Справа № 344/19884/18
Провадження № 1-кп/344/437/19
31 січня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
та його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм в ПАТ «Автотранспортне підприємство-0928», одруженого, має на утриманні батька похилого віку, РНКОПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 , за наступних обставин.
З 2010 року ОСОБА_5 працює водієм ПАТ «Автотранспортне підприємство - 0928», на якому з допомогою спеціалізованого автомобіля марки MERCEDES-BENZ ATEGO-2528 типу сміттєвоз-С реєстраційний номер НОМЕР_2 навантажує сміття в дворах м. Івано-Франківськ і перевозить його до сміттєзвалища.
Так, в ніч з 7 на 8 червня 2018 року ОСОБА_5 разом із прибиральниками даного підприємства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заступив на зміну. 08 червня 2018 року біля 02год. 50хв. ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки MERCEDES-BENZ ATEGO-2528 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під'їхав до будинку АДРЕСА_2 . В салоні автомобіля перебували пасажири ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Майданчик для збору сміття зі сміттєвими баками знаходився в дворі вищевказаного будинку. Водій ОСОБА_5 проявив неуважність, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, і з проїзної частини вул. Д. Галицького розпочав маневр рух транспортним засобом заднім ходом в двір будинку № 57. В той час, на прилеглій території даного будинку на шляху руху автомобіля марки MERCEDES-BENZ ATEGO-2528 вздовж лінії руху автомобіля лежав ОСОБА_7 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння і спав. Автомобіль MERCEDES-BENZ ATEGO-2528, здійснюючи маневр рух заднім ходом та проїжджаючи правими і лівими колесами з обох сторін над ОСОБА_7 , виступаючими частинами днища зачепив останнього, після чого, відбулося його волочіння та притискання тіла до дорожнього покриття. При цьому, водій ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 2.3.б, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 10.1., який зобов'язує водія перед початком руху, перестроюванням, та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 10.9., відповідно до якого під час руху транспортним засобом заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
В результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми тазу та його органів, з крововиливами в жирову клітковину та стінку сечового міхура, пристінкову очеревину справа, в м'які тканини попереку, закритих поперечних переломів обох гілок лобкових кісток, розриву крижово-клубового з'єднання з обох сторін, з крововиливами в навколишні тканини; саднами в поперековій ділянці, на задній ділянці зліва з переходом на клубову ділянку; синцем в правій здухвинній ділянці та крововиливом в порожнину малого тазу (близько 1200 мл.); закритого поперечного перелому 5-го пальця лівої ноги з крововиливом в навколишні тканини та синцем на тильній поверхні лівої стопи; садна в ділянках обох рук, на задній поверхні шиї, обох лопаток, обох ніг; синців в ділянках правої руки, обох ніг; ран в ділянці правого стегна, які призвели до розвитку тяжкого травматичного шоку, та від яких 08.06.2018 року о 13год. 10хв. в Івано-Франківській МКЛ № 1 наступила його смерть.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 08 червня 2018 року біля 02год. 50хв. він, керуючи автомобілем марки MERCEDES-BENZ ATEGO-2528 реєстраційний номер НОМЕР_2 в дворі будинку АДРЕСА_2 , порушив Правила дорожнього руху України та, рухаючись заднім ходом, вчинив наїзд на ОСОБА_7 , який лежав на дорозі в нетверезому стані, в наслідок чого останній помер в медичному закладі. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, зазначив, що завдані збитки він повністю та добровільно відшкодував потерпілій, просив суд його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, останній матеріальну та моральну шкода добровільно їй відшкодував в повному обсязі, а згідно з договором взяв участь в утриманні її малолітньої дитини до досягнення повноліття, просила ОСОБА_5 суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу та дають можливість вирішити долю речових доказів та судових витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідності до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, форма вини - необережна, дані про особу винного, який негативно ставиться до вчиненого, його вік, стан здоров'я та його майновий стан, те, що він за місцем проживання характеризується виключно позитивно, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює водієм, одружений, має на утриманні батька похилого віку - ОСОБА_10 , 1944р.н., на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, а також відсутність до нього будь-яких претензій у потерпілої.
Крім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається низька ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити основне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі. Крім цього, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов'язки.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує думку прокурора та захисника, які просять не призначати обвинуваченому додаткове покарання, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 працює водієм в ПАТ «Автотранспортне підприємство-0928», де характеризується виключно з позитивної сторони, злочин він вчинив з необережності, вину визнав повністю, щиро кається та активно сприяв розкриттю злочину, він має на утриманні батька похилого віку.
Крім цього, обвинувачений згідно з цивільно-правовим договором від 23.08.2018 року між ним та ОСОБА_4 взяв обов'язок утримувати малолітню дитину потерпілої - ОСОБА_11 до досягнення ним повноліття - до 12.08.2035 року шляхом сплати щомісячно по 1600грн. на картковий рахунок, в той же час робота водієм для обвинуваченого є єдиним джерелом його доходу та забезпечить виконання зазначеного вище договору.
Відтак, враховуючи наведене вище, а також наявність кількох обставини, які пом'якшують покарання, відсутність при цьому обставин, які обтяжують покарання, сімейний і майновий стан обвинуваченого, відсутність будь-яких претензій в потерпілої, суд вважає за доцільне не призначати ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи покласти на обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертизи.
Речові докази: автомобіль марки MERCEDES-BENZ ATEGO-2528 реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова слідчого від 08.06.2018 року) - вважати повернутим законному володільцю - ПрАТ «АТП-0928»; одяг з трупа ОСОБА_7 (постанова слідчого від 08.06.2018 року) - повернути потерпілій ОСОБА_4 ; диск DVD-R з відеозаписом (постанова слідчого від 06.08.2018 року), два конверти із змивами речовини бурого кольору (постанова слідчого від 08.06.2018 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1