31 січня 2019 року
м. Харків
справа № 640/19075/17
провадження № 22-ц/818/1587/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача - Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона - Компані» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року в складі судді Золотарьової Л.І.,
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року позовну заяву ТОВ «Крона - Компані» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення прийнято до розгляду та відкрито провадження.
На зазначену ухвалу суду першої інстанції 23 січня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка, зокрема, містить клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року мотивування не містить.
На підставі статті 187 ЦПК України ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження постановлюється судом без виклику сторін та проведення судового засідання.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що копію ухвали суду першої інстанції від 27 грудня 2017 року ОСОБА_2 отримав 15 січня 2018 року (а. с. 57).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Стосовно питання доступу до суду Європейський суд з прав людини у справі «МПП "Голуб" проти України» повторює, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Дії однієї сторони не повинні порушувати права іншої сторони.
У рішенні від 03 квітня 2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отримавши 15 січня 2018 року копію ухвали суду першої інстанції від 27 грудня 2017 року, ОСОБА_2 не здійснював протягом року жодних дій для її апеляційного оскарження.
ОСОБА_2 отримував судові повістки, надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що йому відомо, що у провадженні судді Золотарьової Л.І. знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «Крона - Компані» про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення та виклав свої заперечення. Даний відзив датований 23 січня 2018 року. ОСОБА_4 - представник ОСОБА_2 неодноразово подавав до суду першої інстанції заяви про відкладення розгляду справи.
Отже, ОСОБА_2 був обізнаний про те, що дана справа перебуває на розгляді в суді першої інстанції з 15 січня 2018 року.
Поважних причин щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року не надав.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи викладене, підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року немає.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 354, 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді Р.М. Піддубний
О.Ю. Тичкова