Справа № 161/18775/18
Провадження № 2-а/161/17/19
31 січня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Кирилюк В.Ф., за участю секретаря судового засідання Самолюк І.М., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до рядового поліції УПП у Волинській області ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до рядового поліції УПП у Волинській області ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, а також відсутність у відповідача доказів, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що він не вчиняв адміністративне правопорушення, яке зазначено у спірній постанові.
Представник відповідача, суб'єкта владних повноважень, у судовому засіданні та в письмовому відзиві від 10 грудня 2018 року просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що факт вчинення правопорушення підтверджується відеозаписом з реєстратору патрульного автомобіля.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, зокрема наданий відповідачем відеозапис події, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, а також не заперечується сторонами, що 12 листопада 2018 року, за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська, рядовим поліції УПП у Волинській області ОСОБА_3 винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.11.2018 року серії ЕАВ №727734, в якій зафіксовано, що громадянин ОСОБА_1, керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, о 21 год. 30 хв. в м. Луцьку по вул. Ковельській, 166, у якого було порушено режим роботи зовнішніх світлових приладів, а саме не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, чим порушив п.31.4.3 «в» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за яке накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.4).
Позивач отримав вказану постанову того ж дня наручно, що не заперечується сторонами.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В свою чергу, пунктом 31.4.3 «в» ПДР передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей, зокрема невідповідності таким вимогам зовнішніх світлових приладів: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Згідно з п.п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п.п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 грудня 2010 року № 630 затверджений національний стандарт України з набранням чинності з 1 липня 2011 р. ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання (далі - ДСТУ 3649:2010).
У розділі 6 ДСТУ 3649:2010 закріплені вимоги щодо безпечності технічного стану колісних транспортних засобів, зокрема, вимоги до зовнішніх світлових приладів.
Відповідно до п.6.1.4 розділу 6 ДСТУ 3649:2010 сигналізатори вмикання світлових приладів мають бути роботоздатні та мати передбачені конструкцією символи.
З аналізу диспозиції частини першої статті 121 КУпАП в системному зв'язку з пунктом 31.4.3 «в» ПДР слід дійти висновку, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, в тому числі не функціювання або не стале функціювання лівої фари в режимі ближнього світла, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стосовно наявності чи відсутні факту адміністративного правопорушення та порушення позивачем ПДР, суд зазначає наступне.
З наданого відеозапису з патрульного автомобіля слідує, що дійсно, 12.11.2018 року близько 21 год. 30 хв., працівники поліції помітили автомобіль, який рухався з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору року. Після того, як працівники зупинили автомобіль, встановили, що ним керував позивач, що ним не заперечувалося у судовому засіданні. Подальше спілкування та оформлення адміністративних матеріалів зафіксоване на інших файлах на наданому диску.
Отже, належними та допустимими доказами підтверджений факт керування позивачем транспортним засобом, у якого у темну пору доби була несправна ліва фара.
При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача, що ліва фара перестала працювати перед поворотом, і її можна було б купити тільки в с. Струмівка Луцького району, оскільки вказане не спростовує того факту, що ліва фара, на час руху автомобіля не працювала, а отже позивачем, як водієм транспортного засобу, не забезпечено виконання п.6.1.4 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» щодо роботоздатності світлових приладів.
Крім того, позивачу у даній ситуації слід діяти згідно п. 31.6 «б» ПДР, в якому передбачено, що забороняється подальший рух транспортних засобів, якщо у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Тобто, позивач, при виявленні несправності лівої фари у темну пору доби, мав негайно зупинити рух автомобіля і не продовжувати його до усунення несправностей або до світлої пори доби.
Отже, доводи позивача про те, що ліва фара перестала працювати у дорозі не звільняє його від адміністративної відповідальності.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки під час розгляду судом цієї адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відеозаписом події, доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без задоволення, а спірну постанову - без змін.
Керуючись статтею 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до рядового поліції УПП у Волинській області ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення, а вказану постанову - без змін.
Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2.
Відповідачем у справі є рядовий поліції УПП у Волинській області ОСОБА_3, службова адреса м. Луцьк, вул. Залізнична, 15.
Повне судове рішення складено, підписано та проголошено 31 січня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_4