621/3427/18
2/621/349/19
іменем України
30 січня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - Бібіка О.В.
з участю секретаря Горобець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
06.12.2018 від Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.03.2012 в розмірі 20944,81 грн. та судового збору в розмірі 1762,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.03.2012 між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за яким останній отримав кредит у розмірі 2100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в такому порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.11.2018 має заборгованість - 20944,81 грн., яка складається з наступного: 746,95 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1790,75 грн. - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом; 16933,55 грн. - заборгованості за пенею, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн., штрафу (фіксована частина); 973,56 грн. - штрафу (процентна складова).
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді даного позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.12.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про судовий розгляд справи за відсутністю представника позивача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подавав.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За положенням ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У відповідністю до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву,а позивач-разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З огляду на це та, враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині п'ятій статті 279 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
28.03.2012 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 2100,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а. с. 8, 9, 10-24).
Згідно розрахунків, наданих позивачем, за кредитним договором б/н, укладеним між позивачем та відповідачем, станом на 15.11.2018 ОСОБА_1 має заборгованість - 20944,81 грн., яка складається з наступного: 746,95 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1790,75 грн. - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом; 16933,55 грн. - заборгованості за пенею, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн., штрафу (фіксована частина); 973,56 грн. - штрафу (процентна складова) (а. с. 5-7).
Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, кредиту, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням кредитного договору б/н від 28.03.2012 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
Розмір невиконаних зобов'язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачем.
Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору від 28.03.2012, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" значною мірою позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору.
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За загальними правилами, що випливають з положень ст. ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 ЦК України, цивільні права та обов'язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов'язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в т.ч., вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.
Водночас, слід взяти до уваги, що за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, яка підлягає задоволенню, з метою дотримання заборони щодо подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, в частині позовних вимог щодо стягнення штрафів, а саме: 500 грн 00 к., штрафу (фіксована частина); 973 грн 56 к. штрафу (процентна складова) за порушення умов договору належить відмовити.
За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 28.03.2012, станом на 15.11.2018, в розмірі 19471,25 грн., яка складається з наступного: 746,95 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1790,75 грн. - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом; 16933,55 грн. - заборгованості за пенею.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 19471 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 28.03.2012, станом на 15.11.2018, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.
В частині позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" штрафів: 500,00 грн. (фіксованої частини); 973,56 грн. (процентної складової) - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 1638 (одну тисячу шістсот тридцять вісім) грн 03 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 30.01.2019.
Головуючий: