Справа № 199/679/16-к
(1-кс/199/270/19)
іменем України
31 січня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,
Слідчий СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з повноважним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, постійного місця мешкання, які б могли стримати його не покидати місця мешкання та не покидати межі м. Дніпро або території України. ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке чинним кримінальним законодавством України передбачається призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років. Раніше притягнутий до кримінальної відповідальності, будучи добре обізнаний та усвідомлюючи правові наслідки покарання за вчинені злочини зі сторони держави, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
2. Незаконно впливати на іншого підозрюваного. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 мешкає поряд зі співучасником злочину ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та підозрюваний ОСОБА_6 боїться впливу на нього ОСОБА_4 .
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстави, які свідчать про наявність даного ризику необхідно вважати такими, що ОСОБА_4 є особою, яка не працює, тому кошти для нормального існування у нього відсутні. Крім цього, про наявність вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, останні з яких вчинив в період умовно-дострокового звільнення, що може свідчити про те, що останній в подальшому буде вчиняти інші кримінальні правопорушення та/або переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому від суду. У зв'язку з цим є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 може скоювати в подальшому кримінальні правопорушення з метою матеріального збагачення.
Таким чином, є всі підстави вважати, що перебуваючи в суспільстві ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або від суду, продовжити вчиняти нові злочини, у зв'язку з чим запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування іншого меш суворого запобіжного заходу згідно п. 1-4 ч. 1 ст.176 КПК України неможливо, бо він не зможе забезпечити виконання процесуальних обов'язків передбачених чинним законодавством та забезпечити можливість виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового слідства.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що він визнає себе винуватим у вчинені кримінальних правопорушень за обставин, зазначених у повідомленні про підозру, але він прибуває за всіма викликами до слідчого, тому нікуди переховуватися не буде. Просить обрати більш м'який запобіжний захід.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.
31 січня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин.
Так, ОСОБА_4 , в період часу з 18:00 години 12.04.2015 по 09:30 годин 13.04.2015 (більш точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не довелося за можливе), перебуваючи за місцем мешкання своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , в спальній кімнаті побачив побутову техніку, а саме: телевізор марки «JVC» вартістю 1568 гривень, мікрохвильову піч марки «Sanjo» вартістю 714 гривень, електричний чайник марки «Domotec» MS вартістю 266,40 гривень, DVD- програвач марки «Odeon» вартістю 151,20 гривень, які визначив для себе, як предмет свого злочинного посягання. В цей момент, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, належного його матері гр. ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ОСОБА_4 продовжуючи перебувати за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись відсутністю власниці домоволодіння переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх протиправних дій, діючи умисно, вчиняючи корисливий злочин повторно, шляхом вільного доступу викрав вищевказане майно, а саме: телевізор марки «JVC», мікрохвильову піч марки «Sanjo», електричний чайник марки «Domotec» MS, DVD- програвач марки «Odeon».
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 разом з викраденим майном зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним в подальшому на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №1853-15 від 24.04.2015, на загальну суму 2699 гривень 60 копійок.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , будучи особою, яка має не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив злочин проти власності в період умовно-дострокового звільнення.
Так, ОСОБА_4 , 24.11.2018 близько 16:00 годин, перебуваючи на вулиці Сомівська в м. Дніпро зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_6 . Цього ж дня, близько 22:00 годин, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 заробити грошових коштів шляхом крадіжки майна з домоволодіння АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_6 дав свою згоду. Таким чином, ОСОБА_4 вступив з ОСОБА_6 в змову на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_4 разом зі співучасником злочину ОСОБА_6 , 25.11.2018, приблизно о 00 годині 00 хвилин, прибув до будинку АДРЕСА_3 . Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_4 разом зі співучасником злочину ОСОБА_6 , діючи умисно, вчиняючи корисливий злочин повторно, переліз разом з ОСОБА_6 через паркан домоволодіння тим самим незаконно проник на його територію. Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_4 направився до вхідних дверей будинку, де виявив, що вони не зачинені на замок, після чого, разом зі співучасником злочину ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу, через незачинені двері незаконно проник в середину вказаного будинку, тобто проник у житло.
