Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 січня 2019 р. Справа№0540/7816/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,
секретаря судового засідання Соколової С.О.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представник відповідача Голуб П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу та п. 6.3 припису від 31.07.2018 року №ДЦ562/1178/АВ/П, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ Держпраці у Донецькій області), яким просить скасувати постанову про накладення штрафу №ДЦ562/1178/АВ/П/МГ-ГС від 13.08.2018 року та пункт 6.3 припису №ДЦ562/1178/АВ/П від 31.07.2018 року.
Позовна заява мотивована незгодою з висновками відповідача щодо нарахування та виплати заробітної плати у червні 2018 року нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. Посилається на те, що працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було встановлено неповний робочий тиждень. Зазначає, що на вимогу відповідача, позивачем помилково надані копії чернеток табелів обліку використання робочого часу. Таким чином, заробітна плата вказаним працівникам виплачувалась пропорційно відпрацюваному часу та не є нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.
24 листопада 2018 року ГУ Держпраці у Донецькій області надано відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач зазначив наступне.
По-перше, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки позовна заява не містить вимог про визнання протиправними постанови про накладення штрафу №ДЦ562/1178/АВ/П/МГ-ГС від 13.08.2018 року та пункт 6.3 припису №ДЦ562/1178/АВ/П від 31.07.2018 року, в свою чергу суд, відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж той, що зазначений у позовній заяві. На теперішній час у встановленому законом порядку не визнано протиправними постанову про накладення штрафу №ДЦ562/1178/АВ/П/МГ-ГС від 13.08.2018 року та пункт 6.3 припису №ДЦ562/1178/АВ/П від 31.07.2018 року.
По-друге, щодо порушення позивачем законодавства про працю.
Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, при повній зайнятості виплачено розмір заробітної плати нижче мінімального, при цьому доплата до мінімального розміру заробітної плати не проводилась.
На виконання вимоги від 12.07.2018 року № ДЦ562/1178/ПД, позивачем надано засвідчені в установленому порядку копії документів у т.ч., що стосуються робочого часу.
Однак, після підписання акту інспекційного відвідування, в якому зазначено про порушення законодавства про працю, в частині недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці щодо працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, позивачем надано додаткові документи, що свідчать про скорочення робочого часу.
Відповідач вважає таку дії свідомим корегуванням табелів обліку робочого часу стосовно тих працівників відносно яких виявлено порушення.
ГУ Держпраці у Донецькій області звертає увагу суду, що згідно відомостей про нарахування заробітної плати за червень 2018 року фактично здійснена оплата згідно посадового окладу, встановленого штатним розписом на 2018 рік, тобто оплата здійснена за повну відпрацьовану місячну норму.
Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 05 грудня 2018 року.
05 грудня 2018 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, з підстав неможливості прибуття до суду у зв'язку із хворобою.
Доказів на підтвердження заявлених обставин неприбуття до суду не надано.
Суд, розглянувши вказане клопотання на відповідність вимогам п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки судом не встановлено належними доказами обставин, що унеможливлюють явку представника позивача до суду.
Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 грудня 2018 року.
У судовому засіданні від 19 грудня 2018 року судом оголошено про відкладення судового засідання на підставі п. 4 ч. 2 ст. 205 КАС України.
Судове засідання призначено на 16 січня 2019 року, у зв'язку із перебуванням суді у відпустці.
У судовому засіданні від 16 січня 2019 представник позивача адміністративний позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги повністю, з мотивів зазначених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з мотивів, зазначених у відзиві на адміністративний позов.
До судового засідання від 16 січня 2019 року представник відповідача надав додаткові пояснення у справі за змістом яких зазначено, що з аналізу інформації, викладеної у листі ГУ ПФУ в Донецькій області від 29.12.2018 № 16918/05-1 вбачається, що станом на 19.07.2018 у застрахованих осіб ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) у графі 24 таблиці 6 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2018 року були відсутні ознаки неповного робочого часу.
