справа №1340/4767/18
22 січня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Василько А.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи 2 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада, ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованих об'єктів,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3Д.), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада (далі - тертя особа 1), ОСОБА_2 (далі - третя особа 2), в якому просить суд знести самочинно збудований об'єкт: одноповерхову споруду, розміром 5,7 м. на 6,8 м., що знаходиться на прибудинковій території будинку № 20 на вул. Балтійській у м. Львові з компенсацією витрат пов'язаних із знесенням цих об'єктів за рахунок ОСОБА_3.
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі звернення ОСОБА_2 позивачем було проведено позапланову перевірку на об'єкті по вул. Балтійська, 20 у м. Львові. За результатами проведеної перевірки встановлено, що на прибудинковій території будинку № 20 на вул. Балтійській у м. Львові, відповідачем проведено будівельні роботи з будівництва одноповерхової цегляної споруди розміром 5,7 м на 6,8 м. Позивач стверджує, що виявлене будівництво проведено без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011. Вказує, що позивачем було складено акти, протоколи, приписи та постанову про адміністративне правопорушення, проте вказані документи відповідач відмовився отримати, а до сьогодні одноповерхова споруда, яка розташована на прибудинковій території будинку № 20 на вул. Балтійській у м. Львові не демонтована. У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог приписів та не усунення встановлених перевіркою порушень, послугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки саме за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.
Відповідача в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника в судове засідання також не забезпечив.
Як вбачається з матеріалів справи, до суду повернулися конверти з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та судові повістки скеровані на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення", «за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення» .
Відповідно до ч. 5 ст. 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, суд з метою участі відповідача в даному судовому процесі здійснював заходи щодо належного повідомлення останнього. Розгляд справи було призначено на 15.11.2018, 22.11.2018, 06.12.2018, 20.12.2018, 03.01.2019, проте відповідач в судові засідання не з'являвся та жодних клопотань до суду не скеровував.
У зв'язку чим, суд скерував на адресу відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України у Львівській області запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3.
У відповідь на запит відділ адресно-довідкової роботи ГУДМС України у Львівській області скерував відповідь, в якій зазначив, що ОСОБА_3 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1.
9 січня 2019 року відповідача було повідомлено на сайті «Судової влади» про виклик до суду в адміністративній справі № 1340/4767/18 на 22.01.2019 о 11:30 год.
Проте, 22 січня 2018 року відповідач в судове засідання не з'явився, жодних клопотань не подав, а кореспонденцію скеровану на адресу місця його реєстрації не отримував.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, враховуючи частину 11 статті 126 КАС України, такі обставини вказують, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
У встановлений судом строк від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження позовних вимог, тому просила позов задовольнити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Підстав для відкладення розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено, суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідача та представника третьої особи 1.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення встановлених порушень.
02 листопада 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому засіданні 22 листопада 2018 року суд протокольною ухвалою закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.
Суд встановив, що на підставі звернення ОСОБА_4, що зареєстроване у відділі «Центр надання адміністративних послуг» Львівської міської ради від 25.04.2018 № 3-Я-36862-Ф-0006, направлення для проведення позапланової перевірки від 17.07.2018 № 407-пп та наказу від 17.07.2018 № 407-п, посадовою особою Інспекції ДАБК у м. Львові проведено позапланову перевірку на об'єкті по вул. Балтійська, 20 у м. Львові.
За результати проведеної перевірки складено акт №407 від 01.08.2018 щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У розділі VІ зазначеного акту перевірки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові встановила порушення відповідачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.
Зокрема, за результатами перевірки встановлено факт проведення ОСОБА_3 будівельних роботі з будівництва одноповерхової цегляної споруди розміром 5,7 м на 6,8 м на прибудинковій території будинку №20 на вул. Балтійській у м. Львові. Виявлене будівництво проведено без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
1 серпня 2018 року за наслідками перевірки позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення та повідомлено позивача, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 14.08.2018 о 16:00 год. Проте, як слідує із змісту зазначеного протоколу, ОСОБА_3 від отримання протоколу відмовився, тому такий був скерований засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.
