Справа № 200/1772/16-ц
Провадження № 2/200/389/18
«26» грудня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю: секретаря: Лавренко Н.В.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
відповідача: ОСОБА_5
представника відповідача: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», третя особа: Дніпропетровська обласна державна адміністрація в особі структурного підрозділу - Департаменту освіти та науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-
03 лютого 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 21.07.2016 року, просить суд:
-Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію, поширену ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», на 9-му телевізійному каналі, а також через свій офіційний сайт - http://9-channel.com. в мережі Інтернет.
- зобов'язати ОСОБА_3 спростувати інформацію, поширену нею на 9-му телевізійному каналі та через веб-сайт http://9-channel.com. в мережі Інтернет через ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», а саме: «К концу 8 класса родители подняли вопрос на собрании о том, что недостаточно уроков химии, некачественное преподавание, теряются тетради, непонятно как выставляются оценки и так далее. Конфликт с ОСОБА_8 это все только усугубил»;
- зобов'язати ОСОБА_5 спростувати інформацію, поширену нею через Телекомпанію «Приват ТБ Дніпро» на 9-му телевізійному каналі та через веб-сайт ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» http://9-channel.com. в мережі Інтернет через, а саме: «Унизила его, мало того, если дети, снимавшие ролик на уроке, сразу же поняли что они не правы, извинились и этот ролик был уничтожен… то ОСОБА_9, наверное, до сих пор всем, кому может, показывает этот ролик. Увольнение ОСОБА_10 и просто защитить свои права, чтобы департамент понял, что мы настроены решительно»;
- зобов'язати ОСОБА_5 спростувати інформацію, поширену нею в статті «Наука преподавания: от урока химии до больничной палаты», яка була розміщена 21 травня 2015 року на веб-сайті http://corruptua.org/2015/05/nauka-prepodavaniya-ot-uroka-himii-do-bolnichnoy-palatyi/, а саме: «Самое интересное, что ОСОБА_9, зная о присутствии родителей, все равно не готовилась к урокам, уроки проводились без четкого плана, она не успевала освоить тему, ничего детям не объясняла, а только спрашивала, не разбирала ошибки в работах. Кроме того, ОСОБА_10 упорно продолжила называть наших детей сокращенными именами - вроде Митька, Вовка и т.п. - несмотря на наши просьбы прекратить, а также могла обсудить на уроке, кто из детей «нехороший» и т.д.»;
- стягнути солідарно з відповідачів-1, 2, 3 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Стягнути з відповідачів сплачений позивачем судовий збір.
В обґрунтування позову посилається на те, що 12 квітня 2015 року в новинах на 9-му каналі, який належить ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», була розповсюджена недостовірна та негативна інформація про неї, що паплюжить її честь, гідність та ділову репутацію, в телевізійному сюжеті під назвою «Скандал у фізико-математичному ліцеї», в якому телеглядачів було повідомлено про наступне: «Батьки учнів 9-го класу ліцею-інтернату фізико-математичного профілю повстали проти вчительки хімії, яка є по сумісництву заступником директора з виховної роботи. Спочатку приводом стала скарга від батьків на неякісне викладання предмету. Ситуація загострилась, коли один із учнів попросив відпустити його з уроку раніше, на олімпіаду з інформатики. Почув «ні», спалахнув конфлікт, що тривав під запис на мобільний телефон. ОСОБА_3 - куратор 9-го класу: «К концу 8 класса родители подняли вопрос на собрании о том, что недостаточно уроков химии, некачественное преподавание, теряются тетради, непонятно как выставляются оценки и так далее. Конфликт с ОСОБА_8 это все только усугубил». ОСОБА_11 - батько учня ОСОБА_8: «Инициатива отпроситься с урока исходила от учителя информатики. То есть, он не сам по себе это придумал и не сам по себе уходил. Данная конфликтная ситуация была снята на мобильный телефон и эта запись выложена в контакте, что само по себе нарушает первый приказ по лицею.» Батьки ОСОБА_12 кажуть: відеозапис із Інтернету учні швидко видалили. Але без їхнього дозволу вчитель все ж продовжила транслювати його у стінах закладу. Бешкетування сина мати на записі не заперечує, каже, він справді поводив себе емоційно, бо сподівався завоювати на олімпіаді призове місце, а його не відпустили. ОСОБА_13, мама ОСОБА_8: : «Унизила его, мало того, если дети, снимавшие ролик на уроке, сразу же поняли что они не правы, извинились и этот ролик был уничтожен… то ОСОБА_9, наверное, до сих пор всем, кому может, показывает этот ролик. Увольнение ОСОБА_10 и просто защитить свои права, чтобы департамент понял, что мы настроены решительно».
