Провадження № 22-ц/803/2300/19 Справа № 206/2787/18 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
17 січня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Синенка Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1,
на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про заборону вчинення дій щодо відчуження нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на нерухоме майно та поновити запис про реєстрацію права власності на житловий будинок за попереднім власником ОСОБА_4; заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вчиняти дії щодо продажу та будь-які інші дії по відчуженню нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що він є кредитором, якому власник нерухомого майна - будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 заборгував грошові кошти у розмірі 125 745,00 грн. Дана заборгованість виникла за договором займу грошових коштів та була стягнута з відповідача рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 листопада 2015 року. Постановою державної виконавчої служби задля стягнення вказаного боргу було відкрите виконавче провадження № 49954819. В рамках цього виконавчого провадження на все майно боржника, у тому числі будинок АДРЕСА_3 було накладено арешт. В подальшому рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська арешт з будинку був знятий. Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська поновлено право власності на будинок за боржником ОСОБА_4 21 липня 2017 року державний виконавець знову своєю постановою у тому ж виконавчому провадженні наклав арешт на відповідний житловий будинок, що знову належав ОСОБА_4 Майно боржника повинно було бути виставлене на торги, однак реалізація арештованого майна так і не відбулась, оскільки рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 грудня 2017 року була скасована заборона щодо його відчуження, а право власності на нього було зареєстровано за ОСОБА_2 Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2018 року вищезазначене рішення було скасовано та справу передано для розгляду за підсудністю до Самарського районного суду м.Дніпропетровська. Отже, виходячи з того, що він значний проміжок часу позбавлений можливості задовольнити свої вимоги кредитора, зокрема за рахунок вищезазначеного нерухомого майна боржника ОСОБА_4, оскільки останній своїми маніпуляціями намагається запобігти його реалізації, заявник вважає, що його права підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимог до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зобов'язання здійснення реєстраційних дій.
Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року відмовлено в задоволені заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції не були враховані обставини та норми закону на які заявник посилався у своїй позовній заяві .
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися, будь-яких заперечень проти доводів апеляційної скарги суду надано не було.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районний суд м.Дніпропетровська від 03 листопада 2015 року стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 124 500, 00 гривень заборгованості за договором позики від 07 листопада 2006 року (цивільна справа №199/5119/15-ц).
22 січня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська видано виконавчий лист № 2/199/2504/15 про стягнення зазначеної суми боргу з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, за яким Амур-Нижньодніпровського ВДВС ДМУЮ відкрито виконавче провадження №49954819. В рамках даного виконавчого провадження постановою заступника начальника Амур-Нижньодніпровського ВДВС ДМУЮ Приновою С.Г. від 26 січня 2016 року було накладено арешт на майно боржника відповідача ОСОБА_4, в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2016 року, цивільна справа №202/2993/16-ц, скасовано арешт нерухомого майна № 11586340, накладений 18 березня 2016 року на підставі постанови державного виконавця від 26 січня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках ВП № 49954819 в частині його накладення на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
13 червня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування, згідно з умовами якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2. Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кравченко О.О. та зареєстрований у реєстрі за № 660.
На підставі договору іпотеки від 29 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Занько Е.П., ОСОБА_3 передала своєму сину відповідачу ОСОБА_2 в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19жовтня 2016 року заочне рішення від 23 травня 2016 року, яким було скасовано арешт нерухомого майна, скасовано, з призначенням справи до розгляду та ухвалою суду від 14 грудня 2016 року, позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії та скасування арешту у цивільній справі №202/2993/16-ц залишено без розгляду.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2017 року визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 13 червня 2016 року та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок. Визнано недійсним договір іпотеки спірного нерухомого майна, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 29 листопада 2016 року, скасовано державну реєстрацію обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, накладену на підставі зазначеного договору іпотеки.
Однак, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2017 року в справі № 200/20324/17 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 листопада 2016 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій воно розташовано, шляхом набуття ОСОБА_2 права власності на вказане нерухоме майно. Також, було вирішено зареєструвати право власності на нерухоме майно та земельну ділянку за ОСОБА_2 Скасовано заборону на нерухоме майно, номер запису про обтяження 19521891, зареєстровану на підставі ухвали Самарського районного суду міста Дніпропетровська №206/230/17 від 06 лютого 2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34344754 від 20 березня 2017 року.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2018 року вище зазначене рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 грудня 2017 року скасовано та справу направлено для розгляду за встановленою підсудністю до Самарського районного суду м.Дніпропетровська.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2018 року, ухваленим у справі № 200/20324/17, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення суми, звернення стягнення на предмет іпотеки, реєстрацію права власності, скасування заборони на нерухоме майно.
Звертаючись з позовними вимогами у даній цивільній справі позивач ОСОБА_1 посилався на те, що його права, як кредитора, порушені, оскільки вже довгий час він не може задовольнити свої вимоги про стягнення заборгованості, зокрема за рахунок нерухомого майна боржника ОСОБА_4, а саме домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Тому права позивача підлягають захисту у спосіб заборони відповідачам вчиняти дії щодо відчуження вказаного вище нерухомого майна.
Відповідно до ст..15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, встановлений законом. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч.2 цієї статті. Крім того, частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного прав, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Зі змісту позову вбачається, що право заявника порушено відносно неповернення боржником суми боргу, стягнутої рішенням суду, та враховуючи, що у власності боржника перебуває нерухоме майно, за рахунок якого можна погасити заборгованість, позивач просить суд заборонити вчиняти дії щодо його відчуження, посилаючись що спірне майно неодноразове було відчужено. Проте, дані вимоги по своїй суті є забезпеченням виконання судового рішення та не підлягають розгляду як окремі позовні вимоги. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що
За таких обставин висновки районного суду про відсутність підстав для задоволення позову є законними і обгрунтованими, а доводи апеляційної скарги про порушення вимог ст.16 ЦК України - безпідставними, адже вони не спростували висновків суду щодо невірного обраного способу захисту, оскільки такий спосіб є незакріплений законом матеріально-правового заходу примусового характеру, який би міг бути ефективним інструментом захисту поновлення порушених прав заявника. Дане питання вирішуються в рамках виконавчого провадження та позовного провадження у цивільній справі про стягнення боргу, що передбачено діючим законодавством.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Судові витрати понесені у зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
М.О. Макаров