в порядку господарського судочинства з урахуванням суб'єктного складу сторін.
Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
22. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 330/2010/16-а (провадження № 11-754апп18).
23. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.
24. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
25. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
26. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
27. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).
28. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).
29. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Керуючись статтями 339, 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» - задовольнити частково.
Постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 28 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року - скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» до виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, треті особи - житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та скасування результатів конкурсу - закрити.
Роз'яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В.Коваленко
Судді: Я.О.Берназюк
М.І.Гриців