Позивач зазначає, що вказана інформація була також розміщена на офіційному веб-сайті 9-го каналу http://9-channel.com/skandal-u-fiziko-matematichomu-litseyi-dnipropetrovska-00084785.html, і є доступною необмеженому колу осіб. Вищевказана інформація є негативною і недостовірною, не відповідає дійсності, ганьбить її честь і гідність та ділову репутацію як вчителя, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та стаж педагогічної роботи 26 років 6 місяців. В подальшому в статті «Наука преподавания: от урока химии до больничной палаты», яка була розміщена 21 травня 2015 року на веб-сайті http://corruptua.org/2015/05/nauka-prepodavaniya-ot-uroka-himii-do-bolnichnoy-palatyi/, було вказано: «Мы установили своеобразное дежурство - так, чтобы на каждом уроке химии в течение четверти был кто-то из родителей, - рассказывает мама одного из учеников ОСОБА_14. - Самое интересное, что ОСОБА_9, зная о присутствии родителей, все равно не готовилась к урокам, уроки проводились без четкого плана, она не успевала освоить тему, ничего детям не объясняла, а только спрашивала, не разбирала ошибки в работах. Кроме того, ОСОБА_10 упорно продолжила называть наших детей сокращенными именами - вроде Митька, Вовка и т.п. - несмотря на наши просьбы прекратить, а также могла обсудить на уроке, кто из детей «нехороший» и т.д.»
Позивач вказує, що розповсюдження відносно неї недостовірної інформації спричинило їй значну моральну шкоду. Вказані висловлювання в телевізійному сюжеті і у розміщених в інтернет-ресурсах статтях спричинили їй психологічні страждання, оскільки відповідача намагались виставити її повністю профнепридатним вчителем хімії, а також педагогом, який не вміє спілкуватись належним чином з дітьми. В зв'язку з цим у позивача погіршилось здоров'я, через що вона була змушена неодноразово звертатися до лікарів та знаходитися на лікарняному Розмір моральної шкоди оцінює в 20000 грн.(том 1, а.с. 3-8, а.с. 62-63).
Ухвалою суду від 04 березня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, надала письмові пояснення, де вказала, що поширена нею інформація є оціночним судженням щодо обставин та фактів, які фактично мали місце. Так, відповідачем узагальнено, оцінено та висловлено інформацію, якою вона володіла фактично, як куратор 9 класу, про те, що батьківські збори, на яких піднімалися та розглядалися питання про недостатню кількість уроків хімії, неякісне викладання, факти загублення зошитів, безсистемного виставлення оцінок учням, проводилися починаючи з кінця 8-го класу. Посилання відповідача-1 на факт посилення напруження стосунків між батьками та позивачем після виникнення конфліктної ситуації з учнем ОСОБА_8 є особистою характеристикою відповідачем-1 наслідків, що мали місце після конфліктної ситуації на уроці хімії 26.01.2015 року. Позивачем не надано доказів наявності у нього як моральної шкоди, так і причинно-наслідкового зв'язку між зазначеною шкодою та діями відповідача -1. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. (том 1, а.с. 225-230).
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник заперечували щодо задоволення позовних вимог надали пояснення аналогічні письмовим поясненням.
Відповідач ОСОБА_13 позовні вимоги не визнала, надала письмові пояснення, де вказала, що з її висловлювань у сюжеті, що транслювався на 9 каналі, та у текстовому варіанті, викладеному на офіційному сайті 9 каналу, не вбачається наявності обставин, які б свідчили про склад правопорушення. Відповідач-2 має докази для повного та всебічного доведення факті і обставин, які були висвітлені у відео сюжеті. Вказує також, що її вислів є оціночним судженням, який не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості. «Унизила его» - це оціночне судження, яке є власною думкою відповідача-2, якою охарактеризовано її ставлення до непедагогічних, непрофесійних та принизливих дій позивача по відношенню до її сина ОСОБА_8. Фраза «мало того, если дети, снимавшие ролик на уроке, сразу же поняли что они не правы, извинились и этот ролик был уничтожен» - повністю відповідає обставинам справи. Факт знімання конфліктної ситуації, що виникла на уроці хімії 26.01.2015 року, на мобільний телефон ОСОБА_15, підтверджений самим позивачем. Відразу після конфлікту куратором 9 класу ОСОБА_3 проведено збори серед учнів класу, де вона пояснила неправомірність зйомки конфлікту на камеру мобільного телефону, оскільки це порушує права ОСОБА_8, та необхідність видалення відеоматеріалу. Учні погодились та видалили відео. Вислів «ОСОБА_9, наверное, до сих пор всем, кому может, показывает этот ролик» - є оціночним судженням, оскільки базується на припущеннях, та певних фактичних обставинах. Так, позивач показувала відеозапис співробітникам Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, вчителям, батькам інших учнів ліцею, працівникам гуртожитку ліцею, на педагогічній раді. Вислів «Увольнение ОСОБА_10 и просто защитить свои права, чтобы департамент понял, что мы настроены решительно» в цілому є незрозумілим, не має логіки, а також не дає розуміння того, в чому полягає порушення честі, гідності та ділової репутації позивача. Вказує, що