22 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5492/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп",
відповідач-1 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,
відповідач-2 - Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
розглянув в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 13.09.2018
у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Зубець Л.П., Смірнова Л.Г.
та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 14.06.2018
у складі судді Борисенко І.І.
за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
про зміну порядку виконання рішення
у справі № 904/5492/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
про стягнення 4 193 876, 12 грн.
1. 11.10.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Північного апеляційного господарського суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі №904/5492/15 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. 22.10.2018 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 12.10.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі №904/5492/15 в порядку статей 286-288 ГПК України та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5492/15 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018;
4. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5492/15 було визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018.
5. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області строк на касаційне оскарження; відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області сплату судового збору на суму 1 762 грн. із зобов'язанням надати Верховному Суду до 05.12.2018 докази сплати зазначеної суми судового збору; відкрито касаційне провадження у справі №904/5492/15 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ухвалено здійснити перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та ухвали Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6. 04.12.2018 поштовим відправленням Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області направило на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про долучення до матеріалів платіжного документа про сплату судового збору на суму 1 762 грн.
7. 26.10.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли письмові пояснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області щодо вимог його касаційної скарги.
8. Відзивів на касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не надходило.
Розгляд позовних вимог та прийняті по суті спору судові рішення
9. 24.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" (далі - ТОВ ЗТФ "МіКомп", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, відповідач-1) та Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 4 193 876, 12 грн. безпідставно утримуваних грошових коштів за наслідком перепродажу об'єкта приватизації після розірвання з позивачем первісного договору купівлі-продажу.
10. 03.12.2015 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено, стягнено з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" грошові кошти в розмірі 4 193 876, 12 грн., сплачені платіжними дорученнями: №4678 від 14.11.2006 на суму 3 984 182, 58 грн.; №4090 від 11.10.2006 на суму 174 744, 62 грн., №4262 від 20.10.2006 на суму 34 948, 92 грн. на розрахунковий рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровські області №37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровській області за Договором купівлі-продажу "Об'єкта незавершеного будівництва 9-ти поверховий житловий будинок", що продано на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85 від 18.10.2006; зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відповідно до пункту 2.8 "Порядку перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна" від 27.06.2006 №1704007 на підставі розрахункового документа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області перерахувати стягнені кошти з рахунку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, ідентифікаційний код 1347337, р/р №37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровській області) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" (51931, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, проспект Леніна, 43, ідентифікаційний код 21873749, р/р №26002300004201 у ПАТ "Платінум Банк" м. Київ, МФО 380388, код ЄДРПОУ - 21873749); стягнено з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" 73 080 грн. судового збору.
11. 21.07.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 залишено без змін.
12. 07.03.2017 постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2017 у справі №904/5492/15 постанову апеляційного суду від 21.07.2016 та рішення місцевого суду від 03.12.2015 залишено без змін.
13. 15.02.2018 Постановою Верховного Суду у справі №904/5492/15 відмовлено у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.03.2017.
Провадження з розгляду заяви відповідача-1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі про задоволення позовних вимог
14. 15.03.2018 до місцевого суду надійшла заява відповідача-1 - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області про зміну порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 37988155) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 та яке набрало законної сили 07.03.2017, у справі №904/5492/15, стягнути кошти з Державного бюджету України на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" (51931, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, проспект Леніна, 43, ідентифікаційний код 21873749, р/р №26002300004201 у ПАТ "Платінум Банк", м. Київ, МФО - 380388, код ЄДРПОУ 21873749).
14.1. В обґрунтування вимог заявник зазначив, що до відповідача-1 - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області надійшов лист від 05.03.2018 №07-08/153-2565 відповідача-2 - Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області щодо визначення реєстраційного рахунку та кодів економічної класифікації для здійснення безспірного списання коштів у строк до 13.03.2018 у зв'язку з надходженням до органу держказначейства Постанови Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №904/5492/15, якою поновлено виконання прийнятих по суті спору рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій про задоволення позову та стягнення з відповідача-1 на користь позивача 4 193 876, 12 грн. безпідставно утримуваних грошових коштів за наслідком перепродажу об'єкта приватизації після розірвання укладеного з позивачем договору купівлі-продажу та 73 080 грн. судового збору.
