Дата документу 31.01.2019
Справа № 320/809/19
Провадження № 2-о/320/143/19
31 січня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Редько О.В.,
за участі секретаря - Колеснікової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_2, про встановлення факту смерті за участю заінтересованої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізької області,
Заявник ОСОБА_1, в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_2, звернулась до суду з заявою в якій просить встановити факт смерті своєї матері громадянки України - ОСОБА_3, яка померла 02 вересня 2018 року в м. Зимогір'я, Слов'яносербського району, Луганської області, Україна.
Заява обґрунтована тим, що документом, що підтверджує факт смерті ОСОБА_3, яка померла 02 вересня 2018 року в м. Зимогір'я, Слов'яносербського району, Луганської області, Україна, є копія медичного свідоцтва про смерть №101 від 03 вересня 2018 року та копія свідоцтва про смерть верії І-ВВ №063681 від 11.09.2018 року. В теперішній час заявниця звернулась до Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з метою отримання свідоцтва про смерть померлої матері ОСОБА_3, однак їй відмовили у проведенні реєстрації смерті, оскільки документи, представлені заявником не відповідають нормам діючого законодавства України та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту.
Заявник в судове засідання не з'явилась, але від її представника - адвоката ОСОБА_2 надійшла заява до суду про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні заяви наполягає.
Представник заінтересованої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 8 ч. 1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно до ч.ч. 1, 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб
З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта (а.с.4-5), та звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті своєї матері, громадянки України, яка померла 02.09.2018 року в м. Зимогір'я, Слов'яносербського району, Луганської області, Україна, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).
В матеріалах справи мається копія медичного свідоцтва про смерть № 101 від 03.09.2018 року та свідоцтва про смерть серії І-ВВ №063681 від 11.09.2018 року, виданого відділом записів актів громадянського стану Слав'яносербського районного управління юстиції Міністерства юстиції Луганської народної республіки, на яку як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права, покладено відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, що передбаченост.5 ч.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Відповідно до ст. 1Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року передбачено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Частино 4 даної статті Закону передбачено, що встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
З аналізу вищенаведеного законодавства, суд приходить до висновку, що копії медичного свідоцтва про смерть №101 від 03.09.2018 року року та свідоцтва про смерть І-ВВ №063681 від 11.09.2018, є недійсними на території України та не створюють правових наслідків, але містять відомості про смерть особи.
30.01.2019 року Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану заявнику було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_3 у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують факт смерті та роз'яснені інші підстави для реєстрації факту смерті.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Судом встановлено, що орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у реєстрації факту смерті у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 року, оскільки заявник позбавлена можливості надати для цього документ про факт смерті відповідного зразка, передбаченого чинним законодавством України.
Так п.1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом(у редакції наказу) встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а)лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б)фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в)лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що заявник не має можливості надати для реєстрації смерті матері ОСОБА_3 документи, передбачені законодавством України, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заявника, щодо встановлення факту смерті ОСОБА_3, громадянки України, яка померла 02 вересня 2018 року в м. Зимогір'я, Слов'яносербського району, Луганської області, Україна, оскільки в даному випадку реєстрація факту смерті не можлива без відповідного рішення суду, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273, 294, 315, 317 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1, в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_2, про встановлення факту смерті за участю заінтересованої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізької області - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 02 вересня 2018 року в м. Зимогір'я, Слов'яносербського району, Луганської області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду ОСОБА_4