цей вислів також є оціночним судженням. Також вказує, що автором статті «Наука преподавания: от урока химии до больничной палаты», яка була розміщена 21 травня 2015 року на веб-сайті http://corruptua.org/2015/05/nauka-prepodavaniya-ot-uroka-himii-do-bolnichnoy-palatyi/, є ОСОБА_16, яка виклала існуючі фактичні обставини у своїй інтерпретації. Належним відповідачем у цьому випадку є власник веб-сайту, на якому розміщено статтю. Крім того, з наведеної статті не вбачаються ознаки, які б свідчили про недостовірність інформації, зазначеної автором ОСОБА_16. Фраза «Мы установили своеобразное дежурство» є свідченням фактичної присутності батьків учнів на уроках хімії, які проводила позивач, що документально підтверджується протоколом батьківських зборів. Речення «Самое интересное, что ОСОБА_9, зная о присутствии родителей, все равно не готовилась к урокам, уроки проводились без четкого плана, она не успевала освоить тему, ничего детям не объясняла, а только спрашивала, не разбирала ошибки в работах» - є оціночним судженням професійної компетентності позивача, яке склалось після відвідування уроків хімії батьками учнів. Речення «Кроме того, ОСОБА_10 упорно продолжила называть наших детей сокращенными именами - вроде Митька, Вовка и т.п. - несмотря на наши просьбы прекратить, а также могла обсудить на уроке, кто из детей «нехороший» и т.д.» - це також суб'єктивна оцінка автора професійним та етичним якостям позивача. Позивачем не надано доказів наявності у нього як моральної шкоди, так і причинно-наслідкового зв'язку між зазначеною шкодою та діями відповідача -1. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. (том 1, а.с. 216-224).
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_13 та її представник заперечували щодо задоволення позовних вимог надали пояснення аналогічні письмовим поясненням.
Відповідач ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений пр. дату та час розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що 12 квітня 2015 року в новинах на 9-му каналі, який належить ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», було продемонстровано телевізійний сюжет під назвою «Скандал у фізико-математичному ліцеї».
Судом оглянуто відеозапис цього сюжету, який міститься на наданому позивачем DVD-диску (том 1, а.с.28).
Сюжет містить наступні висловлювання: «Батьки учнів 9-го класу ліцею-інтернату фізико-математичного профілю повстали проти вчительки хімії, яка є по сумісництву заступником директора з виховної роботи. Спочатку приводом стала скарга від батьків на неякісне викладання предмету. Ситуація загострилась, коли один із учнів попросив відпустити його з уроку раніше, на олімпіаду з інформатики. Почув «ні», спалахнув конфлікт, що тривав під запис на мобільний телефон.
ОСОБА_3 - куратор 9-го класу: «К концу 8 класса родители подняли вопрос на собрании о том, что недостаточно уроков химии, некачественное преподавание, теряются тетради, непонятно как выставляются оценки и так далее. Конфликт с ОСОБА_8 это все только усугубил».
ОСОБА_11 - батько учня ОСОБА_8: «Инициатива отпроситься с урока исходила от учителя информатики. То есть, он не сам по себе это придумал и не сам по себе уходил. Данная конфликтная ситуация была снята на мобильный телефон и эта запись выложена в контакте, что само по себе нарушает первый приказ по лицею.»
Батьки ОСОБА_12 кажуть: відеозапис із Інтернету учні швидко видалили. Але без їхнього дозволу вчитель все ж продовжила транслювати його у стінах закладу. Бешкетування сина мати на записі не заперечує, каже, він справді поводив себе емоційно, бо сподівався завоювати на олімпіаді призове місце, а його не відпустили.
ОСОБА_13, мама ОСОБА_8: «Унизила его, мало того, если дети, снимавшие ролик на уроке, сразу же поняли что они не правы, извинились и этот ролик был уничтожен… то ОСОБА_9, наверное, до сих пор всем, кому может, показывает этот ролик. Увольнение ОСОБА_10 и просто защитить свои права, чтобы департамент понял, что мы настроены решительно».
Інформація аналогічного змісту була також розміщена на офіційному веб-сайті 9-го каналуhttp://9-channel.com/skandal-u-fiziko-matematichomu-litseyi-dnipropetrovska-00084785.html (том 1, а.с. 13-14).
Крім того, в статті «Наука преподавания: от урока химии до больничной палаты», автором якої є ОСОБА_16, та яка була розміщена 21 травня 2015 року на веб-сайті http://corruptua.org/2015/05/nauka-prepodavaniya-ot-uroka-himii-do-bolnichnoy-palatyi/ (том 1, а.с. 15-16), містяться наступні висловлювання: «Мы установили своеобразное дежурство - так, чтобы на каждом уроке химии в течение четверти был кто-то из родителей, - рассказывает мама одного из учеников ОСОБА_14. - Самое интересное, что ОСОБА_9, зная о присутствии родителей, все равно не готовилась к урокам, уроки проводились без четкого плана, она не успевала освоить тему, ничего детям не объясняла, а только спрашивала, не разбирала ошибки в работах. Кроме того, ОСОБА_10 упорно продолжила называть наших детей сокращенными именами - вроде Митька, Вовка и т.п. - несмотря на наши просьбы прекратить, а также могла обсудить на уроке, кто из детей «нехороший» и т.д.»