14.2. Відповідач-1, з посиланням на приписи статей 23, 43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), статті 14 Закону України "Про Фонд державного майна України" та пункту 6 Порядку перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №1271/2065 від 30.12.2015, доводив, що кошти, виручені Фондом державного майна України та його територіальними органами від продажу державного майна, не перебувають на їх рахунках, так як протягом трьох робочих днів після їх одержання такі кошти перераховуються до Державного бюджету України; незважаючи на те, що фінансування та матеріально-технічне забезпечення Фонду державного майна України та його територіальних органів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виконання РВ ФДМУ по Дніпропетровській області рішення місцевого суду від 03.12.2015 у даній справі шляхом перерахування на банківський рахунок позивача спірної суми грошових коштів не є можливим, оскільки рахунок №37188500900001 для обліку коштів від приватизації державного майна, відкритий у відділенні державного казначейства для коштів від приватизації державного майна, не можна ототожнювати з рахунками, з яких органами казначейства стягуються кошти державного і місцевого бюджетів на підставі виконавчих документів.
15. 14.06.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва відмовлено у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про зміну порядку та способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15.
15.1. Місцевим судом встановлено, що за результатами розгляду позовних вимог у справі №904/5492/15 Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 03.12.2015 про стягнення з РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на користь ТОВ ЗТФ "МіКомп" грошових коштів в розмірі 4 193 876, 12 грн. та 73 080 грн. судового збору. Зазначене рішення залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили 25.01.2016; 04.02.2016 місцевим судом видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015.
15.2. Судом встановлено, що рішення місцевого суду від 03.12.2015 у даній справі в добровільному поряду виконано не було, у зв'язку з чим позивач, як стягувач, звернувся до органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання зазначеного судового рішення; 27.12.2016 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження та надано Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області строк у десять днів для самостійного виконання виконавчого документа, однак, рішення суду у зазначений строк не виконано.
15.3. Судом встановлено, що на виконання наказу місцевого суду №904/5492/15 від 04.02.2016 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області звернулося з листом №12-08/26-132 від 05.01.2017 до РВ ФДМУ по Дніпропетровській області з вимогою надати органу казначейства відповідні розрахункові документи щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ ЗТФ "МіКомп" для належного виконання рішення суду від 03.12.2015 у справі №904/5492/15.
15.4. Місцевим судом встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 18.07.2017 у даній справі змінено спосіб виконання рішення місцевого суду від 03.12.2015 в частині зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відповідно до пункту 2.8 "Порядку перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна" від 27.06.2006 №1704007 на підставі розрахункового документа РВ ФДМУ по Дніпропетровській області перерахувати стягнені кошти з рахунку РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на рахунок ТОВ ЗТФ "МіКомп" та визначено спосіб виконання рішення шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відповідно до пункту 2.8 "Порядку перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна" від 27.06.2006 №1704007 на підставі рішення місцевого суду від 03.12.2015 перерахувати стягнені кошти з рахунку РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на рахунок ТОВ ЗТФ "МіКомп" в установі банку.
16. Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача-1 про зміну порядку виконання рішення суду, місцевий суд виходив з того, що РВ ФДМУ по Дніпропетровській області є відповідачем у справі та боржником у виконавчому провадженні, а тому зміна порядку виконання прийнятого по суті спору рішення суду не є доцільним та не сприятиме його фактичному виконанню; а також з посиланням на те, що відсутність можливості акумулювання коштів від продажу об'єктів державного майна на рахунках РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та їх перерахування у триденний термін в повному обсязі до Державного бюджету України, не є такими обставинами, що істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 4 193 876, 12 грн. коштів і 73 080 грн. судового збору.
17. РВ ФДМУ по Дніпропетровській області не погодилося з прийнятою місцевим судом ухвалою від 14.06.2018 та звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву РВ ФДМУ по Дніпропетровській області про зміну порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15.
17.1. В обґрунтування вимог апеляційної скарги РВ ФДМУ по Дніпропетровській області зазначило, що ухвала місцевого суду про відмову у зміні порядку виконання рішення суду від 03.12.2015 прийнята за умов неповноти дослідження обставин справи, що є порушенням вимог статті 86 ГПК України, та неправильного застосування до спірних правовідносин законодавства, що визначає порядок виконання судових рішень про повернення грошових коштів, зарахованих до Державного бюджету України за наслідком продажу державного майна під час його приватизації. Скаржник доводив, що за наслідком перерахування спірних грошових коштів з рахунку РВ ФДМУ по Дніпропетровській області до Державного бюджету України такі кошти набули статусу коштів державного бюджету, а тому підлягають поверненню з Державного бюджету України.