При цьому ФОП ОСОБА_3 відповідні зміни були внесені 27.07.2018.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 зареєстрована в якості фізичної особи підприємця, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, РНОКПП НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_1, основний вид діяльності: код КВЕД 81.10 «Комплексне обслуговування об'єктів» (згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Відповідно до повідомлення «Про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання» від 09.07.2018 № 04.2-13-6/7141-18 ФОП ОСОБА_7 повідомлено про те, що згідно до наказу від 09.07.2018 № 769, тривалістю 2 робочих дні з 12.07.2018, буде проведено інспекційне відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю з питань додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та своєчасності виплати заробітної плати.
З 12 липня 2018 року по 23 липня 2018 року ГУ Держпраці у Донецькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, за наслідками якого складено відповідний акт від 23.07.2018р. № ДЦ562/1178/АВ.
У розділі ІІІ «Опис виявлених порушень» встановлено наступне.
- відповідно до штатного розпису на 2018 рік диспетчеру ОСОБА_4 встановлено місячний посадовий оклад в розмірі 3200,00 грн. Відповідно до графіку робочого часу при 5-денному робочому тижні, за червень кількість встановлених годин по графіку становить 158 год. ОСОБА_4 відпрацьована місячна норма робочого часу та нараховано заробітну плату у розмірі 3265,00 грн. Доплата до мінімального розміру заробітної плати не проводилась;
- прибиральнику прибудинкової території ОСОБА_5 встановлено місячний посадовий оклад у розмірі 3200 грн., працівником відпрацьовано місячну норму робочого часу, встановленої у червні 2018 року згідно графіку робочого часу при 6-денному робочому тижні - 165 годин та нараховано 3713,62 грн. Доплата до мінімального розміру заробітної плати не проводилась;
- прибиральнику прибудинкової території ОСОБА_6 встановлено місячний посадовий оклад у розмірі 3200 грн., працівником відпрацьовано місячну норму робочого часу, встановленої у червні 2018 року згідно графіку робочого часу при 6-денному робочому тижні - 165 годин та нараховано 3289,24 грн. Доплата до мінімального розміру заробітної плати не проводилась.
Таким чином відповідачем констатовано порушення частин 1, 3 Закону України «Про оплату праці» № 108/95 від 24.03.1995 (надалі закон № 108) та ст. 95 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України).
На вказаний акт позивачем надані заперечення №28 від 26.07.2018 року, в яких повідомлено, що під час копіювання документів, наданих на вимогу відповідача №ДЦ562/1178/ПД від 12.07.2018р., помилково були зроблені копії чернеток табелів обліку використання робочого часу.
30.07.2018 ГУ Держпраці у Донецькій області надано відповідь № 04.2-13-6/7891-18 на зауваження до Акту №ДЦ562/1178/АВ, за змістом якої повідомлено, що висновки про порушення частин 1, 3 закону № 108 та ст. 95 КЗпП відносно працівника ОСОБА_4 базуються на документах наданих ФОП ОСОБА_3 відповідно до яких вбачається, що встановлений місячний оклад складає 3 200, згідно графіку робочого часу при 5 денному робочому тижні за червень 2018, кількість встановлених годин по графіку складає 158, нарахована заробітна плата 3 265, 00грн. Наданий до зауважень табель обліку робочого часу, де зазначено 134 відпрацьовані години до уваги не береться, оскільки підприємцем свідомо здійснено коригування табелів робочого часу.
Щодо працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, то контролюючим органом з аналогічних мотивів, зазначено про свідоме коригування даних після виявлених порушень.
Також зазначено, що відповідно п. 2 Наказу № 30/1 від 31.05.2018 «Про встановлення неповного робочого дня» ОСОБА_5, ОСОБА_8 оплата здійснюватиметься пропорційно відпрацьованого часу. Проте, у відомостях нарахування заробітної плати за червень 2018 року, фактично здійснена оплата згідно посадового окладу, встановленого штатним розписом на 2018 рік, тобто оплата здійснена за повну відпрацьовану норму.