Позивач вважає вказану інформацію негативною і недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, ганьбить її честь і гідність та ділову репутацію.
Вирішуючи даний спір, суд звертає увагу на наступне.
У відповідності з ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
В свою чергу ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Так, згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
У відповідності з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до положень ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Право кожного на повагу до його гідності визначено в ст. 38 Конституції України. Як зазначено у роз'ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихологічної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
Як випливає із змісту ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 р. за № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Так, позивач зазначає, що відомості, які вона просить визнати такими, що не відповідають дійсності ганьблять його честь та гідність, були поширені шляхом передання її по телебаченню та поширені через мережу Інтернет.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Таким чином, згідно з наведеними положеннями норм чинного законодавства позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено саме його особисті немайнові права. Суб'єктивна думка про характер цих відомостей (впевненість у тому, що вони відповідають дійсності) виключає відповідальність за їх поширення.
За правилами ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про Інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Судом досліджено надані відповідачами докази, якими вони обґрунтовують свою позицію про те, що інформація, поширена ними, відповідає дійсності.
Так, згідно протоколу № 2 батьківських зборів 9 класу від 25.10.2014 року (том 1, а.с. 138), збори ухвалили відвідувати заняття з хімії батьками класу за чергою протягом двох місяців.
Згідно протоколу № 3-2 батьківських зборів 9 класу від 20.12.2014 року (том 1, а.с. 137), на порядку денному, серед іншого, стояло питання «Про проблеми на уроках хімії», та зазначено, що батьки не знайшли розуміння з вчителем хімії, і питання про проблеми на уроках хімії залишилось невирішеним.
За результатами відвідування батьками учнів 9-х класів років хімії вчителя ОСОБА_1 у листопаді-грудні 2014 року складено звіт, в якому зазначено, що уроки в цілому проводяться сумбурно, без чітко продуманого плану, на дошці не пишеться тема уроку (лекції), часто регламент не виконується (обіцяне вчителем на початку уроку так і не встигають зробити). ОСОБА_1 неорганізована, часто виходить з класу, багато часу на уроках забирається на питання дисципліни і просто розмови, теми яких далекі від хімії. Пояснення нового матеріалу подається плутано, невиразно, знову ж таки з відволіканням на інші теми. Або за принципом - прочитаєте самі. Учні не знайомі з правилами техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт. Вчитель не перевіряє хімічний посуд перед тим, як роздати його дітям. Зафіксовано випадок, коли вміст пролився на руки учню із пробірки, що підтікала. Хімічний посуд діти миють самі, без рукавичок. Систематично губляться зошити учнів, які потім знаходяться в кабінеті ОСОБА_1 окремо від загальної стопки, хоча діти всі разом здавали їх. За нібито незданий зошит учням виставляються «2», навіть якщо дитина знаходить зошит і доводить, що виконала завдання та здала його вчасно, ОСОБА_17 все одно може не виправити оцінку…. Домашні завдання здаються в кінці чверті, і ОСОБА_17 вираховує якимсь чином процент виконання завдань, виходячи з чого вже виставляється підсумкова оцінка. У неї є окремий папірець, де напроти кожного прізвища значаться цифри , наприклад, 72,8%, 53,4%, 27,1% і т.д. Звідки береться така точність і як це можливо підрахувати, залишилось загадкою для батьків… Ріже вухо фамільярність при зверненні до дітей: Мітька, Тьомка, Денька, Серьожка і т.п. Про це ОСОБА_17 на батьківських зборах батьки висловили претензії, однак вона залишилась при своїй думці, що таким чином на уроці створюється невимушена робоча обстановка…» (том 1, а.с. 153). Вказаний звіт містить підписи десяти батьків.
З наданої характеристики на ОСОБА_1 директора ДОЛІФМП ОСОБА_18 вбачається, що вона працює у ліцеї з 1998 року, має великий загальний стаж педагогічної роботи - понад 26 років. В 2015 році була атестована з підтвердженням кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «учитель-методист». Має вищу педагогічну освіту та диплом про перепідготовку спеціаліста за спеціальністю «Психологія». В той же час, протягом останні 5 років роботи у ліцеї ОСОБА_1 виступає ініціатором конфліктних відносин, що виникають за участю всіх учасників навчального процесу. Як вчитель вона демонструє відсутність зацікавленості в процесі передавання знань учням, працює за принципом «Можу, але не хочу», більш пріоритетною вважаючи посаду заступника директора... Наявні непоодинокі випадки використання оцінювання учнів як засобу маніпуляцій щодо них та їх батьків (том 1, а.с. 178).