Того ж дня Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, в якому вимагала з моменту отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт з будівництва цегляної споруди на вул. Балтійській, 20 у м. Львові з усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Однак, ОСОБА_3 від отримання припису відмовився, тому такий був скерований засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.
Також, 1 серпня 2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вимагала в місячний термін з дня отримання даного припису усунути встановленні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Проте, як слідує із змісту зазначеного припису, ОСОБА_3 від отримання припису відмовився, тому такий був скерований засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.
У період з 06.09.2018 по 12.09.2018 посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові було проведено позапланову перевірку об'єкта по вул. Балтійська, 20 у м. Львові.
За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт № 520, в якому зазначено, що під час перевірки проведеної в період з 19.07.2018 до 01.08.2018 встановлено, що на прибудинковій території будинку №20 на вул. Балтійській у м. Львові Белей ОСОБА_5 проведено будівельні роботи з будівництва одноповерхової споруди розміром 5.7 м на 6,8 м, без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, від 01.08.2018 було зобов'язано ОСОБА_3 в місячний термін усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зазначені у даному приписі. На час проведення перевірки дозвільні і документи на проведення будівельних робіт з будівництва одноповерхової споруди на прибудинковій території будинку №20 на вул. Балтійській у м. Львові відсутні. Отже, ОСОБА_3 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.08.2018. Вказаний акт відповідач відмовився отримати, тому такий було скеровано засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.
12 вересня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено протокол про адміністративне правопорушення та повідомлено позивача, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 26.09.2018 о 16:00 год. Проте, як слідує із змісту зазначеного протоколу, ОСОБА_3 від отримання протоколу відмовився, тому такий був скерований засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.
Того ж дня Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому позивач вимагав в місячний термін з дня отримання даного припису усунути встановленні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, шляхом демонтажу об'єкта самочинного будівництва - одноповерхової споруди, розміром 5,7 м на 6,8 м, що знаходиться на прибудинковій території будинку №20 на вул. Балтійській у м. Львові Проте, як слідує із змісту зазначеного припису, ОСОБА_3 від отримання припису відмовився, тому такий був скерований засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.
24 вересня 2019 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові прийняла постанову по справі про адміністративне правопорушення № 0006-вих-3364/94, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
У період з 12.10.2018 по 12.10.2018 позивачем було проведено ще одну позапланову перевірку об'єкта по вул. Балтійська, 20 у м. Львові.
За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт № 607, в якому зазначено, що на час проведення перевірки ОСОБА_3 не виконав вимоги припису від 01.08.2018 та від 12.09.2018, а здійснити перевірку відповідно до вимог п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не було можливим, оскільки суб'єкта будівництва або його уповноважених представників на час проведення перевірки були відсутні, тому було проведено фотофіксацію.
У зв'язку із не виконанням відповідачем в установленні строки, вимог встановлених у приписах, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Так, Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Згідно із положеннями ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, що визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 .
При цьому, як передбачено положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Як передбачено положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування..
Згідно із положеннями п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч. 7 ст. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, як передбачено приписами статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Як було встановлено судом, позивачем було проведено позапланову перевірку на об'єкті по вул. Балтійська, 20 у м. Львові.
За результатами вказаної перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.
Зокрема, за результатами перевірки було встановлено факт проведення ОСОБА_3 будівельних роботі з будівництва одноповерхової цегляної споруди розміром 5,7 м на 6,8 м на прибудинковій території будинку №20 на вул. Балтійській у м.Львові. Виявлене будівництво проведено без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
1 серпня 2018 року за наслідками перевірки позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Також, 1 серпня 2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вимагала в місячний термін з дня отримання даного припису усунути встановленні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У період з 06.09.2018 по 12.09.2018 посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові було проведено позапланову перевірку об'єкта по вул. Балтійська, 20 у м. Львові.
За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт № 520, в якому зазначено, що під час перевірки проведеної в період з 19.07.2018 до 01.08.2018 встановлено, що на прибудинковій території будинку №20 на вул. Балтійській у м. Львові Белей ОСОБА_5 проведено будівельні роботи з будівництва одноповерхової споруди розміром 5.7 м на 6,8 м, без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
У вказаному акті зазначено, що на час проведення перевірки дозвільні документи на проведення будівельних робіт з будівництва одноповерхової споруди на прибудинковій території будинку №20 на вул. Балтійській у м. Львові відсутні. Отже, ОСОБА_3 не виконав вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.08.2018.
