Справа № 496/4960/18
Провадження № 3/496/40/19
29 січня 2019 року року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Групи з обслуговування стац. Постів ГРПП ВОДГР УПД ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працює водієм на ПП «Авто-Гранд»,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Біляївського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 072592 від 19 листопада 2018 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 18 листопада 2018 року о 23-30 годин на 23 км. автошляху М-28 об'їзд м. Одеси, ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з напівпричепом, державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та продуття алкотестора «Драгер» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 - Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду клопотання про відкладення слухання справи та розглянути без його участі клопотання про передачу матеріалів справи на розгляд трудового колективу.
Таким чином, суд вжив всіх заходів для повідомлення правопорушника та дотримання ст. 268 КУпАП.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 072592 від 19 листопада 2018 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_3
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
17 грудня 2018 року на адресу суду від голови ГО «Демократична молодь України» - ОСОБА_4 надійшло клопотання з проханням звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та передати матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП, на розгляд трудового колективу згідно ст. 21 КУпАП з метою застосування щодо нього заходів громадського впливу.
Положеннями ч. 1 ст. 21 КУпАП законодавець передбачив можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу, в той же час за змістом закону це є правом суду, а не обов'язком.
Враховуючи, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є грубим та має підвищену суспільну небезпеку та вчинене ним порушення має підвищену суспільну небезпеку, адже створювало загрозу життю, здоров'ю та майну самого порушника та інших осіб, оточуючим об'єктам державного, колективного або приватного майна.
Суд звертає увагу, що відповідно до наданих додатків до клопотання відсутні будь-які підтверджуючі документи щодо призначення ОСОБА_1 на посаду (трудова книжка, наказ, довідка з ЄДРЮФОПГФ), а лише надано довідку про перебування у складі ГО «Демократична молодь України».
Оскільки не наведено жодних виняткових обставин, за яких скоєне ОСОБА_1 правопорушення істотно б знижувало ступінь тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення, тому, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 заходів громадського спливу.
За таких обставин клопотання не може бути задоволено, оскільки на переконання суду, для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети застосування заходу громадського впливу із звільненням ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності буде недостатнім, тому до порушника слід застосувати захід адміністративного стягнення.
Крім того відповідно до клопотань від 11 січня 2019 року та 28 січня 2019 року, ОСОБА_1 просить розгляд справи відкласти у зв'язку із складними погодними умовами (сніг, дощ, ожеледиця, різкі перепади температур на межі 0 градусів за Цельсієм) та значну відстань від місця його мешкання до Біляївського районного суду Одеської області, оскільки він не згоден з обставинами викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. На зазначені обставини порушником не було надано доказів, які б підтверджували, що у Миколаївській та Одеській області погані погодні умови. Разом з тим порушник просить у разі задоволення клопотання громадської організації розглянути справу без його участі. Таким чином суду не зрозуміло відношення порушника до скоєного про, що свідчить його ухилення від розгляду справи та відповідальності за скоєне правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, суд вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 21, 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.П. Галич
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2019 року.