Згідно довідки про перевірку КЗО «Дніпропетровський обласний ліцей-інтернат фізико-математичного профілю» від 07.05.2015 року, під час перевірки здійснена експертна оцінка конфліктної ситуації та встановлено, що вона виявляється на трьох рівнях системи діяльності навчального закладу організаціно-управлінському, професійно-педагогічному та особистісно-емоційному, що дає підстави стверджувати про наявність кризового стану системи управління Дніпропетровського обласного ліцею-інтернату фізико-математичного профілю. (том 1, а.с. 186-190)
Крім того, у судових засіданнях були опитані свідки, які пояснили, зокрема, наступне.
Так, в судовому засіданні 01.03.2017 року свідок ОСОБА_19 - пояснив, що він був членом комісії з перевірки КЗО «Дніпропетровський обласний ліцей-інтернат фізико-математичного профілю», яка відбулась -7.05.2015 року. Вказав, що у ліцеї мала місце конфліктна ситуація за участю учителя хімії ОСОБА_1, учнів 9 класу, батьків учнів.
Свідок ОСОБА_20, яка є заступником директора з навчальної роботи ліцею, пояснила, що була проблема з оголошенням оцінок з предмету позивача. В жовтні 2014 року батьки піднімали питання про проблеми з хімією, через те, що немає оцінок. Повідомила також, що викладання предмету було неякісне, діти постійно скаржились, що зникають зошити, без зошита на уроці учень не може повноцінно працювати. ОСОБА_1 могла не проводити урок, з різних причин. Щодо виставлення оцінок, то у позивача була особиста метода у відсоткових значеннях. Про конфлікт, який відбувся на уроці хімії між ОСОБА_1 та ОСОБА_8, всі знали, їй особисто ОСОБА_1 показувала відео, а також на педраді показувала.
Свідок ОСОБА_21 - заступник директора з навчально-методичної роботи - пояснила, що їй відомо про випадок втрати зошита з ОСОБА_8. Батьками піднімалися питання щодо якості викладання уроків хімії.
Свідок ОСОБА_22, викладач географії у ліцеї, також пояснив, що батьки скаржились на викладання предмету ОСОБА_1 Вказав, що були випадки, коли ОСОБА_1 вирішувала адміністративні питання та не була присутня на уроці.
Свідок ОСОБА_23, вчитель хімії у ліцеї, пояснила, що вона викладає хімію в класі, від якого відмовилась ОСОБА_1, у дітей не було навіть базових знань. Зазначила, що вона знаходила в кабінеті старі зошити з неперевіреними роботами.
Свідки, опитані в судовому засіданні 20.10.2017 року, а саме свідок ОСОБА_24 - пояснила, що позивачка раніше навчала її сина. Пояснила, що ОСОБА_1 окрім хімії викладала також співи, уроки задвоювались та учні не могли достатньо підготуватись до уроку. Питання щодо якості викладення позивачем хімії піднімались на батьківських зборах, конкретики уроку не було, завдання, які надавались у вересні, оцінювались у грудні, а оцінка виставлялась за вересень. Не зрозуміло, як проводиться оцінювання - воно було у процентному відношенні. Були випадки втрати зошитів, позивач не могла знайти зошит на її вимогу щодо роз'яснення оцінювання. Позивач фамільярно зверталась до дітей - Серьога, Петька, про це зазначали батьки на зборах.
Свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона була головою батьківського комітету. Уроки хімії та музики суміщались, вся документація велась позивачкою на уроці, в той час коли повинна викладатися інформація з предмету. Позивачка могла знаходитись під час уроку в іншому кабінеті
Аналогічні пояснення дала свідок ОСОБА_26
Аналізуючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що починаючи з жовтня 2014 року мав місце конфлікт між позивачем, яка на час виникнення спірних правовідносин була вчителем хімії у 9-х класах ліцею та батьками учнів 9-х класів. У батьків учнів склалась суб'єктивна думка про неякісність викладання позивачем хімії, батьки дійсно піднімали питання на батьківських зборах, що уроків хімії недостатньо, викладання неякісне, зошити позивачем губляться, застосована позивачем методика оцінювання є незрозумілою. Ці питання зафіксовані як в протоколах батьківських зборів, так і підтверджені поясненнями свідків, опитаних в судовому засіданні.
Таким чином, відповідач ОСОБА_3, яка є куратором 9 класу, та яка була присутня на батьківських зборах, де піднімалися вказані питання, у телесюжеті, показаному 17 квітня 2015 року на 9 каналі, висловила суб'єктивну думку батьків учнів, будучи впевненою в тому, що ці відомості відповідають дійсності та маючи документальне підтвердження викладеним фактам, а саме - протоколи батьківських зборів, звіт батьків про результати відвідування уроків хімії ОСОБА_1
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_3 були висловлені оціночні судження, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати.