На підставі акта від 23.07.2018р. № ДЦ562/1178/АВ відповідачем прийнято припис про усунення виявлених порушень №ДЦ562/1178/АВ/П від 31.07.2018 року, пунктом 6.3 якого зобов'язано позивача усунути вказані порушення частини 1, 3, 4 ст.3-1 Закону України №108, ст.95 КЗпП України щодо наведених працівників.
Також за вказані порушення постановою №ДЦ562/1178/АВ/П/МГ-ГС від 13.08.2018 року до ФОП ОСОБА_3 застосовано штраф у розмірі 111 690,00 грн. на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.
У ході судового розгляду встановлено наступне.
На виконання вимоги від 12 липня 2018 року № ДЦ562/1178/ПД листом від 20.07.2018 вих.27 до перевірки під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 зокрема надано:
Наказ від 01.07.2016 № 1 «Про затвердження положення про оплату праці працівників», трудові договори, чинні на 2018 рік, договори цивільно-правового характеру, пояснення від 20.07.2018, штатний розпис з 01.01.2018, графік робочого часу при 5, 6 денному робочому тижні, наказ № 101 від 01.12.2017 про затвердження неповного робочого дня, наказ від 28/1 від 29.05.2018 «Про відміну неповного робочого часу», відомості про нарахування заробітної плати, відомості про виплату заробітної плати, табелі обліку робочого часу, банківські виписки, касові книги щодо виплат працівникам.
Згідно пояснень ФОП ОСОБА_7 вих№26 від 20.07.2018 вбачається, що журнали обліку виходу на роботу ведуться майстрами підрозділів у вигляді чернеток табелів обліку робочого часу, які у кінці відпрацьованого місяця передаються у бухгалтерію для обчислення заробітної плати.
Інформація про роботу, що виконується працівником (…..скорочення робочого часу, повідомлення про зміну істотних умов праці, тощо) присутня у наданих наказах.
При цьому суд звертає увагу, що наказ «Про встановлення неповного робочого дня» від 31.05.2018 № 30/1 до перевірки не надавався.
01 грудня 2017 року ФОП ОСОБА_3 прийнято наказ № 101/1 «Про встановлення неповного робочого дня з січня по грудень місяць 2018», яким наказано встановити на підприємстві з 01 січня по 31 грудня 2018 року неповний робочий день: тривалістю 6 годин - прибиральникам прибудинкової території підприємства 4,5,6 типу, які працюють по 7-годинному графіку; робітникам аварійно-диспетчерської служби.
29 травня 2018 року ФОП ОСОБА_3 прийнято наказ № 28/1 «Про відміну неповного робочого дня», яким у зв'язку із реструктуризацією служби прибиральників наказано:
- наказ № 101/1 від 01.12.2017 «Про встановлення неповного робочого дня» відмінити;
- встановити на підприємстві з 01.06.2018 повний робочий день згідно затвердженого графіку робочого часу на 2018 рік.
Працівник ОСОБА_4 за посадою є робітником диспетчерської служби.
Відповідно трудового договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 від 01.07.2016 останньому встановлено заробітну плату у розмірі 3200 грн. на місяць, визначено графік робочого часу, але не більше 40 год. на тиждень.
Згідно розрахункового листка за червень 2018 ОСОБА_4, посада диспетчер, оклад 3 200,00 грн. індексація 65, 00грн., зміни 20, години 134., нараховано - 3 265,00 грн., належить до виплати за червень 2018 - 2 628,32 грн.
Відповідно табеля обліку робочого часу за червень 2018 вбачається фактичне відпрацювання 20 днів, кількість відпрацьованих годин 134.
Відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_9
Наказ від 31.05.2018 № 30/1 «Про встановлення неповного робочого дня», відповідно до якого встановлено неповний робочий тиждень за заявами ОСОБА_5, ОСОБА_6 згідно графіка з понеділка по п'ятницю - 6 годин, субота 4 години. Встановлено оплату праці згідно відпрацьованого часу.
Відповідно трудового договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_9 від 10.08.2017 останній встановлено заробітну плату у розмірі 3200 грн. на місяць, визначено графік робочого часу, але не більше 40 год. на тиждень.
