Справа № 640/22060/13-ц
н/п 4-с/640/14/19
"25" січня 2019 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого -судді Нев»ядомськогоД.В.,
за участю секретаря Гончарова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харковіскаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 за виконавчим провадженням № 47024529, стягувач за виконавчим листом "Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" , правонаступник стягувача ОСОБА_3 ,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на діїстаршого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 за виконавчим провадженням № 47024529, стягувач за виконавчим листом "Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" , правонаступник стягувача ОСОБА_3 та просить суд:
- Визнати неправомірною Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 від 25.10.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати її у повному обсязі.
Зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 винести Постанову про закінчення виконавчого провадження № 47024529 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» заборгованості за кредитним договором СМ-8МЕ701/183/2007 від 06.12.2007 станом на 12.08.2013, що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1349590,55 грн., заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 91894,72 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 5261421,34 грн., а всього стягнути 6702906 грн. 61 коп. шість мільйонів сімсот дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 61 коп. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що на примусовому виконанні державного виконавця знаходилось виконавче провадження № 47024529, однак Державним виконавцем, всупереч законодавчого обов'язку щодо закінчення виконавчого провадження в порядку п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», не було здійснено відповідного обов'язку і не було закінчено виконавче провадження, хоча для цього на разі наявні усі законні і безумовні підстави. Натомість, старшим державним виконавцем Єрьоменком С.В. 25.10.2018 була винесена Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», однак Постанова державного виконавця була винесена всупереч вимогам законодавства, у зв'язку із чим порушуються права та законні інтереси боржника у виконавчому провадженні, що і стало підставою для звернення до суду з вищезазначеною скаргою.
В судове засідання представник скаржника з»явився , скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився , повідомлений завчасно, про причини неявки суду не повідомив, заперечення на скаргу не надав.
Стягувач за виконавчим листом "Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та правонаступник стягувача ОСОБА_3 в судове засідання не з»явились , повідомлені своєчасно та належним чином .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до виконавчого провадження: № 47024529 яке відкрито постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 на підставі виконавчого листа № 640/22060/13-ц, виданого 14.08.2014 Київським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» заборгованості за кредитним договором СМ-8МЕ701/183/2007 від 06.12.2007 станом на 12.08.2013, що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1349590,55 грн., заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 91894,72 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 5261421,34 грн., а всього стягнути 6702906 грн. 61 коп. (шість мільйонів сімсот дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 61 коп..
Постановою старшого державного виконавця Шинделя Володимира Анатолійовича від 22.05.2018 виконавче провадження № 47024529 з примусового виконання зупинено на підставі ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із тим, що у лютому 2018 року ОСОБА_1 в особі його представника була подана Апеляційна скарга на заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 04.02.2014 по справі № 640/22060/13-ц, якою вимагав скасувати в повному обсязі вказане заочне рішення і Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26.04.2018 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою по справі № 640/22060/13-ц і зупинено дію заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.02.2014.
Постановою старшого державного виконавця Єрьоменка Севастьяна Валеріановича від 30.07.2018 виконавче провадження № 47024529 з примусового виконання поновлено на підставі ч. 5 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження».
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 11.07.2018 по справі № 640/22060/13-ц було скасоване заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 04.02.2014 по справі № 640/22060/13-ц, на підставі якого був виданий відповідний виконавчий лист.
Однак, всупереч вимозі ОСОБА_1 та його представників закінчити ВП на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець вирішив повернув стягувачу виконавчий документ, хоча фактично були відсутні підстави для цього.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2-3 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У відповідності до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Оскільки вказані вимоги Закону України «Про виконавче провадження» порушені старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_6, а тому скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 7, 10, 76,, 244-245, 260 ЦПК України,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 за виконавчим провадженням № 47024529, стягувач за виконавчим листом "Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" , правонаступник стягувача ОСОБА_3 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірною Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 від 25.10.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати її у повному обсязі.
Зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 винести Постанову про закінчення виконавчого провадження № 47024529 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» заборгованості за кредитним договором СМ-8МЕ701/183/2007 від 06.12.2007 станом на 12.08.2013, що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1349590,55 грн., заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 91894,72 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 5261421,34 грн., а всього стягнути 6702906 грн. 61 коп. шість мільйонів сімсот дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 61 коп. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст складений 30.01.2019 року.
Суддя: Д.В. Нев»ядомський