Аналогічним чином, суд прийшов до висновку, що висловлювання відповідача ОСОБА_5 на 9-му телевізійному каналі та через веб-сайт ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» http://9-channel.com. в мережі Інтернет через, а саме, в частині: «Унизила его», а також: « то ОСОБА_9, наверное, до сих пор всем, кому может, показывает этот ролик.» - є оціночним судженням, оскільки містять власну думку відповідача-2, якою охорактеризовано її ставлення до дій позивача у конфлікті, що мав місце 26.01.2015 року з учнем 9 класу, сином ОСОБА_5 ОСОБА_8, а також припущення відповідача щодо дій позивача з відеороликом конфлікту, який був наявний у розпорядженні позивача, та які (припущення) базувались на фактах, а саме на тому, що позивач демонструвала цей ролик неодноразово - на засіданні педагогічної ради, окремим вчителям, що вони підтвердили в судовому засіданні, зокрема свідок ОСОБА_20
Висловлювання відповідача ОСОБА_5 в частині «мало того, если дети, снимавшие ролик на уроке, сразу же поняли что они не правы, извинились и этот ролик был уничтожен…» та «Увольнение ОСОБА_10 и просто защитить свои права, чтобы департамент понял, что мы настроены решительно» - відповідають фактичним обставинам справи, оскільки встановлено, що ролик з відеозаписом конфлікту 26.01.2015 року дійсно був видалений із мережі Інтернет, а також що батьки звертались до Департаменту освіти та науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації з листом від 04.02.2015 року, в якому, серед іншого, ставили питання про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді (том 1, а.с. 140-142).
Стосовно інформації, яка міститься в статті «Наука преподавания: от урока химии до больничной палаты», яка була розміщена 21 травня 2015 року на веб-сайті http://corruptua.org/2015/05/nauka-prepodavaniya-ot-uroka-himii-do-bolnichnoy-palatyi/, а саме: «Самое интересное, что ОСОБА_9, зная о присутствии родителей, все равно не готовилась к урокам, уроки проводились без четкого плана, она не успевала освоить тему, ничего детям не объясняла, а только спрашивала, не разбирала ошибки в работах. Кроме того, ОСОБА_10 упорно продолжила называть наших детей сокращенными именами - вроде Митька, Вовка и т.п. - несмотря на наши просьбы прекратить, а также могла обсудить на уроке, кто из детей «нехороший» и т.д.» - суд також приходить до висновку, що ця інформація є оціночним судження, та є вираженням, як вже зазначалось вище, суб'єктивної думки батьків учнів, упевнених в тому, що ці відомості відповідають дійсності. Крім того, на підтвердження існування такої думки відповідачем-2 надано докази, а саме - протоколи батьківських зборів, звіт батьків про результати відвідування уроків хімії ОСОБА_1
Відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (ч.2).
У відповідності до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
На думку суду, вищеназвані думки та судження не були висвітлені в брутальній, принизливій чи непристойній формі, крім того, позивач на це також не вказує у позовній заяві.
Стосовно твердження позивача про те, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного, то суд звертає увагу, що частину 3 статті 277 ЦК України виключено на підставі Закону України від 27.03.2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з приписами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з вимогами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов'язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до п.25, 26 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів у порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК.
Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що поширена інформація є недостовірною, в той час як відповідачі надали належні та достатні докази на підтвердження того, що інформація, поширена ними, на їх думку, відповідала дійсності.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної та матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.
Оскільки у судовому засіданні не встановлено підстав для визнання інформації, яка містилася у телевізійному сюжеті на 9 каналі 17 квітня 2015 року та веб-сайті http://9-channel.com/skandal-u-fiziko-matematichomu-litseyi-dnipropetrovska-00084785.html, а також у статті «Наука преподавания: от урока химии до больничной палаты», яка була розміщена 21 травня 2015 року на веб-сайті http://corruptua.org/2015/05/nauka-prepodavaniya-ot-uroka-himii-do-bolnichnoy-palatyi/, такою, що є недостовірною, а визнано, що ця інформація є оціночними судженнями, то і підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання відповідачів спростувати дану інформацію у спосіб, в який вона була поширена, не вбачається.
Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
У судовому засіданні позивач не надала суду доказів та не довела факту спричинення їй моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. Так, позивачем не мотивовано, як інформація, викладена в сюжеті та статтях, відобразилася на її діловій репутації, не надано доказів погіршення здоров'я внаслідок публікації цієї інформації.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати стягненню із відповідачів на користь позивача не підлягають.
Разом з тим, відповідачами заявлено вимогу про стягнення з позивача судових витрат.
Так, 24 лютого 2017 року відповідачем ОСОБА_3 подано клопотання про стягнення з позивача на її користь судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу, в сумі 7762,00 грн. (том 1, а.с. 126-127).
Відповідачем ОСОБА_5 подано клопотання про стягнення з позивача на її користь судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу, в сумі 13636,00 грн. (том 1, а.с. 199-200).