Далі, ОСОБА_4 , знаходячись на кухні в будинку АДРЕСА_3 , виявив холодильник «Атлант МХМ-2712», який обрав об'єктом спільного злочинного посягання.
Доводячи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вичиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, до кінця, ОСОБА_4 разом зі співучасником злочину ОСОБА_6 , утримуючи холодильник «Атлант МХМ-2712» при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спричинили потерпілій ОСОБА_8 , згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №211-19 від 23.01.2019 матеріальний збиток, на загальну суму 2814 гривен.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.11.2018, близько 16:00 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання своєї матері, за адресою: АДРЕСА_2 побачив в залі будинку електроконвектор «Термія-Э-15/2302(с)», що належить ОСОБА_7 . В цей час, у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме: електроконвектору «Термія-Э-15/2302(с)».
Далі, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, підійшов до електроконвектору «Термія-Э-15/2302(с)», де впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, діючи умисно, вчиняючи корисливий злочин повторно викрав електроконвектор «Термія-Э-15/2302(с)» та помістив його до сумки.
Після чого, ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, до кінця, утримуючи сумку з електроконвектором «Термія-Э-15/2302(с)» при собі вийшов з домоволодіння №31 по вул. Скрябіна в м. Дніпро, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №349-19 від 25.01.2019 матеріальний збиток, на загальну суму 559 гривен.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
За сукупністю скоєного, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, що кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, що кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, що кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
14 квітня 2015 року перший епізод злочинної діяльності був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120150406300000705, з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 185 КК України.
31 січня 2019 матеріали кримінального провадження за №120150406300000705, з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 185 КК України, № 120180406300002171, з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 185 КК України, № 120190406300000024, з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 185 КК України об'єднані прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в єдине провадження з № 12015040630000705, з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд враховує, що за ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд виходить з того, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 низки кримінальних правопорушень є обґрунтованою та в достатньому обсязі, окрім визнання самим підозрюваним, підтверджується наданими слідчим доказами, які досліджені в сдуоовму засіданні.
Такі докази, отримані з дотриманням порядку, встановленого законом, із передбачених законом джерел, в своїй сукупності в достатній мірі доводять наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, а також обґрунтованого припущення про причетність до їх вчинення ОСОБА_4 .
Той факт, що ОСОБА_4 , який є особою, раніше неодноразово судимою за вчинення умисних, в тому числі, корисливих злочинів, обґрунтовано підозрюється у вчиненні в період умовно-дострокового звільнення від відбування кримінального покарання нових середньої тяжкості та тяжкого кримінальних правопорушень, частина х них групою осіб, не має постійного джерела доходу, в своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд згідно вимог ст. 178 КПК України враховує:
1) той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є достатньо вагомими;
2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, який є особою працездатного віку та відсутність документально підтверджених відомостей про наявність у підозрюваного тяжких невиліковних хвороб;
4) відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків;
5) відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу;
6) відсутність відомостей про негативну репутацію підозрюваного;
7) майновий стан підозрюваного, який не має значних статків;
8) наявність у підозрюваного декількох непогашених судимостей;
9) відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Застосування тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Лабіта проти Італії від 06 квітня 2000 року, рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
В кожному випадку, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
Враховуючи обставини, які в сукупності необхідно оцінювати при продовженні запобіжного заходу, а саме: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, за вчинення якого, у разі доведеності вини, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, відсутність постійного джерела доходу, репутацію підозрюваного, є достатні підстави вважати реальною наявність мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ухилення підозрюваним від слідства та суду.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і запобігання встановленим судом ризикам.
Доводи підозрюваного висновків суду не спростовують та судом відхиляються.
При визначенні строку застосування запобіжного заходу, суд враховує строки досудового розслідування.
ОСОБА_4 слід визначити розмір застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений з урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового та сімейного стану підозрюваного, помірність розміру застави для підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 204, 309 КПК України, суд,
Клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпрі, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 120150406300000705, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Строк дії ухвали - до 31 березня 2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень з покладенням на нього обов'язків протягом двох місяців:
-не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
зобов'язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду та до слідчого.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі внесення застави та невиконання таких обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дні проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя:
31.01.2019