ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2019Справа № 910/22027/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС»
про виправлення помилки в наказі
у справі № 910/22027/16
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Завод 410 Цивільної Авіації»
про стягнення 798146,24 грн.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2017, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" до Державного бюджету України заборгованість в розмірі 608 957 грн. 35 коп., пеню в розмірі 105 342 грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 65 577 грн. 79 коп., штраф в розмірі 18 268 грн. 72 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 11 972 грн. 20 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2017 р. у справі № 910/22027/16 - без змін.
23.04.2018, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017, видано накази.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ХОРС" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 у справі №910/22027/16 залишено без змін.
15.01.2019 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС» подано заяву про виправлення помилки в наказі, у якій заявник також просить зупинити виконання на підставі наказу до розгляду заяви про виправлення помилки в наказі, в обґрунтування якої, боржник зазначає, що оскільки стягувачем по вказаній справі є державний орган, а відтак при оформленні виконавчого документа на його користь зазначається строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання - три місяці, тобто виданий наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 12.06.2018, однак у наказі зазначено - до 12.03.2021, що свідчить про допущення помилки у наказі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 розгляд заяви призначено на 28.01.2019.
У судове засідання 28.01.2019 представники заявника (боржника) та стягувача з'явились, представник третьої особи не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду заяви на 01.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання представники заявника (боржника) та стягувача з'явились, та надали усні пояснення по суті поданої боржником заяви.
Представник третьої особи не з'явився, водночас, за приписами ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, неявка третьої особи не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС» про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 23.04.2018, суд зазначає наступне.
За приписами до ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2017, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" до Державного бюджету України заборгованість в розмірі 608 957 грн. 35 коп., пеню в розмірі 105 342 грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 65 577 грн. 79 коп., штраф в розмірі 18 268 грн. 72 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 11 972 грн. 20 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2017 р. у справі № 910/22027/16 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ХОРС" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 у справі №910/22027/16 залишено без змін.
Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
23.04.2018, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017, видано накази.
В означеному наказі зазначено, що він дійсний для пред'явлення до виконання до 12.03.2021.
Водночас, стаття 328 Господарського процесуального кодексу України міститься у розділі V Господарського процесуального кодексу України, яким урегульовуються процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах.
Таким чином, з наведеного вбачається, що виправлення помилки у наказі пов'язується безпосередньо із наявністю у ньому помилок, які ускладнюють саме виконання рішення, або свідчать про неузгодженість із самими рішенням, на виконання якого видано такий наказ.
Водночас, п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58035929.
При цьому, судом не встановлено наявності неузгодженості як із рішенням, на виконання якого видано наказ, так і наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення, а відтак і наявність помилок в розумінні ст. 328 ГПК України.
Разом з тим, як вбачається із суті поданої заяви, вона зводиться виключно до бажання боржника не виконувати рішення суду, оскільки боржник звертався із аналогічних підстав із заявою про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої боржник зазначав, що стягувачем, як державним органом, пропущено трьохмісячний строк, встановлений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2017 у справі №910/22027/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018, у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №910/22027/16 відмовлено.
При цьому, будь-яких доказів в підтвердження здійснення боржником будь-яких дій спрямованих на добровільне виконання рішення суду, матеріали справи не містять.
Однак, у силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
За таких підстав, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС» про виправлення помилки у наказі задоволенню не підлягає.
В свою чергу, вимоги боржника про стягнення зі стягувача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 110 314,80 грн. судом не розглядаються, оскільки не належать до питань, вирішення яких підлягає під час розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документів.
Керуючись ст. ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ХОРС» про виправлення помилки в наказі відмовити.
Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.02.2019.
Суддя О.А. Грєхова