Вирішуючи вказане питання, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_4 01 червня 2016 року було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п.1 якого адвокат зобов'язався надавати клієнту необхідну правову допомогу при підготовці та розгляді в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи № 200/1772/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» про захист честі, гідності, ділової репутації.
Згідно з протоколом узгодження договірної ціни від 01.06.2016 року, за надання послуг з правової допомоги клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар з розрахунку 580 грн. за годину діяльності адвоката з надання послуг, в загальному розмірі, що складається з суми всіх платежів, здійснених за даним договором клієнтом на користь адвоката (ціна договору).
Додатковою угодою № 1 від 10 січня 2017 року до договору про надання правової допомоги та протоколу узгодження договірної ціни, узгоджено викласти п. 1 протоколу узгодження договірної ціни від 01.06.2016 року у наступній редакції «За надання послуг з правової допомоги клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар з розрахунку 617 грн. за годину діяльності адвоката з надання послуг, в загальному розмірі, що складається з суми всіх платежів, здійснених за даним договором клієнтом на користь адвоката (ціна договору)».
20 лютого 2017 року між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складено Акт приймання виконання робіт (наданих послуг) за договором від 01.06.2016 року та протоколом узгодження договірної ціни від 01.06.2016 року, з якого вбачається, що адвокат надав клієнту наступні юридичні послуги, пов'язані із забезпеченням захисту його прав і законних інтересів при при підготовці та розгляді в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи № 200/1772/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» про захист честі, гідності, ділової репутації, а саме:
1.2. підготовлено та подано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська:
1.2.1 заяву про залучення третьої особи від 06.07.2016 року;
1.2.2. заяву про забезпечення доказів від 18.10.2016 року;
1.2.3. заперечення на позов від 20.02.2017 року.
1.2.4 клопотання про стягнення судових витрат від 20.02.2017 року.
1.3. Адвокат взяв участь у судових засіданнях Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/1772/16-ц, що відбулися 11.07.2016 року о 10.30 та 18.10.2016 року о 9.30 год.
1.4. проведено ознайомлення з матеріалами справи № 200/1772/16-ц, здійснено з них виписки, зняті копії необхідних документів.
2. Вартість наданих послуг виконавця становить 7762,00 грн. (том 1, а.с. 132).
Також надано Розрахунок судових витрат ОСОБА_3, а саме:
-підготовка та подання заяви про залучення третьої особи 06.07.2016 року - 2 години, вартість за годину - 580,00 грн., сума - 1160 грн.;
- ознайомлення з матеріалами справи - 2 години, вартість за годину - 580,00 грн., сума - 1160 грн.;
- підготовка та подання заяви про забезпечення доказів 18.10.2016 року - 2 години, вартість за годину - 580,00 грн., сума - 1160 грн.;
- участь у судовому засіданні 11.07.2016 - 0,5 год., вартість за годину - 580,00 грн., сума - 290 грн.;
- участь у судовому засіданні 18.10.2016 - 0,5 год., вартість за годину - 580,00 грн., сума - 290 грн.;
- підготовка та подання заперечення на позов 20.02.2017 року - 4,0 години, вартість за годину - 617,00 грн., сума - 2468 грн.;
- підготовка та подання клопотання про стягнення судових витрат 20.02.2017 року - 2,0 години, вартість за годину - 617,00 грн., сума - 1234 грн.,
Всього судових витрат - 7762,00 грн.
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять підготовлені адвокатом документи, а саме заяву про забезпечення доказів від 18.10.2016 року, заперечення на позов, клопотання про стягнення судових витрат, крім того, матеріалами справи підтверджується участь в судовому засіданні 11.07.2016 та 18.10.2016 року адвоката ОСОБА_4, а також ознайомлення адвоката ОСОБА_4 з матеріалами справи. А тому дані вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
Щодо вимог відповідача ОСОБА_5 про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_6 01 червня 2016 року було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п.1 якого адвокат зобов'язався надавати клієнту необхідну правову допомогу при підготовці та розгляді в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи № 200/1772/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» про захист честі, гідності, ділової репутації.
Згідно з протоколом узгодження договірної ціни від 01.06.2016 року, за надання послуг з правової допомоги клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар з розрахунку 580 грн. за годину діяльності адвоката з надання послуг, в загальному розмірі, що складається з суми всіх платежів, здійснених за даним договором клієнтом на користь адвоката (ціна договору).
Додатковою угодою № 1 від 10 січня 2017 року до договору про надання правової допомоги та протоколу узгодження договірної ціни, узгоджено викласти п. 1 протоколу узгодження договірної ціни від 01.06.2016 року у наступній редакції «За надання послуг з правової допомоги клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар з розрахунку 617 грн. за годину діяльності адвоката з надання послуг, в загальному розмірі, що складається з суми всіх платежів, здійснених за даним договором клієнтом на користь адвоката (ціна договору)».
