31 січня 2019 року
Київ
справа №813/2760/17
адміністративне провадження №К/9901/2660/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
до Львівського торговельно-економічного університету про стягнення заборгованості
про стягнення заборгованості,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Львівського торговельно-економічного університету про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості відмовлено.
На вказане рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року зазначену скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано скаржнику строк у десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не погодившись зі вказаною ухвалою, 17 січня 2019 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду вказаним судом.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року з 15 грудня 2017 року скасовано пільги Пенсійного фонду України та його органів щодо сплати судового збору. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до пункту 18 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були. Тому вважає, що існують об'єктивні причини неможливості сплати Управлінням судового збору.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ухвалою суду було залишено без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги. На виконання вказаної ухвали на адресу суду не надійшли документи, про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі.
З урахування наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про повернення апеляційної скарги останньому у зв'язку з неусуненням її недоліків.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виходив з того, що останнім у встановлений строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.
Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та частини п'ятої статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.
Крім того, суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 14 січня 2019 року у справі № 461/6614/17, від 17 січня 2019 року у справі № 1340/3701/18 та від 21 січня 2019 року у справі № 1340/3489/18, в яких суд касаційної інстанції прийняв аналогічне рішення у справах за касаційною скаргою того ж скаржника (Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області), з тих самих підстав касаційного оскарження та за такої ж форми касаційної скарги.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Львівського торговельно-економічного університету про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
М.І. Гриців
Н.В. Коваленко