18. 13.09.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі №904/5492/15 - без змін.
19. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду щодо застосування до спірних правовідносин приписів процесуального закону та законодавства, що визначає порядок повернення з державного бюджету коштів, виручених від продажу державного майна, у разі розірвання договорів купівлі-продажу з покупцями, та не вбачав підстав для скасування прийнятої місцевим судом ухвали від 14.06.2018 про відмову у зміні порядку виконання рішення суду від 03.12.2015 у справі №904/5492/15.
20. Доводи апеляційної скарги про те, що виконання відповідачем-1 судового рішення щодо перерахування грошових коштів на рахунок позивача не є можливим, оскільки на рахунку РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, відкритому у відділенні органу держказначейства для обліку коштів від приватизації державного майна, кошти, виручені від продажу державного майна не зберігаються, а перераховуються до державного бюджету, тому повернення коштів покупцям має здійснюватися з Державного бюджету України, суд апеляційної інстанції відхилив, як необґрунтовані, та зазначив, що кошти від продажу спірного майна були перераховані позивачем-покупцем на рахунок РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, як продавця та органу управління державним майном, у зв'язку з чим рішення суду про повернення покупцю спірної суми грошових коштів внаслідок розірвання договору купівлі-продажу має бути виконане саме РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, яке є відповідачем у даній справі.
Доводи скаржника-1 (позивач у справі)
21. Скаржник з посиланням на приписи статей 15, 45 БК України доводив, що спірні грошові кошти, виручені РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від продажу об'єкта нерухомості в порядку приватизації державного майна, після їх перерахування відповідачем-1, як продавцем, на казначейський рахунок набули статусу коштів Державного бюджету України, а тому після розірвання договору купівлі-продажу такі кошти підлягали поверненню позивачу-покупцю з Державного бюджету України, а не з рахунку РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, відкритому в управлінні держказначейства для обліку коштів від приватизації державного майна, що є цільовим та не передбачає акумуляції на ньому коштів від продажу об'єктів приватизації.
22. Скаржник зазначив, що в порушення статті 331 ГПК України, що передбачає можливість зміни порядку та способу виконання судового рішення за умов існування обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим його виконання, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність об'єктивних умов, які ускладнюють виконання рішення суду від 03.12.2015 у даній справі шляхом зобов'язання відповідача-1 повернути на рахунок позивача грошові кошти, сплачені покупцем за придбаний об'єкт приватизації, так як спірну суму коштів перераховано відповідачем-1, як продавцем, до Державного бюджету України і такі кошти можуть бути повернені лише з Державного бюджету України для забезпечення належного виконання прийнятого по суті спору рішення і захисту майнових прав позивача-покупця.
Доводи скаржника-2 (відповідач-2 у справі)
23. Скаржник зауважив, що в силу приписів статті 14 Закону України "Про Фонд державного майна України" та пункту 15 Положення про РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, затвердженого наказом Голови ФДМУ від 16.07.2012, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, видатки територіального органу ФДМУ передбачаються кошторисом; у РВ ФДМУ по Дніпропетровській області паспортом бюджетної програми передбачаються кошти по КПКВ 6611010 "Керівництво та управління у сфері державного майна" та 66111020 "Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна", однак, згідно із затвердженими програмами відсутні витрати на повернення коштів від приватизації державного майна; отже, повернення РВ ФДМУ по Дніпропетровській області грошових коштів на рахунок позивача-покупця не є можливим, оскільки після їх зарахування на відкритий органом держказначейства рахунок відповідача-1 для обліку коштів від приватизації державного майна спірні кошти були перераховані відповідачем-1 до Державного бюджету України, а тому набули статусу коштів державного бюджету.
Доводи інших учасників справи
24. Відзивів на касаційні скарги ТОВ ЗТФ "МіКомп" та РВ ФДМУ по Дніпропетровській області не надходило.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
25. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-XII від 06.11.1991, чинній до 15.12.2017
Частина 1 статті 115 - рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частина 1 статті 116 - виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
26. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017
Частина 1 статті 331 - за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.
