Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.01.2019Справа № 910/16777/18
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
пропро стягнення 111 891, 59 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Макаренко Т.Д. - представник за довіреністю;
Грузін А.І. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 111 891, 59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не забезпечення з боку відповідача збереження цілісності майна (вагонів) під час перевезення залізницею завдало позивачу збитків у загальному розмірі 111 891, 59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 25.01.2019.
Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні заявленого позову та надали усні пояснення по справі.
Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом закінчено з'ясування обставин та перевірку їх доказами. Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.02.2018 між TOB "Лемтранс" (за договором - Замовник) та ПАТ "Укрзалізниця" (за договором - Перевізник) укладено договір № 08890/ЦТЛ-2018 про надання послуг (надалі - Договір), предметом (п. 1.1. Договору) є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 2.1.6 Договору, Замовник зобов'язаний оплачувати Перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до п 4.2. зазначеного договору, Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника.
Відповідно до п. 4.7. по закінченню звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, Перевізник надає Замовнику в електронному вигляді в електронному вигляді зазначену в п. 4.6. Договору виписки з його особового рахунку та зведену відомість для її підписання, в тому числі з накладанням ЕЦП. Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих Замовником на виконання цього Договору, так коштів, витрачених Замовником на послуги з організації перевезень вантажів, наданих Перевізником.
Згідно приписів статті 908 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Позивач вказує на той факт, що на виконання вказаного Договору, позивачем приймались з під'їзних колій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", наступні вагони, що перебувають у користуванні позивача: №№ 56350101, 61840245, 53598082, 53518734, 61017166, 53412631, 56512221, 53451589, 61077202, 56961352, 50053594, 56875149, 61850418, 60360708, 56850365, та на станції Маріуполь-Сортувальний та Волноваха було виявлене пошкодження (розукомплектування), вказаних вагонів і в подальшому їх було відправлено у ремонт.
Зокрема, позивач вказує , що зазначені вагони, що перебувають у його користуванні (оренді) були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності головної та магістральної частин повітророзподільника, на підставі чого були оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М, а саме:
- № 1843 від 23.06.2018 (вагон № 56350101), № 1846 від 23.06.2018 (вагон № 61840245), № 1849 від 23.06.2018 (вагон № 53598082), № 1845 від 23.06.2018 (вагон № 53518734), № 1848 від 23.06.2018 (вагон № 61017166), № 1815 від 22.06.2018 (вагон № 53412631), № 1814 від 22.06.2018 (вагон № 56512221), № 1732 від 16.06.2018 (вагон № 53451589), № 1678 від 14.06.2018 (вагон № 61077202), № 1677 від 14.06.2018 (вагон № 56961352), № 1730 від 16.06.2018 (вагон № 50053594), № 1729 від 16.06.2018 (вагон № 56875149), № 1745 від 16.06.2018 (вагон № 61850418), № 9544 від 14.06.2018 (вагон № 60360708), № 9758 від 18.06.2018 (вагон № 56850365).
Відповідно до п. 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі Ушкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.
Позивач зазначає, що з метою складання актів форми ГУ-22, він звернувся із заявами вих. № 3129/ДВ від 27.06.2018, вих. № 2979/ДВ від 20.06.2018 до Начальника структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", та з заявами вих. № 3128/ДВ від 27.06.2018 до Начальника станції Маріуполь-Сортувальний структурного підрозділу "Станція Маріуполь-Порт" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а також із заявою від 25.05.2018 № 2571/ДВ про надання комерційного акту до Начальника структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
На заяву № 2978/ДВ від 20.06.2018 ТОВ "Лемтранс" отримало відповідь про відмову в складанні комерційних актів форми ГУ-22, оскільки складання комерційних актів на порожні раз обладнані вагони Правилами перевезень вантажів не передбачено.
Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, 17.07.2018 позивач звернувся зі скаргами вих. № 3497/ДВ на дії начальника станції Маріуполь-Сортувальний структурного підрозділу "Станція Маріуполь-Порт" регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та вих. № 3232/ДВ від 02.07.2018 року на дії начальника станції Волноваха регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та до В.о. начальника структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» зі скаргами вих. № 3403/ДВ від 11.07.2018 року, вих. № 3233/ДВ від 02.07.2018 року на дії начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у зв'язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено представникам TOB «ЛЕМТРАНС» у складанні актів.
При цьому із вказаних скарг вбачається, що позивач просив розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати начальнику станції Маріуполь-Сорт структурного підрозділу "Станція Маріуполь-Порт" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та начальнику структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" розпорядження про складання комерційних актів та актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.
Так, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 у справі № 904/4195/16, від 17.01.2017 у справі № 904/3013/16.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу" і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах. Однак за фактом розукомплектування вагонів жодного акту представниками ПАТ "Укрзалізниця" не було складено.
Відповідно до абз. 1 п. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.
Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини підчас перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до абз. 2 п. 126 Статуту залізниць України, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Відповідно до п. 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин внаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Також у даному стандарті зазначено, що пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагона із експлуатації. А відтак, складання відповідачем актів форми ВУ-23М є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені і саме цей акт є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого.
Відповідно до п. 6.2.7. Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці № 264-Ц від 28 жовтня 1997 року (зі змінами та доповненнями згідно з наказом № 312-Ц від 07.06.2001) забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПТ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.
Згідно п. 6.2.1. зазначеної Інструкції, при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти: дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.
Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для постановки такого вагону в состав поїзду.
Позивач вказує на те, що внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів, він був змушений передати структурному підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються у господарській діяльності позивача, зокрема позивачем було придбано деталі на загальну суму 80 599, 06 грн., які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме:
- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016, специфікації №12 від 03.05.2018, специфікації № 17 від 02.10.2017, специфікації № 20 від 02.01.2018 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано: головні частини 270.023-1 у кількості 12 шт. на загальну суму 62 076, 53 грн. та магістральні частини 483.010-01 у кількості 3 шт. на загальну суму 16 887,13 грн.; затяжка горизонтальних важелів 532.40.100-0сб у кількості 1 шт. на загальну суму 1 380, 00 грн; валик 36х75 у кількості 2 шт. на загальну суму 64,32 грн, та зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення № 131 від 10.01.2018, згідно платіжного доручення № 1140 від 19.02.2018, платіжного доручення № 520 від 22.01.2018, платіжного доручення № 6172 від 04.07.2017.
- на підставі договору поставки № 410/11 від 17.06.2011 та специфікації від 16.06.2017 року та специфікації від 08.11.2017 у TOB "AB метал груп" було придбано болти 12x50 ГОСТ 7798:2008 у кількості (21 шт.) 1,26 кг на загальну суму 38,59 грн. та зазначені кошти були сплачені згідно платіжного доручення № 111393 від 04.12.2017 на підставі виставленого рахунку № 500102091 від 06.11.2017;
- на підставі договору поставки № 22 від 08.06.2015 року та специфікацій № 22 від 08.06.2015 та від 24.01.2017 у TOB ТД "ТРУБОСТАЛЬ" було придбано трубу сталеву безшовну 27*3, 2*6000 мм ст. 10-20 ГОСТ 8734-75, грошові кошти за яку були сплачені згідно платіжного доручення № 2657 від 30.03.2017;
- на підставі договору поставки № МКП-155696/14/15 від 01.04.2015 та специфікації № 20 від 14.12.2017 у TOB "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" було придбано гарячекатний лист 4*1250*6000 мм - сталь Ст3пс- 5 ГОСТ 1990374 ГОСТ 14637-89 ДСТУ 2651:2005/ГОСТ 380-2005, грошові кошти за який були сплачені згідно платіжного доручення № 111845 від 18.12.2017.
Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
10.01.2018 між TOB "Лемтранс" (за договором - Замовник) та ПАТ "Укрзалізниця" (регіональна філія "Донецька залізниця" ПАТ (Укрзалізниця") (за договором - підрядник) укладено договір на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням № Дон/В-18041/НЮ, відповідно до умов якого (п. 1.1. вказаного договору), Підрядник зобов'язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням Вагонів Замовника: ТОв-1 (технічне обслуговування порожніх вантажних вагонів з відчепленням при підготовці їх до перевезень) та ТОв-2 (технічне обслуговування вантажних вагонів з відчепленням їх від поїздів) силами та на базі структурних підрозділів Підрядника - вагонних депо (зазначені у п. 4.7. цього договору), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані послуги.
Зокрема, п 4.7. зазначеного договору міститься структурних підрозділів Підрядника, а саме - Структурний підрозділ "Волноваське вагонне депо" філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", Структурний підрозділ "Покровське вагонне депо" філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", Структурний підрозділ "Попаснянське вагонне депо" філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", Структурний підрозділ "Слов'янське вагонне депо" філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", Структурний підрозділ "Констянтинівське вагонне депо" філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", Структурний підрозділ "Лиманське вагонне депо" філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця").
Як вбачається із акту № 211 від 30.06.2018, № 311 від 30.06.2018 зняття з відповідального зберігання і витрат запасних частин, які постачає позивач для технічного обслуговування вагонів з відчепленням при підготовці до перевезень згідно договору № Дон/В-18041/НЮ від 10.01.2018, деталі, придбані позивачем для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах на загальну вартість 80 599, 06 грн., були передані Структурному підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та були встановлені на зазначені вище вагони.
Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 30 053, 89 грн.
Окрім того, як вбачається із залізничних накладних №№ 50364561, 50364629, 50364652, 50364611, 50364645, 50351709, 50351691, 50260850, 50236199, 50236173, 50260835, 50260926, 50263631, за якими здійснювались перевезення по вказаних вище вагонах, загальна вартість витрат по транспортуванню розукомплектованих вагонів до структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" для виконання робіт по встановленню деталей на розукомплектовані вагони становить 1 238, 64 грн. Зокрема, у графі № 34 "Усього сплачено відправником (прописом)" відповідної залізничної накладної, зазначено суму без ПДВ яку сплачено за перевезення по залізничній накладній. На підтвердження того, що витрати з транспортування пошкоджених вагонів в ремонт було сплачено позивачем, у графі 13 "Платник" залізничної накладної вказано платником TOB "Лемтранс".
Між тим, факт оплати позивачем вартості транспортування вагонів до місця ремонту підтверджується наявною в матеріалах справи копією особового рахунку № 8208503 (розширений) за червень 2018 року.
Згідно п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, сума збитків за пошкодження вагона складається з витрат на транспортування пошкодження вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів, залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 № 551. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрати на перевезення вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо від ремонту вати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надаються разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням, визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Разом із цим, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Так, у відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права
Відтак, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Так, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Встановлені в статті 1166 Цивільного кодексу України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, які входять до глави 82 Цивільного кодексу України у тій мірі в якій їх не відміняють спеціальні правила передбачені окремими статтями зазначеної глави.
В передбачених законом випадках на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодування шкоди і при відсутності в його діях вини.
Так, відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортного засобу (залізничний вагон є транспортним засобом). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди були завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України зазначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на момент розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу "в шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
За приписами п. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту залізниць України, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачеві суму грошових коштів, сплачену позивачем з метою ремонту вагонів на загальну суму 111 891, 59 грн., що включають в себе 80 599, 06 грн. - вартість придбаних деталей, 30 053, 89 грн., вартість технічного обслуговування та 1 238, 64 грн. - вартість витрат на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів відшкодування вказаної суми коштів відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, щодо відшкодування шкоди, яка була завдана позивачеві відповідачем - порушені останнім, а відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 111 891, 59 грн. є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, 250, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 46-46А; код ЄДРПОУ 30600592) грошові кошти в розмірі 111 891, 59 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено та підписано 30.01.2019 року.
Суддя Ю.О.Підченко