12 вересня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому позивач вимагав в місячний термін з дня отримання даного припису усунути встановленні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, шляхом демонтажу об'єкта самочинного будівництва - одноповерхової споруди, розміром 5,7 м на 6,8 м, що знаходиться на прибудинковій території будинку № 20 на вул. Балтійській у м. Львові.
24 вересня 2019 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові прийняла постанову по справі про адміністративне правопорушення № 0006-вих-3364/94, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
У період з 12.10.2018 по 12.10.2018 позивачем було проведено ще одну позапланову перевірку об'єкта по вул. Балтійська, 20 у м. Львові.
За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт № 607, в якому зазначено, що на час проведення перевірки ОСОБА_3 не виконав вимоги припису від 01.08.2018 та від 12.09.2018, а здійснити перевірку відповідно до вимог п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не було можливим, оскільки суб'єкта будівництва або його уповноважених представників на час проведення перевірки були відсутні, тому було проведено фотофіксацію.
Усі складенні позивачем документи за наслідками проведених перевірок відповідач відмовився отримувати (акти, приписи, протоколи, постанову), тому такі були скеровані на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.
На неодноразові виклики до суду відповідач не з'явився, доказів оскарження приписів не надав, як і не надав суду доказів, що об'єкт по вул. Балтійська, 20 у м. Львові не є самочинним будівництвом, зокрема дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписах про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що свідчить про його відмову від виконання приписів.
Отже, наявні всі підстави для зобов'язання ОСОБА_3 знести самочинно збудований об'єкт: одноповерхової споруди, розміром 5,7м. на 6,8 м., що знаходиться на прибудинковій території будинку № 20 на вул. Балтійській у м. Львові з компенсацією витрат пов'язаних із знесенням цього об'єкта за рахунок ОСОБА_3.
Аналогічного змісту позиція наведена у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, в якій ОСОБА_6 Верховного Суду зазначила, що:
«У зв'язку з виявленими порушеннями містобудівного законодавства 17 червня 2016 року Департаментом ДАБІ видано ОСОБА_7 як особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, припис № С-1706/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис № С-1706/5 про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, яких станом на 10 серпня 2016 року відповідач не виконав.
Вказані приписи Департаменту ДАБІ є чинними, відомості про їх оскарження відповідачем відсутні. Доказів про те, що відповідачем вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень, ОСОБА_7 не надано.
Ураховуючи те, що відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провів будівництво багатоповерхового будинку на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети та мають інше цільове призначення, а також не виконав у встановлений строк вимоги приписів Департаменту ДАБІ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, ОСОБА_6 Верховного Суду на підставі положень статті 376 ЦК України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДАБІ в особі Департаменту ДАБІ про зобов'язання ОСОБА_7 знести об'єкт самочинного будівництва.
При цьому відсутність у відповідача проектної документації, здійснення будівництва без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, технічних умов, завдання на проектування) унеможливлює зобов'язання ОСОБА_7 провести перебудову об'єкта самочинного будівництва.».
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд з врахуванням висновків ОСОБА_6 Верховного Суду дійшов висновку про задоволення позовних у повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_3 (79053, м. Львів, вул. Балтійська, 20/4, РНОКПП НОМЕР_1) знести самочинно збудований об'єкт: одноповерхову споруду, розміром 5,7 м. на 6,8 м., що знаходиться на прибудинковій території будинку № 20 на вул. Балтійській у м. Львові з компенсацією витрат пов'язаних із знесенням цього об'єкта за рахунок ОСОБА_3.
Позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (79034, м. Львів, вул. Угорська, 7а, код ЄДРПОУ 40181003).
Відповідач - ОСОБА_3 (79053, м. Львів, вул. Балтійська, 20/4, РНОКПП НОМЕР_1).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (79053, м. Львів, вул. Балтійська, 20/1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2019.
Суддя Р.М. Брильовський