Справа № 161/18626/18
Провадження № 1-кп/161/114/19
м. Луцьк 31 січня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030010003614 від 30.09.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , в порядку ст.89 КК України не судимого, -
-за ст.185 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , 29.09.2018 року, близько 15:40 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в кафе «Mfamily», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 38 Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі стільця належній потерпілій ОСОБА_4 сумку, вартість якої згідно висновку експерта № 632 від 30.10.2018 року становить 245 грн., в якій знаходився гаманець, вартістю 52 грн., з грошовими коштами 1700 грн., чохол для мобільного телефону, вартість якого становить 122,10 грн., два мобільні телефони невідомої марки, вартістю 800 грн. та 300 грн., зарядний пристрій марки «Леново», вартістю 100 грн., паспорт громадянина України, медична книжка на ім'я ОСОБА_4 , які для останньої матеріальної цінності не становлять, та біжутерію із медичного золота, а саме п'ять пар сережок кожна вартістю 100 грн. на суму 500 грн., два наручні браслети кожен вартістю 150 грн. на суму 300 грн., шість перстнів кожен вартістю 100 грн. на суму 600 грн., ланцюжок із кулоном вартістю 250 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4969,10 грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:
-показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_4 , яка підтвердила факт викрадення обвинуваченим майна, що зазначено в обвинувальному акті. Щодо призначення міри покарання обвинуваченому, потерпіла поклалась на розсуд суду.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховується те, що останній в порядку ст.89 КК України не судими й, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання за яким характеризується із посередньої сторони, потерпіла на суворому призначенні покарання обвинуваченому не наполягала, крім того, ОСОБА_5 зобов'язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_5 , слід призначити в межах санкції ст.185 ч.1 КК України у виді громадських робіт, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Речові докази в даному кримінальному провадженні, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 1001, (одна тисяча одна) гривня витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речові докази - пакет чорного кольору, горловина якого зв'язана білою ниткою вільні кінці якої скріплено печаткою, в середині якого знаходяться речі потерпілої, які в подальшому передані останній на відповідальне зберігання - залишити потерпілій ОСОБА_4 за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.