20 лютого 2017 року між адвокатом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 складено Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) за договором від 01.06.2016 року та протоколом узгодження договірної ціни від 01.06.2016 року, з якого вбачається, що адвокат надав клієнту наступні юридичні послуги, пов'язані із забезпеченням захисту його прав і законних інтересів при при підготовці та розгляді в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи № 200/1772/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» про захист честі, гідності, ділової репутації, а саме:
1.1.підготовлено та направлено до Дніпропетровського університету імені ОСОБА_27 (кафедра педагогіки і психології) запит про надання висновку спеціаліста у сфері педагогічної освіти від 21.09.2016 року.
1.2.підготовлено та направлено до комунального закладу освіти «Дніпропетровський обласний ліцей-інтернат фізико-математичного профілю» запит про надання інформації від 22.09.2016 року.
1.3.підготовлено та направлено до КСЗНРЗ «Дніпропетровський обласний методичний психолого-медико-педагогічний центр» заяву про проведення психологічної діагностики та підготовки висновку від 22.09.2016 року.
1.4.підготовлено та направлено до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, фахівцю у галузі філології, кандидату філологічних наук доценту кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, запит про надання висновку спеціаліста у сфері філологічної освіти від 01.02.2017 року.
1.2. підготовлено та подано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська:
1.2.1 заяву від 29.09.2016 року про ознайомлення з матеріалами справи та проведення ознайомлення з матеріалами справи відповідно;
1.2.2. зустрічний позов про захист особистих немайнових прав неповнолітньої особи від 12.10.2016 року;
1.2.3. заяву про забезпечення доказів від 18.10.2016 року;
1.2.4. заперечення на позов від 20.02.2017 року.
1.2.5. клопотання про стягнення судових витрат від 20.02.2017 року.
1.3. Адвокат взяв участь у судових засіданнях Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/1772/16-ц, що відбулися 11.07.2016 року о 10.30 та 18.10.2016 року о 9.30 год.
1.4. проведено ознайомлення з матеріалами справи № 200/1772/16-ц, здійснено з них виписки, зняті копії необхідних документів.
2. Вартість наданих послуг Адвоката становить 13636,00 грн. (том 1, а.с. 206).
Також надано Розрахунок судових витрат ОСОБА_5, а саме:
-підготовка та подання запиту щодо надання висновку спеціаліста у сфері педагогічної освіти 21.09.2016 року - 2 години, вартість за годину 580 грн., сума - 1160 грн.
- підготовка та подання адвокатського запиту директору КЗО «ДОЛІФМП» 22.09.2016 року - 2 години, вартість за годину 580 грн., сума - 1160 грн.
- підготовка та подання заяви про проведення психологічної діагностики та підготовки висновку 22.09.2016 року - 2 години, вартість за годину 580 грн., сума - 1160 грн.
- ознайомлення з матеріалами справи 29.09.2016 року - 2 години, вартість за годину 580 грн., сума - 1160 грн.
-підготовка та подання зустрічного позову 12.10.2016 року - 5 годин, вартість за годину - 580,00 грн., сума - 2900 грн.;
- підготовка та подання заяви про забезпечення доказів 18.10.2016 року - 1 година, вартість за годину - 580,00 грн., сума - 580 грн.;
- участь у судовому засіданні 11.07.2016 - 0,5 год., вартість за годину - 580,00 грн., сума - 290 грн.;
- участь у судовому засіданні 18.10.2016 - 0,5 год., вартість за годину - 580,00 грн., сума - 290 грн.;
- підготовка запиту щодо надання висновку спеціаліста у галузі філології 01.02.2017 року - 2 години, вартість за годину 617 грн., сума - 1234 грн.;
- підготовка та подання заперечення на позов 20.02.2017 року - 4,0 години, вартість за годину - 617,00 грн., сума - 2468 грн.;
- підготовка та подання клопотання про стягнення судових витрат 20.02.2017 року - 2,0 години, вартість за годину - 617,00 грн., сума - 1234 грн.,
Всього судових витрат - 13636,00 грн.
Відповідач ОСОБА_5 сплатила за договором про надання правової допомоги: 01.05.2016 року - 5000,00 грн. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 01/06-2016-2, а також сплатила 8636 грн. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 01/06-2016-2 від 20.02.2017 року (том 1, а.с. 208).
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять ряд підготовлених адвокатом документів, крім того, матеріалами справи підтверджується участь в судовому засіданні 11.07.2016 та 18.10.2016 року адвоката ОСОБА_6, а також ознайомлення адвоката ОСОБА_6 з матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог ОСОБА_5, про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», третя особа: Дніпропетровська обласна державна адміністрація в особі структурного підрозділу - Департаменту освіти та науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 судові витрати на правову допомогу в сумі 13636,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот тридцять шість грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правову допомогу в сумі 7762,00 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят дві грн.. 00 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Е.В. Женеску