Справа № 186/1677/16-к
Провадження № 1-кп/0186/12/19
30 січня 2019 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040530000710 від 29 жовтня 2016 року та №12016040380000558 від 22 листопада 2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ташкент, Республіки Узбекистан, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.2 ст.309 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, так як ризики передбачені п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та існують на сьогодні.
Захисник ОСОБА_5 прохав суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора з тих підстав, що доводи прокурора є голослівними, та змінити відносно ОСОБА_3 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, прохав суд відмовити прокурору в задоволенні клопотання, так як вважав, що доказів його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України стороною обвинувачення не надано, тому його утримання під вартою є незаконним.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думку учасників cудового провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою підлягає задоволенню, клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язанийповторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 на досудовому слідстві 29.11.2016 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався. На даний час строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 01 лютого 2019 року.
Мотивуючи своє клопотання, прокурор посилається на ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.309 КК України за які може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. На даний час вказані ризики не перестали існувати, а тому вважає, що наявні підстави для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Оскільки розгляд кримінального провадження не закінчено, частина свідків та потерпілий судом не допитані, а тому, перебуваючи під іншим запобіжним заходом, обвинувачений може в поза процесуальний спосіб здійснювати тиск на свідків та потерпілих.
Суд, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується.
При розгляді вказаних клопотань прокурора та сторони захисту суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд зазначає, що під час вирішення питання судом щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого судом враховується тяжкість вчинених злочинів, у яких він обвинувачуються, строк покарання, яке може бути призначено судом у разі визнання винуватим, репутація обвинуваченого, сімейний стан, наявність утриманців, міцність соціальних зв'язків.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою та відмову у зміні запобіжного заходу, суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено урішенні ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (заява № 11036/03, п.55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, а інші, менш суворі заходи,не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд також доходить висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.331, 177-178, 183, 199, 317, 350, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів до 30 березня 2019 року.
Клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо зміни запобіжного заходу відхилити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому для відома та направити до ДУВП № 4 для виконання.
У справі оголосити перерву до 13 години 30 хвилин 12 лютого 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1 .