Частина 2 статті 331 - підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частина 7 статті 331 - про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
27. Бюджетний кодекс України в редакції, чинній станом на 03.12.2015 (дата прийняття рішення місцевим судом)
Частина 1 статті 2 - у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: надходження бюджету - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів (пункт 37 частини 1 цієї статті).
Частина 1 статті 15 - джерелами фінансування бюджету є, зокрема, кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету (пункт 2 частини1 цієї статті).
Частина 1 статті 23 - будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Частина 1 статті 43 - при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства. В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.
Частина 4 статті 45 - податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
28. Закон України "Про Фонд державного майна України"
Частина 1 статті 5 - Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації (абзац 10 пункту 2 частини1 цієї статті).
Частини 1, 2 статті 6 - Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
29. Порядок перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації державного майна, затверджений наказом Державного казначейства України, Фонду державного майна України №212/2057 від 19.11.2003 (чинний на дату прийняття рішення місцевим судом 03.12.2015)
Пункт 1.1. - надходження від приватизації державного майна та інші надходження, безпосередньо пов'язані з приватизацією підприємств, належать до джерел фінансування державного бюджету.
Пункт 2.1. - Фонду державного майна України та органам приватизації в Державному казначействі України та управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відкриваються два рахунки за балансовим рахунком 3718 "Рахунок для обліку коштів від приватизації майна" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119 (зі змінами). На перший рахунок зараховуються у повному обсязі кошти, одержані від приватизації державного майна, інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації. На другий рахунок зараховуються кошти, одержані від приватизації об'єктів комунальної власності, якщо органами місцевого самоврядування були делеговані державним органам приватизації відповідні повноваження.
Пункт 2.2. - органи Державного казначейства України наступного дня після зарахування коштів на рахунки органів приватизації передають представникам Фонду державного майна України виписки із зазначених рахунків та реєстр розрахункових документів до них.
Пункт 2.3. - на підставі платіжних доручень, підготовлених Фондом державного майна України чи органами приватизації і наданих Державному казначейству України або відповідним органам Державного казначейства України протягом трьох робочих днів після отримання виписки, кошти, одержані від приватизації державного майна, за вирахуванням податку на додану вартість, розподіляються згідно з нормативами, затвердженими законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, та перераховуються на рахунки, відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень) за балансовими рахунками 3231 "Інші кошти, залучені до загального фонду державного бюджету", 3232 "Інші кошти, залучені до спеціального фонду державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Держаказначейства України від 28.11.2000 №119.
Пункт 3.2. - в органах Державного казначейства України кошти, які надходять від приватизації майна, обліковуються на рахунках, відкритих відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119 (зі змінами).
30. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (в редакції станом на дату прийняття 03.12.2015 рішення місцевим судом)
Пункт 1 - цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Пункт 3 - рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пункт 26 - безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
31. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України та переглядаючи справу в межах доводів касаційних скарг, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги позивача та відповідача-1 щодо доводів про порушення судами приписів статей 15, 23, 43, 45 БК України, статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України", статті 331 ГПК України та Порядку перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації державного майна, при розгляді заяви відповідача-1 про зміну порядку виконання рішення суду від 03.12.2015 у справі №904/5492/15.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
32. За результатами розгляду спору у справі №904/5492/15 Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 03.12.2015 про стягнення з РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на користь ТОВ ЗТФ "МіКомп" 4 193 876, 12 грн. безпідставно утримуваних грошових коштів за наслідком перепродажу об'єкта приватизації після розірвання з позивачем первісного договору купівлі-продажу та 73 080 грн. судового збору. Рішення місцевого суду від 03.12.2015 залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили 25.01.2016.
Місцевим судом визначено спосіб виконання зазначеного судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відповідно до пункту 2.8 "Порядку перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна" від 27.06.2006 №1704007 на підставі розрахункового документа РВ ФДМУ по Дніпропетровській області перерахувати стягнені кошти з рахунку РВ ФДМУ по Дніпропетровській області (р/р №37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровській області) на рахунок ТОВ ЗТФ "МіКомп" (р/р №26002300004201 у ПАТ "Платінум Банк").