Згідно розрахункового листка за червень 2018 ОСОБА_6, посада двірник, оклад/тариф 3 250,00 грн., доставка квитанцій 39,24 грн., зміни 25, години 140., нараховано 3 289,24 належить до виплати за червень 2018 - 2 647,84 грн.
Відповідно табеля обліку робочого часу за червень 2018 вбачається фактичне відпрацювання 25 днів, кількість відпрацьованих годин 140.
Згідно трудового договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_5 від 01.10.2016 останній встановлено заробітну плату у розмірі 3200 грн. на місяць, визначено графік робочого часу, але не більше 40 год. на тиждень.
Відповідно розрахункового листка за червень 2018 ОСОБА_5, посада двірник, оклад/тариф 3 205,00 грн., доплата за розширення зони обслуговування - 480,00грн., доставка квитанцій 28,62 грн., зміни 25, години 140., нараховано 3 713,62 належить до виплати за червень 2018 - 2 989,47 грн.
Відповідно табеля обліку робочого часу за червень 2018 вбачається фактичне відпрацювання 25 днів, кількість відпрацьованих годин 140.
В матеріалах справи наявні:
Заява ОСОБА_6 від 31.05.2018 про надання неповного робочого дня на червень місяць 2018 року.
Заява ОСОБА_5 від 31.05.2018 про надання неповного робочого дня на червень місяць 2018 року.
Пояснювальна ОСОБА_6, від 25.07.2018 за змістом якої зазначено про те, що вона дійсно працювала у червні місяці за скороченим графіком.
Пояснювальна ОСОБА_5, від 25.07.2018 за змістом якої зазначено про те, що вона дійсно працювала у червні місяці за скороченим графіком.
Разом із тим, ГУ Держпраці у Донецькій області до матеріалів справи долучено документи, що були надані ФОП ОСОБА_3 при проведенні інспекційного відвідування, засвідчені належним чином останньою, а саме:
Штатний розпис далі мовою оригіналу «АУП и линейного персонала по ФОП «ОСОБА_7» с 01.01.2018г.», з якого вбачається посадовий оклад двірника - 3200,00 грн., диспетчер 3200,00 грн.
Розрахункова відомість за червень 2018 року: ОСОБА_6 нараховано 3 289,24 грн., виплачено 2 647,84 грн., ОСОБА_5 нараховано - 3713,62 грн., виплачено 2 989,47 грн. ОСОБА_4 нараховано 3 265,00 грн., виплачено 2 628,32 грн.
Звіт про виплату заробітної плати за червень 2018 року: ОСОБА_6 належить до виплати та виплачено 2 647,84 грн., ОСОБА_5 належить до виплати та виплачено 2 989,47 грн., ОСОБА_4 належить до виплати та виплачено 2 628, 32 грн.
Виплата вказаних сум ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтверджується відомостями на виплату готівки та зведеною відомістю про перерахування заробітної плати та інших виплат за червень 2018 року.
Табель обліку робочого часу за червень 2018 року: ОСОБА_4 (диспетчер) фактично відпрацьовано 20 днів, кількість годин 158; ОСОБА_6 (двірник) фактично відпрацьовано 25 днів, кількість годин 165, ОСОБА_5 (двірник) фактично відпрацьовано 25 днів, кількість годин 165
Графік робочого часу при 5-денному робочому тижні по ФОП «ОСОБА_7» на 2018 рік за червень 2018 складає 20 робочих днів, 158 годин.
Графік робочого часу при 6-денному робочому тижні по ФОП «ОСОБА_7» на 2018 рік за червень 2018 складає 25 робочих днів, 165 годин.
Суд зазначає, що перелічені вище документи належним чином завірені та скріплені печаткою приватного підприємця.
Окрім того, з наданої позивачем Таблиці 6. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за звітний місяць червень 2018 року вбачається ознака неповного робочого часу відносно працівників ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5
Разом із тим, відповідачем надано лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 29 грудня 2018 року № 16918/05-1 за змістом якого зазначено, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування про наявність/відсутність ознаки неповного робочого часу по застрахованим особам по страхувальнику ФОП ОСОБА_7 за червень 2018 року наявна ознака неповного робочого часу відносно працівника ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4), відносно працівників ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) відсутня.
