Справа № 461/7176/18
Провадження № 1-кп/461/184/19
31.01.2019 року
Галицький районний суд міста Львова
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року обвинувачена ОСОБА_4 була оголошена у розшук та органам поліції надано дозвіл на її затримання метою приводу до суду.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до п'яти років. Обвинувачена належним чином не виконує свої процесуальні обов'язки, не з'являється за викликом суду. Злочин, в якому ОСОБА_4 обвинувачується у цьому провадженні, вчинений нею в період іспитового строку, що зумовлює призначення їй покарання з реальним його відбуттям у разі визнання винною. Прокурор вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченої та просить обрати захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Зазначив, що ризики ухилення ОСОБА_4 від суду підтверджуються її неналежною процесуальною поведінкою та вчинення нового злочину.
Обвинувачена під час розгляду судом клопотання у його задоволенні просила відмовити та обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинуваченій в ході розгляду справи було роз'яснено право на залучення до участі у справі захисника, проте від такого права ОСОБА_4 відмовилася.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Пунктом 24 ст. 3 КПК України визначено, що судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Тому, на даному етапі судового провадження суд не перевіряє обґрунтованість підозри. Це може бути перевірено лише під час дослідження доказів.
Суд вважає, що прокурором в повному обсязі доведене існування ризику, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання обвинуваченою встановленню істини у справі шляхом її ухилення від суду, про що свідчить її неналежна процесуальна поведінка. Так, раніше у цьому ж провадженні обвинувачена 06 та 28 листопада 2018 року за викликом суду не прибула, про поважні причини своєї неявки суд не повідомила. Приводи обвинуваченої органом Національної поліції виконані не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать з об'єктивних причин, законослухняну поведінку обвинуваченої.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає можливим в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу обвинуваченій у розмірі, достатньому для забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», тобто до 31 березня 2019 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити розмір застави - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 28850 грн. 00 коп.
Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинувачену ОСОБА_4 :
1) прибувати за викликом суду у кримінальному провадженні;
2) не відлучатися з міста Львова без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
4) утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим у справі;
5) здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт для виїзду за кордон.
Зазначені обов'язки дійсні протягом двох місяців з дня застосування.
Попередити обвинувачену ОСОБА_4 , що у випадку невиконання покладених на неї зобов'язань застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Зобов'язати орган опіки та піклування - Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради про необхідність забезпечення супроводу малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1