33. За змістом статті 115 ГПК України в редакції до 15.12.2017 законодавцем визначено обов'язковість виконання на всі території України судових рішень (рішень, ухвал, постанов) господарських судів, що набрали законної сили в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 116 ГПК України в редакції до 15.12.2017 передбачено виконання рішень господарських судів на підставі виданих ними наказів за заявою стягувача або з ініціативи суду після набрання рішенням законної сили.
Судами встановлено, що 04.02.2016 місцевим судом видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у даній справі, на підставі яких 27.12.2016 за заявою позивача відкрито виконавче провадження.
34. Звертаючись до місцевого суду 15.03.2018 із заявою про зміну порядку виконання рішення суду у справі №904/5492/15, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області доводило, що сума грошових коштів, перерахована позивачем на рахунок відповідача-1, як продавця спірного об'єкта нерухомості, не може бути повернена позивачу шляхом її списання з рахунку відповідача-1, оскільки після надходження коштів позивача на рахунок РВ ФДМУ по Дніпропетровській області їх було перераховано до Державного бюджету України і такі кошти відсутні на рахунку відповідача-1, відкритому для обліку коштів від приватизації державного майна.
Відмовляючи відповідачу-1 у зміні порядку виконання рішення місцевого суду від 03.12.2015 у справі №904/5492/15, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у спірних правовідносинах РВ ФДМУ по Дніпропетровській області має статус відповідача та боржника у виконавчому провадженні, тому є зобов'язаним за судовим рішенням щодо перерахування на користь позивача 4 193 876, 12 грн. коштів, сплачених на рахунок РВ ФДМУ по Дніпропетровській області за придбання державного майна за договором купівлі-продажу, який в подальшому було розірвано. При цьому, суди зазначили, що спосіб виконання судового рішення від 03.12.2015 у даній справі було змінено ухвалою місцевого суду від 18.07.2017, тоді як судами не встановлено обставин, які б ускладнювали чи унеможливлювали виконання рішення по суті спору.
35. За змістом статей 5, 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" вбачається, що функції держави при продажу державного майна в процесі його приватизації здійснює Фонд державного майна України безпосередньо або через його регіональні відділення в областях, зокрема, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.
Пунктами 2.2., 2.3., 3.2. Порядку перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації державного майна, затвердженого наказом Державного казначейства України, Фонду державного майна України №212/2057 від 19.11.2003 (чинного на дату прийняття рішення місцевим судом 03.12.2015) передбачено, що надходження від приватизації державного майна зараховуються на рахунки органів приватизації та наступного дня після такого зарахування органи Державного казначейства України передають представникам ФДМУ виписки із зазначених рахунків та реєстр розрахункових документів до них; протягом трьох робочих днів після отримання виписки, кошти, одержані від приватизації державного майна, за вирахуванням податку на додану вартість, розподіляються згідно з нормативами, затвердженими законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, та перераховуються на рахунки, відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень) за балансовими рахунками 3231 "Інші кошти, залучені до загального фонду державного бюджету", 3232 "Інші кошти, залучені до спеціального фонду державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів; в органах Державного казначейства України кошти, які надходять від приватизації майна, обліковуються на рахунках, відкритих відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
Аналіз статей 2, 15, 45 БК України дозволяє зробити висновок про те, що дохідну частину Державного бюджету України становлять кошти, виручені від приватизації державного майна, включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації, які зараховуються на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках інших органів.
Отже, у випадку встановлення фактичних обставин перерахування до Державного бюджету України коштів, виручених під час приватизації державного майна, та ускладнення виконання рішення суду про повернення таких коштів зазначенням державного органу, який не веде єдиного казначейського рахунка з обліку коштів Державного бюджету України, суди вправі вжити заходів до зміни виконання судового рішення.
36. Положеннями частини 2 статті 45 БК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на Казначейство України покладено обов'язок щодо ведення бухгалтерського обліку усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пунктів 3, 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ 03.08.2011 №845 (в редакції, чинній на момент прийняття 03.12.2015 рішення судом), рішення про стягнення коштів державного бюджету або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів; безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Отже, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ), на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, на виконання судових рішень про повернення коштів, перерахованих до Державного бюджету України як оплати за державне майно під час його приватизації.