Додатково повідомлено, про внесення змін до звітів страхувальника ОСОБА_3 щодо зміни ознаки неповного робочого часу по застрахованим особам:
ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) 27.07.2018;
ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) 27.07.2018.
Правова позиція суду обґрунтована наступним.
Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (надалі Закон № 877) визначено, що заходи контролю здійснюються в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці /далі - Положення №96/, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлює, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).
Відповідно до пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Пункт 8 Порядку № 295. Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
12. Порядку № 295. Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
19. Порядку № 295. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
23. Порядку № 295. Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
27. Порядку № 295. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
29. Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
З викладеного вбачається право відповідача на проведення інспекційного відвідування та вжиття заходів для усунення порушення у формі припису та заходів притягнення об'єкта відвідування до відповідальності, при цьому у разі виявлення порушень, зокрема в частині недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці заходи притягнення відповідальності вживаються незалежно від усунення виявлених в ході інспекційного відвідування порушень.
Дії ГУ Держпраці в Донецькій області щодо проведення інспекційного відвідування позивачем не оскаржуються.
По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (надалі закон № 108) передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до ст. 3 закону № 108 передбачено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
За змістом ст. 31 закону № 108 передбачено, що у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.
Також і за приписами ст.31 Закону України «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII встановлено такі розміри основних мінімальних соціальних стандартів у 2018 році:1) мінімальна зарплата: у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 грн; у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 грн.
Відповідно ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 р.№2993/0/101-17 "Щодо виплати працівникові окладу (місячної тарифної ставки) у випадку, коли ним не відпрацьовано місячну норму праці" якщо працівником виконано місячну норму праці, то йому мають нарахувати оклад, якщо працівником відпрацьовано неповний місяць чи не виконано норму праці, то оклад нараховується пропорційно виконаній нормі праці (часу). При цьому, якщо відпрацьовано замість 20 робочих днів 15 днів тощо, то оплата провадиться виходячи із денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів місяця.
З викладеного вбачається, що обов'язок роботодавця дотримуватись вимог закону щодо нарахування заробітної плати на рівні не нижче мінімального (3 723,00 грн. на 2018 рік)
При цьому судом не заперечується право на оплату праці пропорційно відпрацьованому часу на умовах неповного робочого часу.
В даній справі висновок суду має грунтуватись на повній та всебічній оцінці наявних у справі доказів.
Частинами 1-4 ст. 242 КАС України передбачено, що, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд критично оцінює докази надані позивачем про те, що працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5 працювали на умовах неповного робочого дня, виходячи з наступного.
По-перше суб'єкт господарювання несе відповідальність за достовірність та повноту відомостей, що надаються до перевірки.
Надані інспектору документи є належним чином засвідчені та скріплені печаткою та містять відомості про предмет інспектування.
По-друге, доказів змін у розмірах посадових окладів названих вище працівників, позивачем не надано, а тому виходячи із розрахунку відпрацьованого часу, згідно табелів обліку робочого часу, що надані позивачем до суду, працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мала бути нарахована заробітна плата пропорційно відпрацьованому часу, а не у обсязі посадового окладу при повній робочій зайнятості. При цьому доплат до заробітної плати у ході інспекційного відвідування не встановлено.
По-третє, у описаних вище поясненнях ФОП ОСОБА_7 вих. № 26 від 20.07.2018, на адресу ГУ Держпраці, остання зазначила, що інформація про скорочення робочого часу зазначена у наданих наказах, згідно вимоги про надання документів.
Поряд із цим відповідних наказів про встановлення неповного робочого дня у ході інспекційного відвідування не надано.
Посилання позивача на дані Таблиці 6 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за червень 2018 не є беззаперечними у частині дійсного встановлення наявності чи відсутності ознаки неповного робочого часу у працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки, як встановлено у ході судового розгляду справи, позивачем після проведення інспекційного відвідування та складення акта внесено зміни ознак неповного робочого часу щодо вказаних працівників.
