Справа № 161/18817/18
Провадження № 2/161/68/19
29 січня 2019 року місто ОСОБА_1
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,
з участю секретаря - Петрової В.О.
позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Свій позов мотивує тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 16 липня 2010 року. Від шлюбу у подружжя є син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказує, що протягом двох місяців відповідач з нею не проживає, коштів на утримання дитини не надає. Зазначає, що відповідач постійно виїздить на заробітки за кордон. З врахуванням вказаного, просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 23.11.2018 року і до досягнення нею повноліття.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згідний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1 700,00грн., мотивуючи тим, що на даний час перебуває в Україні та немає постійного місця роботи, дохід отримує від поїздок за кордон в Польщу, де працює на будівництві.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони з 16 липня 2010 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис - №585 (а.с.3).
У шлюбі в подружжя народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Також встановлено, що дитина проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Позивач стверджує, що відповідач два місця уже не проживає з ними, коштів на утримання дитини не надає. Вказує на те, що відповідач є працездатним та їздить на заробітки за кордон.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, матеріальне становище позивачки, матеріальне становище платника аліментів, те, що відповідач є працездатним та спроможним отримувати доходи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 2 000 грн. щомісячно з дня звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.5 ЗУ «Про судовий збір» відповідач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, ч. 2 ст. 268 ЦПК України ст. 150, 180-184 СК України,
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі в розмірі - 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно з дня звернення з позовом до суду - 23.11.2018 р. та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину в межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код НОМЕР_2.
Повне судове рішення
складено 29.01.2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_1