37. Відповідно до частини 5 статті 238 ГПК України, чинної на момент прийняття ухвали місцевим судом 14.06.2018 та постанови апеляційним судом 13.09.2018, законодавцем не встановлено вимог до резолютивної частини рішення суду щодо зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номери (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна. При цьому, необхідності зазначення таких відомостей не було встановлено і приписами статті 84 "Зміст рішення" ГПК України в редакції, чинній станом на дату прийняття 03.12.2015 рішення місцевим судом, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача на належні йому грошові кошти, а за своєю суттю визначають спосіб та порядок виконання судового рішення, що відображається у відповідних нормативних актах, а не у резолютивні частині рішення суду про стягнення грошових коштів з держави Україна.
Такий правовий висновок у подібній справі щодо стягнення неправильно зарахованих коштів до Державного бюджету України зроблено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16.
38. Зазначення Господарським судом міста Києва у резолютивній частині рішення від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 відомостей про суб'єкта його виконання (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області), номера та виду рахунку, з якого буде здійснено безспірне списання (казначейський рахунок РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) ускладнило виконання рішення суду та не узгоджується із встановленою законодавцем процедурою виконання судових рішень щодо повернення коштів, сплачених на користь держави Україна, як учасника цивільних правовідносин, шляхом їх стягнення з Державного бюджету України.
39. За змістом частин 1, 2, 7 статті 331 ГПК України вбачається, що господарський суд вправі змінити спосіб чи порядок виконання судового рішення за заявою стягувача чи виконавця у разі настання обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим його виконання в порядку та у спосіб, визначені в резолютивній частині рішення суду.
Зважаючи на обставини неможливості згідно з нормативно-правовим регулюванням акумулювати на рахунку РВ ФДМУ по Дніпропетровській області у державному казначействі державні кошти на суму понад 4 млн. грн., що ускладнює виконання судового рішення в даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає помилковими висновки судів про відсутність підстав для зміни порядку виконання рішення місцевого суду від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 за заявою відповідача-1 та погоджується з доводами відповідача-1 про необхідність зміни порядку судового рішення шляхом стягнення грошової суми з Державного бюджету України.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
40. Доводи скаржників згідно з пунктами 21-23 описової частини цієї постанови Суд визнав обґрунтованими відповідно до висновків, зазначених у пунктах 32-39 мотивувальної частини цієї постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Частинами 1-3 статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю (частково) і ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, зокрема, незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на зазначене та зважаючи на встановлений законодавцем порядок виконання судових рішення про стягнення коштів з держави Україна та вимоги процесуального закону до змісту резолютивної частини рішення у таких спорах, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про скасування постанови апеляційного суду від 13.09.2018 та ухвали суду першої інстанції від 14.06.2018 у справі №904/5492/15 з прийняттям за результатами розгляду заяви відповідача-1 нового рішення, яким зазначену заяву слід задовольнити та змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ ЗВТ "МіКомп" 4 193 876, 12 грн. та 73 080 грн. судового збору.
В. Судові витрати
42. У зв'язку з тим, що суд касаційної інстанції задовольняє вимоги касаційних скарг позивача та відповідача-1 та приймає у справі нове рішення про зміну порядку виконання судового рішення та стягує з Державного бюджету України на користь позивача 4 193 876, 12 грн., судові витрати позивача за касаційний перегляд справи (3 524 грн.) та судові витрати відповідача-1 в судах апеляційної та касаційної інстанцій (3 362 грн.) також слід стягнути з Державного бюджету України на користь скаржників.
На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі №904/5492/15 скасувати. Прийняти у справі №904/5492/15 нове рішення:
"1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про зміну порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 задовольнити.
2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" (51931, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Свободи, 43, код ЄДРПОУ 21873749, р/р №26002300004201 у ПАТ "Платінум Банк", м. Київ, МФО 380388) 4 193 876 (чотири мільйони сто дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 12 (дванадцять) коп. та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.
3. Стягнути з Державного бюджету України 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 (нуль) коп. витрат зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" (51931, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Свободи, 43, код ЄДРПОУ 21873749).
4. Стягнути з Державного бюджету України 3 362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. витрат зі сплати судового збору на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6, код ЄДРПОУ 13467337).
Доручити Господарському суду міста Києва видати накази."
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.В. Білоус
С.В. Жуков