Посилання позивача на те, що наказ від 29.05.2018 № 28/1 «Про відміну неповного робочого дня» стосується виключно служби прибиральників та не поширюється на диспетчерів, судом сприймається критично, оскільки дійсно підставою його прийняття є реструктуризація служби прибиральників прибудинкової території. Проте у резолютивній частині встановлено наказ від 10/1 від 01.12.2017 «Про встановлення неповного робочого часу відмінити» без будь-яких виключень. Встановити на підприємстві з 01 червня 2018 року повний робочий день згідно затвердженого «Графіку робочого часу на 2018 рік».
Разом із тим знайшли своє підтвердження дані Таблиці 6 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за червень 2018 відносно працівника ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4), де ГУ ПФУ в Донецькій області підтвердив наявність ознаки неповного робочого часу відносно вказаного працівника, до внесення позивачем відповідних змін.
А тому суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає доведеним позивачем факт наявності ознаки неповного робочого часу у працівника ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4).
Відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Постановою КМУ від 17 липня 2013 р. № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Пунктом 2 вказаного Порядку, зокрема передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Пунктом 8 Порядку № 509 встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.
Суд зауважує, що штраф накладено відповідачем в межах санкції, визначеної в абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, відповідачем дотримано процедуру накладення штрафу.
Наявність порушення відносно двох працівників суд вважає доведеною у ході розгляду справи.
Враховуючи викладене суд вбачає наявність підстав для застосування відповідальності до позивача за порушення ст. 31 закону № 108, ст. 95 КЗпП України, передбаченої, абацем 4 частини 2 ст. 265 КЗпП України в порядку передбаченому п. 8 Порядку № 509 у розмірі 74 460,00 грн. (3723 х 10 х 2)
В іншій частині постанова про накладення штрафу від 13.08.2018 №ДЦ562/1178/АВ/П/МГ-ГС підлягає визнанню протиправною та скасуванню за недоведеністю факту порушення позивачем ст. 31 закону № 108, ст. 95 КЗпП України.
Аналогічними за правовими підставами є висновки суду щодо правомірності винесеного відповідачем п. 6.3 припису від 31 липня 2018 року № ДЦ562/1178/АВ/П, за недоведеності порушення позивачем ст. 31 закону № 108, ст. 95 КЗпП України, п. 6.3 припису підлягає визнанню протиправним та скасуванню щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_3 усунути порушення відносно працівника ОСОБА_6
Щодо способу захисту.
Дійсно позивач у позові просить скасувати відповідні припис та постанову.
Однак суд застосовуючи спосіб захисту у формі визнання противним та скасування відповідних актів індивідуальної дії застосовує положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема п. 145 у справі від 15 листопада 1996 року «Чахал проти Обєднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54).
Вказана позиція суду кореспондує з положеннями ст. 245 КАС України.
Щодо повноважень суду на часткове скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова та припис може бути скасовано в частині, якщо воно не відповідає вимогам законності.
При цьому, скасовуючи спірні рішення в частині, суд не змінює їх суті, а перевіряє правильність застосування контролюючим органом законодавства у спірних правовідносинах.
Щодо судових витрат.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то відповідно положень ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул.Прокоф'єва, буд.82, ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу та п. 6.3 припису від 31.07.2018 року №ДЦ562/1178/АВ/П - задовольнити частково.
Постанову про накладення штрафу №ДЦ562/1178/АВ/П/МГ-ГС від 13.08.2018 року скасувати в частині накладення штрафу на підставі абзацу 4 частини 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 37 230, 00 грн.
Скасувати п. 6.3 припису №ДЦ562/1178/АВ/П від 31.07.2018 року в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 усунути порушення ст. 31 Закону України «Про оплату праці» та ст. 95 КЗпП України щодо працівника ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул.Прокоф'єва, буд.82, ЄДРПОУ 39790445) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) судові витрати у розмірі 863 (вісімсот шістдесят три) грн. 16 коп.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 16 січня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 25 січня 2019 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Буряк І. В.